Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 6, 49128, (056) 370-77-51

Cghfdf

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Берко Я.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Експрес», Виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2009 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказала, що згідно рішення виконкому Таромської селищної ради народних депутатів від 05 червня 1980 року за №192 її чоловіку ОСОБА_3 – дільничному інспектору Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на склад сім’ї три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2 (його жінка), ОСОБА_4 (донька), було виділено службову двокімнатну квартиру №15 в будинку №12-а на ст. Сухачівка (квартира АДРЕСА_1, м/р Таромське, м. Дніпропетровськ) житловою площею 30,18 кв.м., загальною площею 52,86 кв.м. З червня 1980 року вона разом з чоловіком та донькою переїхали на постійне проживання до зазначеної квартири де й проживають до цього часу.

ОСОБА_3 у листопаді 1988 року був звільнений зі служби у зв’язку з хворобою, і оскільки він почав проходження служби з 1974 року, його стаж складав понад 10 років. В подальшому її чоловік був пенсіонером МВС і отримував пенсію по інвалідності другої групи отриманої у зв’язку з проходженням служби.

06 серпня 2005 року ОСОБА_3 помер, з яким вона знаходились вони в шлюбі з 24 серпня 1974 року та мали вони двох спільних дітей – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №3565 від 20 листопада 2003 року їх будинок було передано з балансу ДП «Придніпровська залізниця» до складу комунальної власності територіальної громади міста на баланс МКЖЕП «Експрес». Неодноразово зверталась до відповідача, щоб її прописали у вказаному приміщенні, однак їй постійно відмовляли.

Зазначила, що вона регулярно сплачує комунальні послуги та квартплату і вважає, що на підставі зазначеного отримала право користування зазначеною квартирою.

Просила визнати за нею – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право користування квартирою №15 будинку №12 по вул. Привокзальна м/р Таромське в м. Дніпропетровську та укласти між нею та МКЖЕП «Експрес» договір найму зазначеного житлового приміщення.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В обґрунтування вимог посилався на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи є заперечення представника Виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, згідно яких він не визнає позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні /а.с. 78/.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконкому Таромської селищної ради народних депутатів від 05 червня 1980 року за №192 ОСОБА_3 – дільничному інспектору Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на склад сім’ї три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2 (його жінка), ОСОБА_4 (донька), було виділено службову двокімнатну квартиру №15 в будинку №12-а на ст. Сухачівка (квартира АДРЕСА_1, м/р Таромське, м. Дніпропетровськ) житловою площею 30,18 кв.м., загальною площею 52,86 кв.м. /а.с. 6/.

У в зв’язку з чим, суд вважає, що позивачка з двома неповнолітніми дітьми виникло право користування спірним житловим приміщенням.

З червня 1980 року позивачка разом з чоловіком та донькою переїхали на постійне проживання до зазначеної квартири де позивачка й проживає до цього часу /а.с. 62-63/, та регулярно сплачує комунальні послуги та квартплату /а.с. 47-57/.

ОСОБА_3 у листопаді 1988 року був звільнений зі служби у зв’язку з хворобою, і оскільки він почав проходження служби з 1974 року, його стаж складав понад 10 років /а.с.10-11, 16/. В подальшому її чоловік був пенсіонером МВС і отримував пенсію по інвалідності другої групи отриманої у зв’язку з проходженням служби /а.с. 12/.

06 серпня 2005 року ОСОБА_3 помер /а.с. 17/.

Позивач та ОСОБА_3 знаходились в шлюбі з 24 серпня 1974 року та від шлюбу є двоє спільних дітей – донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 7-9/.

На підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради №3565 від 20 листопада 2003 року будинок №12 по вул. Привокзальна, м/р Таромське, м. Дніпропетровськ було передано з балансу ДП «Придніпровська залізниця» до складу комунальної власності територіальної громади міста на баланс МКЖЕП «Експрес» /а.с. 13-15/.

Встановлено, що позивачка з 1980 року постійно проживає в спірній квартирі разом з дітьми, але ж за даною адресою вони не зареєстровані. Як вказує представник позивачки, вона неодноразово зверталась з проханням прописатися, однак їй постійно тільки обіцяли.

Разом з тим, виходячи з положень Конституції про гарантування громадянам свободи пересування і вільного вибору місця проживання, сама по собі наявність чи відсутність прописки не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, так і для відмови в цьому.

Суд, при розгляді даної справи, застосовує по аналогії норми ст. 125 ЖК України, згідно якої без надання іншого жилого приміщення у випадках зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при виконанні інших обов’язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв’язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім’ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов’язків військової служби; сім’ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків; осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; осіб, що звільнені з посади, у зв’язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення; осіб, звільнених у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників; пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім’ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, оскільки вони законні, обґрунтовані і повністю доведені. Спірна квартира була видана чоловіку позивачки ОСОБА_3 як службова, той факт що йому не було видано відповідного ордеру (службове посвідчення) не доведений в судовому засіданні, оскільки через сплив років, а також через те, що будинок №12 по вул. Привокзальна, м/р Таромське, м. Дніпропетровськ було передано з балансу ДП «Придніпровська залізниця» до складу комунальної власності територіальної громади міста на баланс МКЖЕП «Експрес» не збериглися всі документи, в органах МВС ОСОБА_3 прослужив понад десять років і був звільнений у зв’язку з хворобою, таким чином зберіг за собою та членами своєї сім’ї право користування зазначеною квартирою. Тому, суд вважає, що позивачка набула право користування вказаною квартирою і МКЖЕП «Експрес» з нею необхідно укласти договір найму житлового приміщення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з МКЖЕП «Експрес» необхідно стягнути на користь позивачки 16 грн.

Керуючись ст. ст. 61,63, 121, 122, 124-126 ЖК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Експрес», Виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право користування квартирою №15 будинку №12 по вул. Привокзальна м/р Таромське в м.Дніпропетровську.

Укласти між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та Міським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Експрес» в письмовій формі окремий договір найму житлового приміщення, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, м/р Таромське, АДРЕСА_2.

Стягнути з Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Експрес» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: К.О. Скрипник