Справа №2-135/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: Головуючого - судді Рижикова В.Г
при секретарі - Славич М.В. за участю: представника прокурора Закарпатської області Машкаринця І.І., представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_12, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_13, представника Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами Туркоти СМ., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мукачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами про розірвання договору, визнання дійсним правочину та визнання права, -
ВСТАНОВИВ:
14 лютого 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору, визнання дійсним правочину та визнання права.
Позивач зазначав, що 06 лютого 2004 року між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2, був укладений договір про надання юридичних послуг. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання надати позивачеві правову допомогу при підписанні між ним та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами договору оренди майна. До обов'язків ОСОБА_2 згідно п. 2.1 Договору від 06.02.2004 року, зокрема, входило виконання наступних зобов'язань: надання усних та письмових консультацій з питань діючого законодавства, правовий аналіз проекту договору оренди майна, виконання інших дій, пов'язаних із юридичним оформленням договору оренди майна, включаючи підшуковування нотаріуса для подальшого посвідчення договору оренди майна.
В порушення договору про надання юридичних послуг від 06.02.2004 р. ОСОБА_2 це виконав взяті на себе зобов'язання, зокрема не здійснив забезпечення по нотаріальному оформленню договору оренди майна, укладеного 12 лютого 2004 року між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами. Таким чином, ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання, що є підставою для розірвання вказаного договору від 06.02.2004 р. про надання юридичних послуг.
Одночасно позивач зазначав, що через неналежне виконання взятих на себе ОСОБА_2-зобов'язань по правовому забезпеченню укладення договору оренди від 12 лютого 2004 року між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" такий договір має ознаки нікчемності так як не посвідчений нотаріально, що порушує права та інтереси позивача як орендаря майна. Просив суд розірвати договір про надання юридичних послуг, укладений 06.02.2004 року та визнати дійсним договір оренди майна, укладений 12 лютого 2004 року між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" та визнати його права як орендаря стосовно володіння та користування майном, що є предметом договору оренди.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, розірвано договір про надання юридичної допомоги від 06.02.2004 року, укладений між позивачем та ОСОБА_2, визнано дійсним договір про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року з подальшими змінами і доповненнями від 01 листопада 2004 року, укладений між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, визнано право ОСОБА_1 як наймача здійснювати права володіння та користування орендованим майном на умовах та в строки визначені договором про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року укладеного між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року задоволено апеляційну скаргу прокурора Закарпатської області і скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року в частині визнання дійсним договору про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами та визнання права ОСОБА_1, як наймача здійснювати права володіння та користування орендованим майном на умовах та в строки визначені договором про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, в решті рішення залишено без змін. Справу направлено до Мукачівського міськрайонного суду на новий розгляд в іншому складі. Апеляційний суд Закарпатської області при постановлені вказаної ухвали зазначив, що суд першої інстанції не притягнув до участі у справі в якості відповідача Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, який згідно договору про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року є орендодавцем, і, як наслідок, вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, а саме - Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, як орендодавця по договору оренди майна.
При новому розгляді справи, зважаючи на висновки і мотиви апеляційного суду, з яких частково скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року, а також беручи до уваги клопотання представника позивача, судом залучено до участі в справі Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" у якості відповідача.
У справі також бере участь представник Прокуратури Закарпатської області, що діє в інтересах держави в особі Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами.
Суд враховує ту обставину, що рішення у цій же справі, винесене Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 04 березня 2005 року в частині розірвання договору про надання юридичної допомоги від 06.02.2004 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 не скасоване та набрало законної сили.
Під час розгляду справи представник позивача - ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, представник відповідача - ОСОБА_2 позов визнав та просив його задовольнити. Представник відповідача - Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами та представник Прокуратури Закарпатської області проти позову заперечують повністю.
Представник відповідача - Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами зокрема зазначив, що сторонами договору не дотримано норм ЦК, а саме в вимозі про обов'язкове нотаріальне оформлення даних договорів, ст. 10 Закону України "Про оренду державного майна" ~ не вказано істотних умов у договорі, а також договір не відповідає вимогам ст.ст. 13, 14, 15 Закону України "Про оренду землі", так як на думку представника Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" повинні були укладатися два окремі договори про оренду приміщень та про оренду землі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
06.02.2004 року між ОСОБА_1 як замовником з однієї сторони та ОСОБА_2 як виконавцем з іншої було укладено договір про надання юридичних послуг (а.с. 4). Предметом цього договору були послуги по наданню правової допомоги позивачу в укладенні договору оренди нерухомого майна з Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами. Пункт 2.1 згаданого договору передбачав наступні обов'язки виконавця: надання усних та письмових консультацій з питань діючого законодавства, правовий аналіз проекту договору оренди майна, виконання інших дій, пов'язаних їв юридичним оформленням договору оренди майна, включаючи підшуковування нотаріуса для подальшого посвідчення договору оренди майна.
