Справа №2-392/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

29 січня 2007 року                                                                м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі:   головуючого - судці                     Рижикова В.Г.

при секретарі                                 Славич М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проїзного документу дитини та перетин кордону ,-

встановив:

ОСОБА_1 16 січня 2007 року звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд дозволити виготовлення проїзного документу для виїзду за кордон для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 та дозволити перетин кордону для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 зі своєю мамою ОСОБА_1.

Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що між нею та відповідачем, ОСОБА_2, 23.05.1992 року укладено шлюб зареєстрований сільрадою с.Бабичі, Мукачівського району, Закарпатської області. Від даного шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

16 листопада 2000 року їхній шлюб із відповідачем розірвано.

Тривалий час до його розірвання та до теперішнього часу їхній син проживає разом з нею та Знаходиться виключно на її утриманні.

У зв'язку з постійними непорозуміннями з відповідачем та ухиленням останнього від участі у вихованні сина, тобто задовго до моменту припинення шлюбних відносин перестав цікавитися долею сина, відсутні будь-яка матеріальна допомога по його утриманню, у них склалися неприязні стосунки.

Взимку 2006 року вона має можливість поїхати разом з сином на відпочинок до Чехії, для чого їй необхідно виготовити всі необхідні проїзні документи для сина.

Оскільки у відповідності до п.2 ст. 4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон, вона зверталася до відповідача для надання такої згоди.

Проте, на неодноразові її звернення до ОСОБА_2, з проханням надати згоду на оформлення дитячих проїзних документів та дозволу на перетин кордону відповідач, у категоричній формі їй відмовляє, при цьому не наводячи ніяких аргументованих причин щодо такої відмови.

Відповідно до статті 33 Розділу 11 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

ПЛ статті 313 Цивільного кодексу України, передбачено право фізичної особи на свободу пересування.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач зловживаючи своїми батьківськими правами фактично перешкоджає їхньому сину ОСОБА_3, реалізовувати свої конституційні права.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з наведених вище підстав і просить суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 травня 1992 року укладено шлюб, який був зареєстрований сільрадою с.Бабичі, Мукачівського району, Закарпатської області, від якого з відповідачем у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

16 листопада 2000 року Мукачівським міським відділом ЗАГС в Закарпатській області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за актовим записом НОМЕР_1 - розірвано (а.с.6).

Тривалий час до розірвання шлюбу та по теперішній час їхній син проживає разом з позивачкою та знаходиться виключно на її утриманні, оскільки відповідач ухиляється від участі у вихованні сина, перестав цікавитися долею сина, відсутні будь-яка матеріальна допомога по його утриманню, у зв'язку з чим у них виникали постійні непорозуміння і в подальшому склалися нейриязні стосунки.

Взимку 2006 року позивачка має можливість поїхати разом з сином на відпочинок до Чехії, для чого їй необхідно виготовити всі необхідні проїзні документи для сина. Але для оформлення проїзного документа дитини необхідно нотаріально засвідчене клопотання батьків або законних представників батьків у зв'язку з чим вона зверталася до відповідача для надання такої згоди. Проте, на неодноразові її звернення до ОСОБА_2, з проханням надати згоду на оформлення дитячих проїзних документів та дозволу на перетин кордону відповідач, у категоричній формі їй відмовляє, при цьому не наводячи ніяких аргументованих причин щодо такої відмови. Тобто відповідач зловживаючи своїми батьківськими правами фактично перешкоджає їхньому сину ОСОБА_3, реалізовувати свої конституційні права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 55 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215, 224-226, 230-233 ЦПК України, п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити.

1.     Дозволити виготовлення проїзного документу для виїзду за кордон для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1.

2.  Дозволити перетин кордону для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 зі своєю мамою ОСОБА_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана заява про його апеляційне оскарження на протязі 10-ти днів після його оголошення та подано апеляційну скаргу на протязі 20-ти днів після подачі заяви в апеляційний суд Закарпатської області.                                                                   

Головуючий:

В.Г.Рижиков