Спр.№1-35\2007
ВИРОК
Іменем України
1 лютого 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Гумен В.М.
при секретарі Харченко Л.О.
з участю прокурора Сухонос А.В.
з участю адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу про
обвинувачення ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця
АДРЕСА_1, Менського району Чернігівської області, українця з вищою освітою, гр. України.
одруженого, аючого на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4,на час вчинення злочину
працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2
м.Чернігів, нині працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3 м.Чернігів,жителя м. Чернігів,АДРЕСА_2,раніше не судимого,за ст.ст.190 ч.3,364 ч.2,366 ч.2 КК України,
ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженку АДРЕСА_3, Дубосарського району, р.Молдова, молдаванку з середньо-спеціальною освітою, одружену, маючу на утриманні двоє неповнолітніх дітей, перебуваючу у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, жительку м.Прилуки, АДРЕСА_4,раніше не судиму, за ст.ст. 190 ч.3 КК України,
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця та жителя м.Чернігів,АДРЕСА_5,українця з вищою освітою, гр. України, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,за ст.190 ч.3 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3., працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 Українська пожежно-страхова компанія обіймаючи посаду, пов'язану із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, тобто являючись службовою особою ,вчинивши службове підроблення і за попередньою змовою з підсудними ОСОБА_5. та ОСОБА_6. заволоділи належними потерпілій ОСОБА_7. страховим відшкодуванням в сумі 8500 грн. шляхом обману, що являє собою великий розмір і спричинило тяжкі наслідки , за що вони і притягуються до кримінальної відповідальності.
Вказаний злочин підсудні вчинили при слідуючих конкретних обставинах.
Так страховим полісом № НОМЕР_1 визначено умови цивільно-правової відповідальності страхувальника ОСОБА_5,за шкоду заподіяну життю та здоров'ю третіх осіб в результаті страхових випадків.
Внаслідок страхового випадку ,який стався в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 червня 2003 року в Прилуцькому районі Чернігівської області, за участю водіїв ОСОБА_5 і ОСОБА_8. і в результаті якої загинув ОСОБА_8., в зв'язку з чим його спадкоємець потерпіла ОСОБА_7, в якості третьої особи,набула право на отримання страхового відшкодування в розмірі 8500 грн. від Акціонерно товариства " Українська пожежно - страхова компанія".
17 грудня 2003 року підсудний ОСОБА_3.,діючи всупереч інтересам свого підприємства та п.7 наказу НОМЕР_2 начальника ЧОУ AT " УПСК" від 20 січня 2002 року " про розподілення посадових обов'язків між працівниками управління",згідно якого до його посадових обов'язків не відноситься прийняття заяв від громадян про виплату страхових сум, з корисливих мотивів,умисно склав від імені потерпілої ОСОБА_7, без її відома
2
та підробивши від імені потерпілої ОСОБА_7. підпис, надав їй, відповідно до вимог переліку п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175 " Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів статус офіційного документа "
Після цього підсудний ОСОБА_3., без повідомлення потерпілої ОСОБА_7., яка ніяким чином не здійснювала волевиявлення про перерахування страхової суми саме на конкретний банківський рахунок, вніс до такої заяви неправдиві відомості про перерахування суми страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СПД підсудного ОСОБА_6. у ВАТ АБ "Приватінвест" попередньо довившись про перерахування з останнім підсудним.
Потім підсудний ОСОБА_3., використовуючи своє службове становище, як посадова особа, факсимільним зв'язком, по телефону ЧРУ AT " УПСК" № НОМЕР_3 відправив фіктивну заяву до центрального офісу AT " УПСК" розташованого в м.Київ по вул. Фрунзе - 40,тим самим розуміючи, що відправлення вказаної заяви з іншого телефону може викликати сумнів в її достовірності.
Надіслану підсудним ОСОБА_3. заяву було зареєстровано і віддано в діловодство AT " УПСК " за вхідним № НОМЕР_4, як належну від імені потерпілої ОСОБА_7..
Відповідно до страхового акту № НОМЕР_5 ,затвердженого головою правління AT " УПСК*" від 12 грудня 2003 року, страхове відшкодування в розмірі 8500 грн. було перераховане на розрахунковий рахунок СПД підсудного ОСОБА_6. № НОМЕР_6 у ВАТ АБ Приватінвест " , МФО 353489 , код НОМЕР_7 ,який власноручно заповнивши банківський грошовий чек і пересвідчившись в цільовому призначенні перерахованого платежу для потерпілої ОСОБА_9 ,отримав вказану грошову суму.
