Справа № 344/10601/15-ц

Провадження № 22-ц/779/148/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Соколовського В.М., Пнівчук О.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та додаткових витрат на їх утримання, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та додаткових витрат.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що в період перебування у шлюбі з відповідачем та їх спільного проживання у них народилися син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час проживають разом з нею.

Зазначала, що угоди про сплату аліментів у добровільному порядку між ними досягнуто не було, відповідач є матеріально забезпеченим, має постійне місце роботи, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі ? частини заробітної плати щомісячно і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, а потім в розмірі ? частини зарплати до повноліття дочки ОСОБА_5.

Крім того, зазначала, що вона понесла додаткові витрати на утримання дітей, оскільки діти для духовного та фізичного розвитку займалися заняттями з англійської мови, заняттями у секції із єдиноборств, заняттями в технічній студії, для оздоровлення у січні 2015 року перебували на морі в Єгипті, для соціального розвитку позивачем заброньовано для дітей тур по визначних місцях Будапешту, Відня та Мюнхена, для здобуття якісної освіти вони навчаються у приватній школі.

З врахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття сина ОСОБА_4, а потім в розмірі ? усіх видів його заробітку (доходів) до повноліття дочки ОСОБА_5, стягнути з відповідача на її користь фактично понесені додаткові витрати на дітей у розмірі 25 029,50 грн., та додаткові витрати пов'язані з навчанням дітей у приватній загальноосвітній школі «Гармонія» I-III ступенів у розмірі 1 847,12 грн. щомісячно.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 16 березня 2015 року до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, потім у розмірі ? частини з усі видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, з врахуванням виплачених сум на підставі заяви ОСОБА_2

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі на дане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм матеріального права.

Вважає, що визначений судом розмір аліментів є невірним, оскільки ґрунтується на висновках про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_2 та його участь в утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_4, однак дані висновки не підтверджені письмовими доказами.

Крім того, суд дійшов невірного висновку про відмову у задоволені вимог про стягнення додаткових витрат, оскільки відповідно до ст. 141 та 185 СК України батьки несуть обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо додаткових витрат.

Зазначає, що заняття із англійської мови, заняття у секції з бразильського «джиу-джитсу», заняття в технічній студії «Винахідник», навчання у приватній школі «Гармонія» та бронювання у туристичному агентстві туру по визначних місцях Будапешту, Відня, Мюнхена є додатковими витратами.

Вказує, що син ОСОБА_4 знаходиться на диспансерному обліку у алерголога, оскільки часто хворіє з діагнозом бронхіальна астма, атопічна форма III ступеня (середньо важкий персистуючий перебіг), стадія загострення, а тому йому рекомендоване санаторно-курортне лікування та оздоровлення на березі моря 1-2 рази на рік. Враховуючи стан здоров'я дітей, та необхідність щорічного їх оздоровлення, у січні 2015 року діти в супроводі матері перебували на оздоровленні в Єгипті.

У зв'язку з наведеним просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала з наведених вище мотивів.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 30 січня 1993 року по 08 листопада 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в період якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу сторони продовжували проживати однією сім'ю і ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народилася дочка ОСОБА_5.

На даний час сторони проживають окремо, діти проживають разом з матір'ю.

Неповнолітні діти з 01 вересня 2015 року навчаються у Хмельницькій приватній загальноосвітній школі «Гармонія» I-III ступенів.

Відповідач працює на посаді завідуючого травматологічним відділенням Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.

Згідно поданої ним заяви, починаючи з 01 жовтня 2014 року, з його заробітної плати утримуються аліменти в розмірі 33 % доходів на користь ОСОБА_1

Також судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4, яка народилася 14 травня 2015 року, та знаходиться на його утриманні.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, судом враховано матеріальне становище дітей, матеріальне становище та стан здоров'я відповідача, наявність у нього на утриманні доньки ОСОБА_7 та обґрунтовано визначено аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 16 березня 2015 року до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, потім у розмірі ? частини з усі видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, з врахуванням виплачених сум на підставі заяви ОСОБА_2

Отже, підстави до задоволення апеляційної скарги в цій частині та зміни розміру аліментів на утримання неповнолітній дітей, колегія суддів не встановила.