12 лютого 2004 року між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами укладений договір НОМЕР_1 на оренду приміщень, за яким орендодавець - Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами передає, а орендар - ОСОБА_1 приймає у платне строкове володіння та користування дачний будинок загальною площею 126 кв. м. в тому числі житловою - 59,9 кв. м. з прилеглою прибудинковою територією 60000 кв. м. (в подальшому, згідно змін та доповнень від 01.11.2004 року до договору від 12 лютого 2004 року - з прилеглою прибудинковою територією 80000 кв. м.) строком на 49 років (а.с. 6-10).
З поданих суду документів вбачається, що Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами діє на підставі Положення про Будинок відпочинку "Пуща-Водиця", яке затверджено Державним управлінням справами і зареєстроване Мінською районною державною адміністрацією м.Києва 06.05.2000 року. Відповідно до п.1.1. цього Положення, Будинок відпочинку є державним закладом охорони здоров'я, який утримується за рахунок державного бюджету та спец коштів, і призначений для виконання Державним управлінням справами своїх функцій.
Згідно п. 1.3. Положення, Будинок відпочинку є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп. Відповідно до п. З.1. вказаного Положення, майно будинку відпочинку закріплено за ним на праві оперативного управління для здійснення передбачених Положенням функцій.
Відповідно до п. 8 Додатку №1 до вказаного Положення, одним з видів діяльності Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами є надання в оренду приміщень житлово -комунального господарства, дачних будинків та окремих приміщень будинку відпочинку, обладнання та інвентарю (за погодженням з Державним управлінням справами).
Вказане погодження Державного управління справами на укладення договору оренди НОМЕР_1 від 12.02.2004 року між ОСОБА_1 і Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" було надано позивачу до укладення вказаного договору оренди, що підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а саме листом ОСОБА_1 до Державного управління справами від 11.02.2004 року, листом Державного управління справами до ОСОБА_1 від 12.02.2004 року.
Судом встановлено, що за договором про оренду приміщень НОМЕР_1 з подальшими змінами і доповненнями від 01 листопада 2004 року, укладеного між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, об'єктом найму є будівля -житловий будинок, одноповерховий, двохквартирний, з проведеними комунікаціями, цегляним фундаментом, а отже - нерухоме майно.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про власність", ст. 137 Господарського кодексу України, організація, якій передано майно на праві оперативного управління, може здійснювати господарську діяльність, в тому числі володіти, користуватись і розпоряджатись майном у межах, встановлених законом та власником майна.
Суд вважає, що вказані правовідносини позивача і відповідача - Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, які виникли на підставі договору НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12.02.2004 р. з подальшими змінами і доповненнями від 01.11.2004 р., укладеного між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, є відносинами майнового найму, до яких застосовуються статті 793-797 ЦК України.
Разом з тим, до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки згідно ст. 2 цього закону, під орендою, що регулюється положеннями цього Закону, розуміється засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, відповідно до Положення про нього, є державним закладом - тобто неприбутковою організацією, яка здійснює некомерційне господарювання. Крім того, відповідно до п. 1.2 Договору НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12.02.2004 р. з подальшими змінами і доповненнями від 01.11.2004р., метою оренди є проживання осіб орендаря, а не отримання прибутку чи здійснення господарської або іншої діяльності, а орендар за договором - позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Вказаний договір оренди укладений у письмовій формі уповноваженими представниками сторін і містить всі істотні умови, необхідні згідно вимог чинного законодавства для даного виду договорів, зокрема, - предмет договору, плату та її розмір, строк договору, права та обов'язки сторін тощо. Проте, договір оренди всупереч вимог законодавства не посвідчений сторонами нотаріально.