В кінці грудня 2003 року страхове відшкодування в сумі 8415 грн., яке предназначалось для потерпілої ОСОБА_7., підсудний ОСОБА_6 ,за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_3. та підсудною ОСОБА_5., шляхом обману, в своєму службовому кабінеті розташованому в будинку № АДРЕСА_6 в м. Чернігів, передав останній підсудній, чим самим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду у великих розмірах в сумі 8500 грн..і що спричинило тяжкі наслідки.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_3.,ОСОБА_5. та ОСОБА_6 не визнали себе винними за пред'явленим кожному із них обвинуваченням з тих мотивів, що злочину не вчиняли.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що підсудні винні у вчиненні вказаних вище
Винність підсудних у вчиненні злочину підтвержується слідуючими дослідженими судом доказами.
Зокрема, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7. показала, що в середині 2003 року вона отримала із AT " Українська пожежно-страхова компанія " листа, із змісту якого зрозуміла, що має право на отримання суми страхового відшкодуванням спадкоємець після смерті свого чоловіка, який загинув в дорожньо-транспортній пригоді. В цьому ж листі було вказано, що для отримання страхового відшкодування їй необхідно буде певні документи. для підготовки документів для отримання страхового відшкодування їй необхідний був час.В квітні 2005 року вона отримала листа із AT " УПСК" в якому зазначалось, що за її заявою від 29 жовтня 2003 року адресованою голові правління AT " УПСК" ,згідно платіжного доручення № НОМЕР_8 на рахунок СПД ОСОБА_6. перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 8500 грн. До зазначеного листа їй було також надано копію ніби то її заяви, якої вона не писала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що з лютого 2003 року по листопад
.2004 pokv він працював на посадах ІНФОРМАЦІЯ_6
AT " Українська пожежно-страховії компанія" .Після звернення потерпілої ОСОБА_7. до AT " УПСК" в 2005 році з питання виплати їй страхового відшкодування,він направив потерпілій листа в якому повідомив, що
3
за її заявою в 2003 році згідно платіжного доручення на рахунок підсудного ОСОБА_6. було перераховану суму страхового відшкодування в розмір 8500 грн.. Щодо проведення страхового відшкодування він з потерпілою. страхувальниками, підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_3. не спілкувався та будь-яких порад і консультацій про перахування коштів на розрахункові рахунки не надавав.
Постановою Прилуцького районного суду від 15 вересня 2003 року (а.с 122 т.1) кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_11 обвинуваченного у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України закрито провадженням , в зв'язку з актом амністії.
В зв"зку зі смертю ОСОБА_8.,який загинув дорожньо- транспортній пригоді, яка мала місце 20 червня 2006 року на автошляху Прилуки-Яблунівка по вині водія ОСОБА_11. .цивільна відповідальність якого застрахована в AT " УПСК " за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, нібито потерпілій ОСОБА_7. виплачено страхове відшкодування в сумі 8500 грн, що підтвержується довідкою, страховим полюсом .свідоцтвом про смерть. страховими актами, банківськими та іншими документами предоставленими страховою компанією на підставі яких проводилася виплата страхового відшкодування та отриманими під час проведення досудового слідства офіційно в ході виїмки (а.с.73 - 87,107-110 т.1)
Із висновку судово - почеркознавчої експертизи ( а.с. 130- 149 т.1 ) вбачається, що досліджуваний рукописний текст заяви від 29 жовтня 2003 та підпис від імені ОСОБА_7.. електрофакскопія якої надана на експертизу ,виконаний ОСОБА_3 .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. підтвердив факт складання ним заяви і
підпису від імені ОСОБА_7. на підставі якої і було отримане страхове відшкодування.
На час вчинення злочину підсудний працював на посаді заступника директора департаменту страхування і виплат Чернігівського обласного управління AT "Українська пожежно-страхова компанія" і до його функціональних обов'язків, наряду з іншими обов'язками, входить страхування і виплати по всіх видах страхування, що підтвержується копіями наказів (а.с.170 ,172,173- 177 т.1).
Відповідно до п.9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175 ( а.с. 95-101 т.З) для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа (її спадкоємець) звертається із заявою до страховика ( страхової організації) і на підставі цієї заяви проводиться страховиком страхове відшкодування.
24 грудня 2003 року підсудний ОСОБА_6, будучи суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ,отримав на своєму особистому рахунку, який знаходиться в
ОСОБА_7 згідно акта № НОМЕР_5 від 22 грудня 2003 року в сумі 8500 грн., що підтвержується банківськими документами про рух грошових коштів на його рахунку та грошовим чеком ( а.с.49-50 т.2).
Факт отримання коштів в названому розмірі підтвердив в судовому засіданні і сам підсудний ОСОБА_6 і одночасно пояснив, що дані гроші отримав по проханню підсудного ОСОБА_3.
Проти факту отримання підсудним ОСОБА_6 коштів в названому розмірі не заперечували в судовому засіданні і підсудні ОСОБА_3. та ОСОБА_5..
