Справа № 128/70/14-ц Провадження № 22-ц/772/332/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на протиправні дії учасників виконавчого провадження: заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальність «Експертно консалтинговий Центр», -

встановила:

У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі – ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду із скаргою на протиправні дії учасників виконавчого провадження: заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальність «Експертно консалтинговий Центр».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» визнана неподаною та повернута заявнику.

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу передати в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про визнання скарги неподаною та повернення її заявнику, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не виконано вимог ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року про залишення скарги без руху.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2015 року скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишена без руху, оскільки не вказано підстав з яких заявник звернувся до суду з цією скаргою; не міститься виклад обставин, яким заявник обґрунтовує свої вимоги; скарга пред’явлена без додержання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України та надано строк для усунення цих недоліків.

02 грудня 2015 року заявник надав суду заяву з викладеними обставинами та додатками.

У роз’ясненнях які містяться у пунктах 1, 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (далі – Пленум) зазначено, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов’язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону

№ 2453-VI).

Розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.

У зв’язку із цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства (пункт 19 Пленуму).

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).

Матеріалами справи встановлено, що оскаржуються дії по зведеному виконавчому провадженню № 48583522 від 31 серпня 2015 року, до складу якого входять виконавчі провадження № 47391338 та № 47941349 з виконання виконавчого листа у цивільній справі № 128/70/14-ц виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 09 червня 2015 року; виконавчого листа у цивільній справі № 2-34/2010 виданого тим же судом.

Викладене свідчить, що скарга була подана відповідно до вимог закону.

Таким чином, повернення скарги заявнику є безпідставним, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2015 року скасувати.

Матеріали позовної заяви передати до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_3

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом вірно: