154/3584/15

2/154/51/16

Копія.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Шафатинській О.В.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про повернення коштів та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до УДППЗ «Укрпошта», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Дельта Банк», про повернення коштів та стягнення моральної шкоди.

В позовній заяві покликається на ту обставину, що 13 серпня 2014 року вона уклала кредитний договір № 001-02017-130814 з ПАТ « Дельта Банк» на суму 20060,50 гри. строком на 12 місяців. Згідно Договору, вона зобов»язувалася здійснювати погашення кредиту щомісячно не пізніше 13 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 1672,00 грн. В разі порушення нею строків сплати платежів, банк має право з наступного календарного дня нарахувати та стягнути з неї штрафні санкції в розмірі 10% суми невиконаного зобов»язання, але не менше та/або не більше 250,00 грн.

Позивач дотримувалася умов договору, сплачувала щомісячно 1700 гривень ( більше домовленої суми) до 13 числа кожного місяця, лише двічі прострочувала дні оплати по даному договору, проте банк не нараховував їй штрафних санкцій.

02 березня 2015 року позивач сплатила за даним кредитним договором через відділення Укрпошти платіж в сумі 1700 гривень, проте 01.07.2015 року надійшло повідомлення банку, що платіж у розмірі 1700 гривень, який був сплачений 02.03.2015 року, на рахунок банку не надходив, тобто з вини відповідача кошти не пішли на погашення кредиту.

З приводу цього нею була написана заява у Володимир-Волинському відділенні Укрпошти про повернення коштів по платежу, відповіді на яку вона не отримала.

Вказаними діями відповідача їй завдано моральної шкоди. Позивача позбавлено законного права вільно володіти, користуватись та розпоряджатись її власними грішми, що призводить до значного погіршення стану здоров'я, неможливості своєчасного вирішення своїх фінансових питань, до втрати нормальних життєвих зв'язків та дестабілізації нормального функціонування сім' ї, до погіршення сімейної обстановки та сімейних взаємовідносин, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Моральні страждання та додаткові проблеми негативно відображаються на виконанні нею своїх трудових обов'язків, які пов'язані з обслуговуванням хворих людей. Також моральна шкода полягає у психічних переживаннях, які вона перенесла, незручності, які переносить у зв'язку з вирішенням спору у судовому порядку. Моральну шкоду оцінює в сумі 20 000 гривень.

Просить стягнути в її користь з відповідача матеріальну шкоду, завдану незаконними діями останнього, в сумі 1700 гривень та 20 000 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просить його задовольнити з підстав, викладених у тексті позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що між Укрпоштою та ПАТ «Дельта Банк» існує договір, спір по якому в даний час розглядається Господарським судом м.Києва. Кошти, які сплатила позивач у відділенні Укрпошти в сумі 1700 грн. для погашення кредиту, банком не прийняті і обліковуються на спеціальному рахунку Укрпошти, хоча реєстр платежів банку направлено. Вважає, що вини відповідача у цьому немає. Просить відмовити в позові повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судом встановлено, що на погашення кредитного договору, укладеного 13 серпня 2014 року № 001-02017-130814 між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», вона 02 березня 2015 року сплатила через відділення Укрпошти платіж в сумі 1700 гривень, що стверджується копіями кредитного договору та фіскального чека.

Як вбачається із заяви позивача в ПАТ «Дельта Банк» та відповіді на неї, вказаний платіж банком не було отримано.

Покликання представника відповідача на те, що між Укрпоштою та ПАТ «Дельта Банк» існує договір, спір по якому в даний час розглядається Господарським судом м.Києва, що кошти, які сплатила позивач у відділенні Укрпошти в сумі 1700 грн. для погашення кредиту, банком не прийняті і обліковуються на спеціальному рахунку Укрпошти, хоча реєстр платежів банку направлено, не спростовують доводів позивача про наявність вини відповідача.

Так, з п.1.1 Договору на приймання платежів№934-33 від 07.02.2013 року, укладеного між Укрпоштою та ПАТ «Дельта Банк» вбачається, що предметом цього Договору є надання Виконавцем в особі своїх філіалів послуг Замовнику з приймання об'єктами поштового зв'язку Платежів у національній валюті від Споживачів для перерахування їх на рахунок Замовника та послуг з пересилання лівої частини Квитанції Замовнику засобами поштового зв'язку (рекомендованими листами або бандеролями), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги Виконавцем.

Відповідно до п.2.1 Договору, об'єкти поштового зв'язку Виконавця приймають від Споживачів Платежі на рахунок Замовника на підставі квитанцій на приймання платежу, а Виконавець в особі своїх ЦПЗ, відповідно до п.2.1 Договору, забезпечує перерахування Платежів в безготівковій формі на рахунок Замовника зазначений у Додатку № 3 до цього Договору, у містах на 2-й банківський день, починаючи з наступного дня від дати приймання Платежу; у сільській місцевості на 3 - 4-й банківський день, починаючи з наступного дня від дати приймання Платежу.

Згідно з п.2.3 Договору, Виконавець в особі своїх ЦПЗ у строки, вказані у п.2.2. цього Договору, забезпечує передачу засобами електронного зв'язку на електронну пошту» Замовника реєстру прийнятих платежів, створеного у програмному забезпеченні Замовника.

Як пояснила представник відповідача в суді, умови вказаного договору в частині перерахування відповідно до п.2.1 коштів, в тому числі й отриманих від позивача, Укрпоштою не здійснено і ці кошти акумульовані на спеціальному рахунку Укрпошти, оскільки ПАТ «Дельта Банк» відмовляється ці кошти отримувати. Банку Укрпошта направила лише реєстр прийнятих платежів. На підтвердження вини банку відповідачем не подано будь-яких доказів.

Суд вважає, що в зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань, з відповідача підлягає до стягнення заявлена позивачем сума здійсненого нею платежу в розмірі 1700 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача в її користь 20 000 грн. моральної шкоди, в задоволенні якої суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Даний перелік підстав для відшкодування моральної шкоди є вичерпним.

Оскільки ця позовна вимога не ґрунтується на законі, суд в її задоволенні відмовляє повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, в частині задоволених позовних вимог суд покладає на відповідача, відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 526, 623 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта» в користь ОСОБА_1 1700 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп., а всього стягнути в її користь 2187 грн. 20 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається на протязі десяти днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Головуючий: /-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко