УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/2349/15-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.

Категорія 43 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від  24 грудня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 6» Житомирської міської ради та орган опіки та піклування Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом в якому просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим будинком по вул. Богунській, 26 у м. Житомирі, оскільки остання з 2009 року без поважних причин не проживає у ньому та не бере участі по його утриманню.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове про задоволення його позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що прийняте судом першої інстанції рішення є незаконним. Зазначає, що він не чинить перешкод у проживанні ОСОБА_3 у спірному будинку, остання з серпня 2009 року в ньому не проживає, що підтверджується доказами, які містяться у справі та показами свідків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У справі встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 17 грудня 1969 року № 436 є власником житлового будинку №26 по вул. Богунській у м. Житомирі (стара адреса: вул.Свободи,123-а м.Житомира) (а. с. 3).

Разом із племінницею ОСОБА_2 ОСОБА_4 за указаною адресою, зареєстрований її чоловік ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3 (а. с. 4). Останні проживають у другій частині будинку, окремо сплачується за споживання природного газу та електроенергію (а.с.19-26,29-41).

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 зазначав, що відповідачка не проживає у спірному будинку більше одного року, не бере участі в утриманні житла, тому втратила право користування ним відповідно до положень    ч. 2  ст.405 ЖК України.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом  ст. 405 ЦК України, ч. 1 ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом  (ч. 2  ст.405 ЦК України).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд першої інстанції, враховуючи положення  ст.405 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка не втратила право на проживання у спірному будинку.

Невиконання обов'язку щодо участі в утриманні квартири членом сім'ї власника є підставою для звернення до суду із відповідними вимогами до такої особи.

Доводи апеляційної  скарги  не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію  позивача,  висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним  чином перевірені і оцінені судом першої інстанції  і  не доводять  порушення судом першої інстанції  норм процесуального і матеріального права.

За таких обставин  колегія суддів вважає,  що  підстав для  скасування рішення суду першої інстанції  немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від  24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:   Судді: