Справа № 2-А-78/07
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Рижиков В.Г.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за продовольчого забезпечення ,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за продовольчого забезпечення, в якому просить: визнати дії командування військової частини А-3432 незаконними; стягнути з військової частини А-3432 компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 6 123 (шість тисяч сто двадцять три) грн. 41 коп.
Позивач ОСОБА_1 позов мотивує тим, що віна проходив дійсну військову службу у військовій частині А 3432, яка знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військовій частині А 0549.
Згідно ч. 2 ст. 17 Конституції України "...Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей". До того ж ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" свідчить "... військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію". А згідно ч. 4 ст. 9 порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.
На вимогу вищезгаданих законів, з метою раціонального забезпечення військовослужбовців продовольством, Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань.".
Відповідно до вищезгаданої Постанови до 10.03.2000 року він забезпечувався продовольчим пайком по нормі № 7 (згідно посади), а з 11.03.2000 року Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів" від 17.02.2000 року, була припинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців" в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошової компенсації. Але цей пункт не відміняє ч. 1 ст. 9 даного Закону, який гарантує матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовцям. Ніхто не має права обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах і свободах, встановлених законодавством. Отже, у зв'язку з тим, що дія норми № 7 постанови Кабінету Міністрів України припинена, його повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки якнайменшу вартість цих всіх норм продовольчого забезпечення має норма № 1 (загальновійськова), то його повинні були забезпечувати саме за даною нормою. Згідно ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" в редакції від 05 жовтня 2000 року вказано, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансової, речової, продовольчої і інших видів забезпечення. Що в черговий раз підтверджує його гарантоване державою право на забезпечення мене продовольством.
На виконання вимог ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" постанова Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002 року були затверджені норми харчування військовослужбовців і інших військових формувань.
Також слід вказати на те, що частина 3 статті 22 Конституції України вимагає: «..при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод.»
Враховуючи вищесказане, він вважає, що порушено його законне гарантоване державою право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави, унаслідок чого у військовій частині утворилася заборгованість перед ним в сумі - 6 123 грн.41 коп. в період з 01.07.2003 року по 31.01.2006 року: з 01.07.2003 р. по 31.12.2003 p.- 163 добових норми вартістю 5,36 грн. складає 873 грн.68 коп.; з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 p.- 91 добових норми вартістю 5,83 грн. складає 530 грн.53 коп. та 275 добових норми вартістю 6,37 складає 1 751 грн. 75 коп.
Позивач ОСОБА_1 підтримав в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі з наведених вище підстав і просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача військової частини А-3432 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині,, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно -правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.
Згідно вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" свідчить "...військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або, по їх бажанню, грошову компенсацію. А згідно ч.4 ст.9 порядок і розмір грошового і матеріального забезпечення в/службовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсне військову службу у військовій частині А-3432, яка знаходиться на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військовій частині А 0549.
Згідно ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майнові продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З довідки військової частини А-3432 від 14.12.2006 року за НОМЕР_1 вбачається, що до липня 2003 року заборгованості про продовольчому пайку не існує (а.с.5). В подальшому, по даний час позивач продовольчий пайок не отримував і заборгованість по продовольчому пайку складає вказану в довідці суму.
Невиплата вказаної суми за весь період з 2003 р. є грубим порушенням чинного законодавства і його прав як військовослужбовця.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.58 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст.159, 160-164, 167, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
1. Визнати дії командування військової частини А-3432 незаконними.
2. Стягнути з військової частини А-3432, що знаходиться в Закарпатській області, м.Мукачево, в користь ОСОБА_1 компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 6 123 (шість тисяч сто двадцять три) грн. 41 коп.
На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий підпис В.Г.Рижиков
Копія вірна:
В.Г.Рижиков
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду