Справа №2-А-91/07
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судці Рижиков В.Г.
при секретарі Славич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за речове майно ,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 02.01.2007 року звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за речове майно, в якому просить зобов'язати командування військової частини А - 3432 м.Мукачево в виплатити йому заборгованість в сумі 5 857 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 37 коп. грошової компенсації замість недоотриманого речового майна.
Позов мотивує тим, що він ОСОБА_1, перебував на військовій службі у військовій частині А-3432 до 19.12.2005 року.
В супереч діючому законодавству в/ч А-3432 при звільненні, не зважаючи на його звернення до командування військової частини, не виплатила йому грошової замість недоотриманого майна на суму 5 857 грн. 37 коп.
Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача військової частини А-3432 в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині. Будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно -правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.
Згідно вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" свідчить "...військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або, по їх бажанню, грошову компенсацію". А згідно ч.4 ст.9 порядок і розмір грошового і матеріального забезпечення в/службовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, перебував на військовій службі у військовій частині А-3432 до 19.12.2005 року і Наказом командира військової частини А-3432 НОМЕР_1 від 19.12.2005 р. позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, про що підтверджується витягом із Наказу від 19.12.2005 року (а.с.4).
Згідно ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майнові продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З довідки військової частини А-3432 від 19.12.2005 року за НОМЕР_2 вбачається, що до 10.03.2000 року заборгованості по речовому майну складає 1 207 грн.91 коп., а після 10.03.2000 року - 4 649 грн. 46 коп. (а.с.З).
Невиплата вказаної суми за весь період з 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і його прав як військовослужбовця.
Крім цього, згідно Указу Президента України від 5 травня 2003 року №389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та управління державної охорони України за безперервну службу" за вислужені ним 31 рік 4 місяці позивач повинен був отримувати надбавку - 90% щомісячно. Однак під час служби він недоотримав надбавку за безперервну військову службу, оскільки фактично отримував надбавку з травня 2003 р. по листопад 2003 р. - 20%, з лютого по вересень 2004 p.- 20%, з жовтня 2004 р. по січень 2005 р. - 70%, з лютого 2005 р. по березень 2005 р. - 20%, з квітня 2005 р. по грудень 2005 р. - 85%.
Таким чином недоплата за цей період перед позивачем військовою частиною склала 5 857 грн. 37 коп., які він недоотримав, що підтверджується довідкою НОМЕР_2 від 19.12.05 р. (а.с.З)
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.5 8 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст.159, 160-164, 167, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з військової частини А-3432, що знаходиться в м.Мукачево, вул. Космонавтів, в користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5 857 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 37 коп. грошової компенсації замість недоотриманого речового майна.
На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.
Головуючий підпис В.Г.Рижиков
Копія вірна:
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду В.Г.Рижиков