Дані кошти в сумі 8415 грн. 24 грудня 2003 року отримала від підсудного ОСОБА_6. підсудна ОСОБА_5. що підтвержується складеною нею власноручно розпискою (а.с.95 т.1) і що підтвердили в суді всі підсудні.
Потерпіла ОСОБА_7. є спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_8.,що підтвержується довідкою Прилуцького паспортного відділення ( а.с. 91 т.1).
Таким чином в судовому засіданні достовірно встановленого потерпіла ОСОБА_7
4
не отримала страхове відшкодування після смерті свого чоловіка а таке отримала підсудна ОСОБА_5. на підставі підробленної підсудним ОСОБА_3. заяви складеної і підписаної ним від імені потерпілої і на підставі порушення порядку виплати страхового відшкодування проведеного за участю всіх підсудних і що є ні чим іншим як вчиненням підсудними злочинів.
Крім того винність ОСОБА_3.,ОСОБА_5. та ОСОБА_6. у вчиненні злочинів підтвержується показами свідків ОСОБА_13,ОСОБА_14. та ОСОБА_15. даними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні (а.с.49-50,68-69,90-91 т.1), проти достовірності відображення яких в протоколах не заперечували і самі підсудні.
За таких обставин суд вважає що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудних ОСОБА_3.. ОСОБА_5 та ОСОБА_6. за ст. 190 ч.3 КК України, як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах ,дії підсудного ОСОБА_3. за ст. 364 ч.2 КК України, як умисне використання службовою особою службового становища, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки та за ст. 366 ч.2 КК України ,як внесення службовою особою до офіційного документу свідомо несправедливих відомостей, складанні і підробленні документу ,що потягло тяжкі наслідки.
Невизнання підсудними ОСОБА_3. ,ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вини у вчиненні злочинів, суд розціює як один із способів захисту своїй інтересів ,оскільки така їх версія спростовується логічними і послідовними показами потерпілої ОСОБА_7.,свідка ОСОБА_10., висновком судової почеркознавчої експертизи ,банкіськими документами та іншими доказами наведеним вище.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3. суд враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання і має на утриманні неповнолітню дитину.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_5. суд враховує те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності. задовільно характеризується за місцем навчання та має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6. суд враховує те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем
За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних ОСОБА_3.. ОСОБА_5 та ОСОБА_6. можливо без ізоляції їх від суспільства, тобто звільнити їх від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробуванням та покладенням на них зобов'язань на підставі ст.ст. 75,76 КК України.
По справі потерпілою ОСОБА_7. заявлений цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_3.,ОСОБА_5 та ОСОБА_6., солідарним шляхом , заподіяні їй злочином збитки в сумі 8500 грн., який підлягає задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України, що знайшло своє підтверження в судовому засіданні.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку передбаченому ст. 81 КПК України.
Майно належне підсудному ОСОБА_3. на яке в ході досудового слідства на підставі протоколу від 29 березня 2006 року (а.с.117 т.2) накладено арешт - обернути в рахунок відшкодування збитків заподіяних злочином потерпілій ОСОБА_7..
На підставі наведеного, ст. 323-324 КПК України, суд-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ст.190 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 364 ч.2 КК України і призначити
5
покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати керівні посади та посади пов'язані з обігом матеріальних цінностей строком на 2 роки.
ОСОБА_3 визнати винним за ст.366 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати керівні посади та
посади повязані з обігом матеріальних цінностей строком на 2 роки.,
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити засудженому ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади та посади пов'язані з обігом матеріальних цінностей строком на 2 роки.
ОСОБА_5 визнати винною за ст. 190 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним за ст. 190 ч.3 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від відбування покарання призначеного за
даним вироком з випробуванням з іспитовим строком 1 рік .зобов'язати їх повідомляти
органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_3.ОСОБА_5. та ОСОБА_6. залишити попереднім - підписку про невиїзд.
Стягнути з засуджених ОСОБА_3.,ОСОБА_5 та ОСОБА_6., солідарним шляхом , в користь потерпілої ОСОБА_7. 8500 грн. - в рахунок відшкодування матеріальних збитків заподіяних злочином.
Речові докази по справі заяву написану від імені ОСОБА_12, яка знаходиться на зберіганні в камері схову Прокуратури М. Чернігів ( а.с. 117т. 1) - приєднати і залишити на зберіганні в кримінальній справі.
Майно належне засудженому ОСОБА_3. на яке в ході досудового слідства протоколом від 29 березня 2006 року (а.с. 117 т.2 ) накладено арешт - обернути в рахунок відшкодування збитків заподіяних злочином потерпілій ОСОБА_7..
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб через Прилуцький міськрайонний суд.