ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.06.2009  року                                                            Справа № 19/54

          Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                     Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                               Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         ОСОБА_3, дов. від 13.03.2008 № 3682

від відповідача                              Токарев М.В., дов. від 01.01.2009 б/н

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Торгова фірма „Співдружність”,

                                                     м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                    27.04.2009

по справі                                          № 19/54

                                          (суддя –Косенко Т.В.)

за позовом                                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6, м. Луганськ

до відповідача                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Торгова фірма „Співдружність”,

                                                     м. Луганськ

про                                                стягнення 13288 грн. 66 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями  голови суду від 22.05.2009, від 02.06.2009 та від 22.06.2009

ВСТАНОВИВ:

         Позивач, фізична особа –підприємець ОСОБА_6 (далі –СПД ОСОБА_6І.), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” (далі –ТОВ „ТФ „Співдружність”) заборгованості за послуги з ремонту автотранспорту в сумі 11595 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1415 грн. 71 коп. та 3 % річних у сумі 277 грн. 94 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 27.04.2009 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладені на позивача.

         Суд першої інстанції визнав доведеним та підтвердженим матеріалами справи факт надання позивачем на протязі 2007 року відповідачу послуг з ремонту автотранспорту на суму 11595 грн. 00 коп. та несплати вказаних послуг відповідачем.

         За недоведеністю позивачем пред’явлення відповідачу претензії з вимогою оплати наданих послуг за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугінська, 133, яка була його юридичною адресою станом на 01.02.2008 та порушенням тим самим вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ „ТФ „Співдружність” обов’язку по оплаті СПД ОСОБА_6 вартості вказаних послуг.

         З огляду на відсутність у відповідача обов’язку стосовно оплати наданих йому позивачем послуг, судом першої інстанції визнані необґрунтованими і вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить змінити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, виклавши інші висновки та підстави для відмови в задоволенні позовних  вимог, а саме: відсутність зобов’язань між сторонами, недоведеність факту надання позивачем послуг з ремонту автотранспорту відповідачу та відсутність обов’язку відповідача щодо оплат послуг, які йому фактично не надавалися.

         В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається  на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на положення ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України.

         За твердженням скаржника, суд першої інстанції, зазначивши у рішенні в якості позивача –товариство з обмеженою відповідальністю „ТІН”, яке не приймало участі у справі, виклав обставини та зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

         Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду стосовно доведеності на підставі наданих позивачем актів виконаних робіт факту надання СПД ОСОБА_6 відповідачу послуг з ремонту автотранспорту та відповідно наявності у останнього заборгованості перед позивачем з огляду на те, що вказані акти, за доводами скаржника, є підробленими, оскільки директором відповідача не підписувались, довіреності на представництво інтересів  ТОВ „ТФ „Співдружність” перед позивачем з наданням повноважень на підписання відповідних документів нікому не видавалися.

          Також ТОВ „ТФ „Співдружність” вказує на не з’ясування судом першої інстанції факту належності відповідачу автотранспорту з зазначеними в документах позивача державними номерами за період, протягом якого, за твердженням СПД ОСОБА_6, надавались послуги з ремонту.

         Позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити це рішення без змін.

           Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

         Відповідно до загальних положень про зобов’язання зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

         Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти (п.п. 1,4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

         Позовні вимоги СПД ОСОБА_6 ґрунтуються на положеннях ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та 625 Цивільного кодексу України (позивачем помилково зазначено ст. 225 Цивільного кодексу України).

         Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Договір у письмовій формі сторонами не укладався, тобто зобов’язання сторін та умови їх виконання, у тому числі і строки, сторонами не узгоджені. Відповідач наявність у нього зобов’язань перед позивачем оспорює.

         Фактичні обставини справи судом першої інстанції не були з’ясовані належним чином, тому його висновок за рішенням стосовно підтвердження позивачем надання ним відповідачеві послуг з ремонту автотранспорту є передчасним. Проте, відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відповідає фактичним обставинам справи, враховуючи положення ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно приписів ч. 2 якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

         Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, вимога про сплату сум, що заявлені за позовом, позивачем за юридичною адресою відповідача не була направлена. Пред’явлення позивачем вимоги відповідачеві у інший спосіб матеріли справи не містять. Отже, докази порушення прав позивача відсутні.

         Описка в другому абзаці описової частини рішення щодо найменування позивача судом першої інстанції виправлена ухвалою по даній справі від 15.05.2009, тому посилання скаржника на невідповідність за текстом рішення найменування позивача не можуть бути прийняті до уваги. До того ж за вступною частиною рішення позивач визначений правильно.

         Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

         Судові витрати  за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на скаржника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п.  1  ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” на рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2009 по справі № 19/54  залишити без задоволення.

         2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2009 по справі № 19/54  залишити без змін.

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      С.С.Єжова