Справа № 1-51

2009 р.  

В И Р О К

     І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

        22 червня 2009 року.

                             Буський районний суд Львівської області

   в складі:головуючої-судді                           Бадівської І.В.

                 при секретарі                                   Базилюк Г.З.

                 з участю прокурора                         Романика Р.В.,

                 та адвоката                                       Кузьми А.О.,

                     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську справу про обвинувачення

        ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

                             за ст.189 ч.2 КК України;

ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, гр.України, освіта неповно-середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

                             за ст.189 ч.2 КК України;

ОСОБА_3 -ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, гр.України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

                  за ст.189 ч.2 КК України -

в с т а н о в и в :

       Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 13.03.2009 р. біля 12 год. 45 хв., попередньо домовившись між собою, з метою вимагання грошей прийшли до Буської загальноосвітньої школи № 1, де в приміщенні коридору під час перерви між уроками з погрозою подальшого насильства над неповнолітнім ОСОБА_4, вимагали у нього гроші в сумі 40 грн., при цьому  ОСОБА_2 завдав останньому удару кулаком в грудну клітку.

     З метою завершення свого злочинного умислу 20.03.09 р. об 14.30 год. підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовившись, з метою вимагання грошей прийшли в господарство неповнолітнього ОСОБА_4, що АДРЕСА_4, де на подвір”ї біля житлового будинку ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 кілька ударів по обличчі, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження  та з погрозою подальшого насильства над потерпілим, вчинили вимагання грошей у останнього в сумі 200 грн.      

     Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 винним себе у пред”явленому звинувачений  визнав повністю, дав пояснення. Підсудний ОСОБА_1 визнав  свою вину в інкремінованому йому злочині частково, в тій частині, що мова йшла про вимагання у потерпілого не 200 грн., а 100-150 грн., підсудний ОСОБА_3 також визнав себе винним частково, давати пояснення відмовився.

      Винуватість підсудних у інкремінованому їм злочині доводиться іншими доказами по справі:

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що в березні 2009 р., точно дати не пригадує, між ним та його однокласником ОСОБА_5 виник спір відносно того, з чого виготовлені на вікнах шкільного туалету захисні решітки. Він був переконаний, що ці решітки дерев'яні, а ОСОБА_5 говорив, що решітки металеві. Вони поспорили на 5 грн, і коли виявилось, що ці решітки таки металеві і  він

-2-

повинен був дати ОСОБА_5 5 грн., так як програв спір.13.03.2009 року, після уроку алгебри, під час перерви, коли він знаходився в школі в класі, до нього підійшов ОСОБА_5 і сказав, що його кличуть і щоб він вийшов в коридор. Коли він вийшов в коридор то там побачив ОСОБА_3 - рідного брата ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1. ОСОБА_2 одразу вдарив його кулаком в живіт, а ОСОБА_1 запитав його, чи думає він віддавати гроші. Він ніяких грошей нікому винен не був і тому запитав про які гроші той говорить. ОСОБА_1 сказав, що вони говорять про його борг за спір із ОСОБА_5, і що він винен вже 40 грн., бо стільки йому вже нарахував «лічильник». Він пообіцяв  віддати ці гроші ОСОБА_3, або ОСОБА_1, або ОСОБА_2 20.03.2009 року біля14:30 год. коли він був в себе на подвір'ї, почув, що його хтось кличе по імені. Обернувшись, він побачив ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і зробив вигляд, що не  почув, що його кличуть, бо перелякався і пішов  у квартиру. Тільки він відчинив двері, як ОСОБА_3, який стояв в загальному коридорі біля вхідних дверей його квартири, запитав його, чому він так довго не відчиняв і одразу вдарив його кулаком в лице. Він зачинив двері і вийшов на подвір'я. ОСОБА_1, запитав у нього, коли він поверне гроші, ОСОБА_3 вдарив його кулаком в лице і від цього удару він одразу присів, ОСОБА_1, сказав, що він винен вже 200 грн. Також його хотів вдарити ще ОСОБА_2, але ОСОБА_1, не дав йому цього зробити, сказавши, що із нього вже досить. Він пообіцяв, що поверне гроші, хоча не розумів, чому повинен віддавати таку велику суму.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що на початку березня 2009 року, точної дати він не пригадує, він поспорив із своїм однокласником ОСОБА_4 на 20 грн, стосовно того, з чого виготовлені решітки в шкільному туалеті, Він тоді говорив, що решітки металеві, а ОСОБА_4, - що дерев'яні. Той спір він виграв і ОСОБА_4 мав віддати йому 20 грн. наступного дня, але грошей ОСОБА_4 не віддав і почав уникати його. У нього 14 березня день народження і він сказав ОСОБА_4, щоб той віддав йому гроші до цього числа, якщо ж він йому не відддасть до тієї дати гроші, то борг кожного дня ростиме ще на 10 грн. ОСОБА_4 обіцяв, що поверне йому гроші до 14.03.2009 року, але так і не повернув, тому він сказав своєму братові ОСОБА_3, щоб той поговорив з ОСОБА_4 про повернення грошей. 13.03.2009 року уколи брат ОСОБА_3 прийшов до школи разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_1, він покликав з класу ОСОБА_4 в коридор і коли той вийшов в коридор, то ОСОБА_2 вдарив його кулаком в груди і ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4, щоб той до наступного дня віддав йому гроші, які проспорив. ОСОБА_4 пообіцяв, що віддасть гроші, але не віддавав і 14.03.2009 р. він сказав ОСОБА_4, що тепер він крім 20 грн. віддаватиме йому по 10 грн. за кожен день протермінування. 19.03.2009 року ввечері він знову сказав братові, що ОСОБА_4 йому грошей не віддав і просив брата, щоб той поговорив з ОСОБА_4

Показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив в березні 2009 року, дати він не пригадує,  коли він разом з своїми однокласниками ОСОБА_5 та  ОСОБА_4 знаходились на території стадіону біля школи, то ОСОБА_5 поспорив із ОСОБА_4 про те, з якого матеріалу виготовлені решітки на вікнах    шкільного туалету. ОСОБА_5 говорив, що вони металеві, а ОСОБА_4 - що дерев'яні. Він сказав ОСОБА_4, щоб той не спорив, бо решітки металеві, але ОСОБА_4 не послухав його і поспорив із ОСОБА_5. на 5 грн. Коли хлопці пішли і подивились на решітки, то ОСОБА_4, визнав, що проспорив і пообіцяв ОСОБА_5 дати 5 грн. Через кілька днів він чув, як ОСОБА_5 говорив до ОСОБА_4, що тепер він має віддати вже 40 грн., а не 5 грн. до кінця тижня. Якось  коли він вийшов в коридор, то побачив як ОСОБА_1, чи ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 кулаком в груди. І потім він чув, як хлопці щось говорили до ОСОБА_4 про гроші, а пізніше він розповідав, що ці самі хлопці, тобто ОСОБА_1, і ОСОБА_2 чекали його біля дому, побили і вимагали гроші.

    Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що його товариш ОСОБА_4 розповів йому, що проспорив ОСОБА_5 5 грн, а вже через кілька днів ОСОБА_5 казав, щоб ОСОБА_4 віддав йому вже 40 грн., і тепер ОСОБА_4 боїться ходити вулицею, бо мама його знаходиться в лікарні і він тимчасово живе у баби. А ще якось ОСОБА_4 прийшов до нього і розповів, що до ОСОБА_4 додому прийшли ОСОБА_3,

-3-

ОСОБА_2 і ОСОБА_1, що вони стукали в двері і коли він вийшов на вулицю хлопці сказали йому, що він винен вже 150 грн. і що ОСОБА_3 кілька разів вдарив його. На

лиці у ОСОБА_4 був синець. Після цього до нього підходив ОСОБА_2 і запитував де Пилипишин, а коли той відмовився йому сказати це то він погрожував йому розправою.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8

Показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що він в березні місяці 2009 року, дати він не пригадує, коли з с,Новий Милятин, де він проживає в дитячому будинку «Добре серце», він приїхав на тренування в м.Буськ і після тренування пішов до своїх знайомих хлопців, то зустрів ОСОБА_4. У того на лиці був синець і коли він запитав його звідки у нього той синець то ОСОБА_4 сказав, що упав і вдарився до столу, однак через кілька днів після цього коли він в м.Буську на вулиці зустрів ОСОБА_4 і ОСОБА_7 і вони розповідали йому, що перед цим утікали від ОСОБА_2, бо ОСОБА_2 вимагав у ОСОБА_4 гроші.

      Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що 20.03.2009 року до неї прийшов її онук ОСОБА_4, щоб допомагати їй в роботі і на лиці у нього був синець. Вона запитала його що трапилось і ОСОБА_4 сказав, що під час якоїсь гри упав та вдарився і набив собі синець, а коли вона знову пропонувала Віталію йти ночувати до батька то він говорив, що не піде, бо боїться. Тоді вона почала розпитувати його що трапилось і чому він не хоче йти додому спати, ОСОБА_4 розповів їй, що 20.03.2009 року хлопці, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побили його і що синець набили йому вони, а він не упав, як розповідав їй раніше. Також ОСОБА_4 розповідав, що одного дня ці самі хлопці стукали знову до нього у двері будинку, дзвонили в дзвінок і хотіли, щоб він вийшов на вулицю, але він дверей не відчинив і на вулицю не вийшов.

     Протоколами очних ставок від ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в яких ОСОБА_4 настоює на тому, що підсудні вчинили стосовно нього вимагання.

(а.с.35-40)

      Протоколом огляду місця події (території, прилеглої до житлового будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_4, що в АДРЕСА_4).

(а.с.5,6.)

      Висновком судово-медичного експерта № 57/09 від 24.04.09 р., з якого вбачається, що у неповнолітнього ОСОБА_4 виялено синець в лівій навколоорбітальній ділянці. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмету, можливо 20.03.09 р. за умов, на які вказує освідуваний і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. (а.с.49)

        Оцінивши перевірені судом докази по справі в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудних у вимозі передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб та вірність кваліфікації їх дій за ч.2 ст.189  КК України.

      Обираючи міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особи винних, які вперше притягаються до кримінальної відповідлальності, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за місцем навчання та проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_3 є неповнолітнім, за місцем проживання характеризується негативно, бставину, що пом”якшує покарання – щире каяття у вчиненому злочині, обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

      Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особи винних, сукупність обставин, що пом”якшують покарання, а саме – те, що підсудний ОСОБА_3 є неповнолітній, в судовому засіданні підсудні визнали себе винними, розкаялись у вчиненому, суд вважає можливим їх виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.ст.75,104 КК України, їх слід звільнити від відбуття покарання з випробуванням.

        Цивільного позову по справі не заявлено.

-4-

        Керуючись ст.323,324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

         ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ст.189 ч.2 КК України і призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.  

         ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ст.189 ч.2 КК України і призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.  

         ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ст.189 ч.2 КК України і призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.  

        Відповідно до ст.ст.75,104 КК України, звільнити засуджених від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки для засуджених ОСОБА_1, і  ОСОБА_2; один рік для ОСОБА_3

        Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

        Строк відбуття покарання рахувати з дня проголошення вироку – 19 червня 2009 року.

        На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу проголошення та вручення його копії засудженим через Буський районний суд.

            Суддя                                                                 І.В.Бадівська.