Частина 2 статті 793 ЦК України, в редакції, чинній на момент укладення Договору НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12.02.2004 р. з подальшими змінами і доповненнями, встановлює, що договір найму будівлі, укладений строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином обов'язком сторін договору оренди приміщень від 12 лютого 2004 року з подальшими змінами, і доповненнями від 1 листопада 2004 року було нотаріальне посвідчення такого договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, як орендар по договору оренди від 12 лютого 2004 року, здійснив певні дії, спрямовані на нотаріальне посвідчення цього договору оренди, зокрема, уклав угоду про надання юридичних послуг з Відповідачем - ОСОБА_2, який зобов'язався забезпечити нотаріальне посвідчення укладеного договору оренди приміщень. ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконав, чим порушив умови договору про надання юридичних послуг від 06.02.2004 року, що підтверджується винесеним у цій справі рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року в частині розірвання договору про надання юридичної допомоги від 06.02.2004 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, яке в цій частині залишено без змін та набрало законної сили.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чинрм відповідно до умов договору. Пункт 2.1 договору про надання юридичних послуг передбачав строк
виконання зобов'язань Відповідачем - 1 місяць з моменту укладення договору. В порушення чинного законодавства України та п.2.1 Договору від 06.02.2004 р. відповідач - ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконав - не забезпечив позивачу нотаріальне посвідчення договору найму будівлі укладеного між ним та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного Управління справами, чим поставив під сумнів можливість позивача реалізувати права наймача за договором оренди приміщень укладеного позивачем з Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами 12 лютого 2004 р. зі змінами і доповненнями, внесеними 1 листопада 2004 року.
Статтею 220 ЦК України встановлено, що у випадку, коли сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Докази, залучені до матеріалів справи, зокрема, підписаний сторонами договору акт прийому-передачі орендованого майна від 12 лютого 2004 року (а.с. 12) та довідка про сплату позивачем орендної плати, свідчать про фактичне виконання сторонами умов договору. Судом також встановлено, що Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" приймалися всі орендні платежі внесені позивачем на виконання договору НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року протягом всього періоду дії цього договору.
Крім цього, з обставин справи вбачається, що відповідач - Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" фактично ухилявся від нотаріального посвідчення договору про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року, що підтверджується:
· поясненнями представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, які зазначили, що проект договору оренди для підписання сторонами був наданий представником Будинку відпочинку "Пуща-Водиця" - директором Ситниченко В.З., який усно запевняв що такі договори не треба посвідчувати нотаріально, так як аналогічні договори оренди ним, як директором Будинку відпочинку "Пуща -Водиця", підписуються в простій письмовій формі. Вказані обставини відповідачем - Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" не спростовуються ;
· інформацією наданою на запит суду Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" про те, що Будинок відпочинку "Пуща-Водиця" крім договору оренди НОМЕР_1, укладеного з позивачем, укладав також і інші договори оренди у простій письмовій формі, в той час як вони відповідно до вимог чинного законодавства повинні посвідчуватись нотаріально. До таких договорів зокрема відносяться договори укладені вказаним відповідачем : з ОСОБА_3, договір НОМЕР_2 на 49 років; з ОСОБА_4, договір НОМЕР_3 на 49 років; з ОСОБА_5, договір НОМЕР_4 на 49 років; з ОСОБА_6, договір НОМЕР_5 на 49 років; з ОСОБА_7, договір НОМЕР_6 на 49 років; з ОСОБА_8, договір НОМЕР_7 на 49 років; з ОСОБА_9, договір НОМЕР_8 на 49 років; з ОСОБА_10, договір НОМЕР_9 на 49 років; з ОСОБА_11, договір НОМЕР_10 на 49 років.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що договір оренди приміщень, укладений між позивачем та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами 12 лютого 2004 р. зі змінами і доповненнями, внесеними 1 листопада 2004 року слід визнати дійсним, а права позивача, що виникають із вказаного договору, зокрема, права володіння та користування орендованим майном, слід визнати чинними.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 10, 15, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, статтями 16, 220, 793-797 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дійсним договору НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року з подальшими змінами і доповненнями від 01 листопада 2004 року, укладеного між ОСОБА_1та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, та визнання права ОСОБА_1 як наймача здійснювати права володіння та користування орендованим майном на умовах та в строки визначені договором НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами, задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року з подальшими змінами і доповненнями від 01 листопада 2004 року, укладений між ОСОБА_1та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами.
Визнати право ОСОБА_1 як наймача здійснювати права володіння та користування орендованим майном на умовах та в строки визначені договором НОМЕР_1 про оренду приміщень від 12 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1та Будинком відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами.
Судові витрати покласти на відповідачів у рівних частинах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
Головуючий Рижиков В.Г.