Відповідно до частини 1 статті 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тобто, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до довідки № 114, виданої обласним дитячим алергологом від 11 березня 2015 року, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на диспансерному обліку у алерголога. Діагноз: бронхіальна астма, астопічна форма, середньо важкий персистуючий перебіг та рекомендовано санаторно-курортне лікування та оздоровлення на березі моря 1-2 рази на рік.

З відповіді завідуючої соматичним відділенням №1 міської дитячої клінічної лікарні, обласного дитячого алерголога вбачається, що відпочинок у Єгипті не може вважатися санаторно-курортним лікуванням, однак він є оздоровчим.

Встановлено, що 17 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та туристичною фірмою «Кентавр» було укладено договір № 17121401 про надання туристських послуг за маршрутом Львів-Хургарда-Львів терміном з 05 січня по 15 січня 2015 року, згідно товарного чеку загальна вартість туру складала 36 921,20 грн., з яких вартість дитячого пакету - 22 152 грн.

Таким чином, враховуючи стан здоров'я дітей та необхідність їх щорічного оздоровлення, колегія вважає, що понесені позивачкою додаткові витрати на оздоровлення дітей є додатковим витратами, викликаними особливими обставинами, а тому рішення суду в частині відмови у стягненні додаткових витрат, понесених на оздоровлення дітей підлягає до скасуванню з ухваленням в цій частині вимог нового рішення, яким слід позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на оздоровлення неповнолітніх дітей в розмірі ? частини понесених таких витрат, а саме в розмірі 11 076 грн.

Що стосується стягнення ? частини понесених позивачкою додаткових витрат на заняття з англійської мови, заняття в секції бразильського «джиу-джитсу», в технічній студії «Винахідник», туристичної поїздки до Будапешту, Відня, Мюнхена, то ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в цій частині, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що такі витрати не є такими, що викликані особливими обставинами.

Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача таких додаткових витрат, які викликані розвитком здібностей дітей, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.

Судом також встановлено, що син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 з 1 вересня 2015 року навчаються у Хмельницькій приватній загальноосвітній школі «Гармонія» І-ІІІ ступенів.

Згідно довідки, виданої Хмельницькою приватною загальноосвітньою школою «Гармонія» 04 листопада 2015 року вбачається, що вартість навчання за двох дітей у 2015-2016 навчальних роках складає 44 331,00 грн., однак така вартість протягом навчального року може змінюватися.

З квитанцій до прибуткових касових ордерів від 02 вересня, 14 вересня, 06 жовтня та 02 листопада 2015 року вбачається, що за навчання в Хмельницькій приватній загальноосвітній школі «Гармонія» позивачем було сплачено 3 420 грн., 1 060 грн., 4 340 грн. та 3 582 грн.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Разом з тим, позивачем не доведено необхідність відвідування дітьми саме зазначеного вище приватного навчального закладу.

Колегія суддів вважає, що навчання в навчальному закладі на комерційній основі, безпосередньо не пов'язані з особливостями розвитку здібностей дітей, тому вирішення питання здобуття дитиною освіти має здійснюватися за погодженням з батьками дитини і оплата вартості послуг за навчання дітей в Хмельницькій приватній загальноосвітній школі «Гармонія» не може бути визнана як додаткові витрати, викликані особливими обставинами і відповідно на відповідача не може бути покладено обов'язок по їх оплаті.

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення ? частини фактично понесених позивачем витрат, пов'язаних з навчанням дітей та зобов'язання відповідача сплачувати додаткові витрати, пов'язані з навчанням у розмірі 1847,12 грн. щомісячно.

Доводи апеляційної скарги в частині визначення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, відмови в позові про стягнення ? частини понесених позивачкою додаткових витрат на заняття з англійської мови, заняття в секції бразильського «джиу-джитсу», в технічній студії «Винахідник», туристичної поїздки та стягненні додаткових витрат, пов'язаних з навчанням дітей правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування в цих частинах колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 листопада 2015 року в частині відмови у стягненні додаткових витрат на утримання дітей скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на оздоровлення неповнолітніх дітей в розмірі 11 076 грн.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: В.М. Соколовський

О.В. Пнівчук