Справа № 1-54

2009 р.  

В И Р О К

     І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

        19 червня 2009 року.

                             Буський районний суд Львівської області

   в складі:головуючої-судді                           Бадівської І.В.

                 при секретарі                                   Монастирській А.Т.

                 з участю прокурора                         Романика Р.В.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську справу про обвинувачення

        ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, освіта вища незакінчена, студента 1-го курсу заочної форми навчання історичного факультету ЛНУ ім.Ів.Франка, не працюючого, раніше не судимого, -

                             за ст.185 ч.2, 357 ч.3 КК України;

        ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, гр.України, освіта вища незакінчена, студента 3-го  ЛНУ Ветеринарної медицини, раніше не судимого, -

                                                за ст.185 ч.2, 357 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в :

       Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.05.2009 р. об 02 год., за попередньою домовленістю між собою, перебуваючи в приміщенні  танцювального залу  диско-бару „Діамант” в смт.Красне по вул.Заводська, 16 Буського району, таємно викрали жіночу сумочку вартістю 130 грн. належну ОСОБА_3, яка нею була тимчасово залишена без нагляду, з особистими речами останньої, а саме:шкіряний гаманець чорного кольору вартістю 40 грн., у якому знаходились 900 грн.банкнотами різного номіналу; одна кредитна картка „ПРиватБанк”, одна зарплатна картка „ПриватБанк”; одна зарплатна картка „НадраБанк”; одна кредитна картка „НадраБанк”, одна картка члена клубу „Книжковий клуб” ; одна кредитна картка-розстрочка „ПравексБанк”” одна кредитна картка „DЦ”; стартовий пакет „LІFЕ” вартістю 25 грн.; один долар США паспорт на ім”я ОСОБА_3; посвідчення на прізвище ОСОБА_4; свідоцтво про народження ОСОБА_5; ключі від будинку та робочого кабінету; мобільний телефон  марки „Нокія-6233” (ІМЕІ-НОМЕР_1) вартістю 1000 грн. із сім-карткою оператора „Київстар” НОМЕР_2 вартістю 30 грн. на рахунку якої було 2 грн.; набір „сумочка-косметика” (пудри, креми, тіні, косметичний інструмент та інше) загальною вартістю 1000 грн. Крадіжкою потерпілій ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди на загальну суму – 3104,50 грн.

       Допитані в якості підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними себе у пред”явленому звинуваченні визнали повністю, дали пояснення і не заперечують  проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду таємного викрадення ними чужого майна (крадіжки) за попередньою змовою групою осіб та заволодіння паспортом та іншими важливими документами,  щиро розкаялась у вчиненому, просить суворо не карати.

      Крім визнавальних показань підсудних в судовому засіданні, їх винуватість у вчиненому доведена показаннями потерпілої ОСОБА_3, матеріалами справи, зібраними в ході досудового слідства, які не оспорюються в судовому засіданні ні підсудною, ні учасниками судового процесу, тому суд у відповідності до ст.299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів по справі і не має сумніву у об”єктивності і правдивості показань підсудних.

-2-

        Оцінивши перевірені судом докази по справі в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість підсудних у таємному викраденні ними чужого майна (крадіжки) за попередньою змовою групою осіб, заволодінні паспортом та іншими важливими документами та вірність кваліфікації їх дій за ст.ст.185 ч.2, 357 ч.3 КК України.

      Обираючи міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особи винних, які за місцем проживання та навчання характеризуються позитивно, вперше притягаються до кримінальної відповідальності, обставину, що пом”якшує покарання –  щире каяття у вчиненому злочині, сприяння у розкритті даного злочину та відшкодування потерпілій спричиненої злочином школи; обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, а також вчинення злочину особами, що перебувають в стані алкогольного сп”яніння.

      Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особи винних,  з  врахуванням того, що підсудні, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні визнали себе винними у інкремінованому їм злочині, розкаялись у вчиненому, добровільно повернули завдану злочином шкоду, суд вважає  можливим їх виправлення та перевиховання без ізоляції  від  суспільства.

        Цивільного позову по справі не заявлено у зв”язку з добровільним відшкодуванням підсудними завданої злочином шкоди потерпілій ОСОБА_3

        Керуючись ст.323,324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

         ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.185 ч.2, 357 ч.3  КК України і визначити покарання – за ч.2 ст.185 КК України  - один рік позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України – один рік обмеження волі.

      Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_1 визначити -  один рік позбавлення волі.

        ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.185 ч.2, 357 ч.3  КК України і визначити покарання – за ч.2 ст.185 КК України  - один рік позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України – один рік обмеження волі.

      Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання ОСОБА_2 визначити -  один рік позбавлення волі.

        Згідно до ст.ст.75 КК України, звільнити засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

        Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

         Термін відбуття покарання рахувати з дня  проголошення вироку – 19 червня 2009 року.

         Речові докази – повернути потерпілій ОСОБА_3

         На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу проголошення та вручення його копії засудженим через Буський районний суд.

              Суддя                                                                 І.В.Бадівська.