ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 р.                                                                               Справа №  2a-1825/09/0370 

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.

при секретарі Годунок Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації про перерахунок та виплату недоплаченої грошової допомоги на дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Оскільки зазначена допомога виплачувалась їй у меншому розмірі ніж передбачено Законом, тому просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідач подав до суду заперечення, у якому позову не визнав, зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені Державним бюджетом для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення позивача та з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою відповідача про виплату останній зазначеної допомоги.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Розмір зазначеної допомоги було змінено статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Проте, рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначені положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, а тому вони втратили чинність з дня ухвалення рішення.

Отже, розмір допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року мав визначатись відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Виплата відповідачем допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначеному відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, є порушенням прав позивача. Відтак, відмова відповідача у виплаті допомоги у розмірі, встановленому чинним законодавством, суперечить ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов'язати Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, визначеному ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

          Керуючись ч.3 ст.160, ст.163 КАС України та на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років  на підставі положень  ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови  подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 20 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. 

Суддя                                                                                                                    В.В.Дмитрук