Справа № 2-32-2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 р. м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі судді: Вітер Л.А., при секретарі Бурбі Р.Ю., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. звернулася до суду з скаргою на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позивачка вказує, що рішенням Христинівського райсуду від 12.07.1989 року з ОСОБА_3 стягнуті аліменти на її користь на утримання дочки. Виконавчий лист по справі був направлений в Монастирищанську району державну виконавчу службу. Аліменти за рішенням суду не утримувались, поскільки боржник був у розшуку. На чергову скаргу вона отримала відповідь з Управління юстиції Монастирищанського району, що виконавчий лист без виконання направлений в 1989 році в Христинівський райсуд. Згідно повідомлення Управління юстиції в Христинівському районі від 15.02.2005 року виконавчий лист з Монастирищенської виконавчої служби не поступав. Перевіркою встановлено, що виконавчий лист в оригіналі було приєднало до матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3. Ухвалою Христинівського райсуду від 30.08.2005 року поновлено строк на примусове виконання рішення Христинівського райсуду від 12.07.1989 року. Цією ухвалою покладено обов»язок на виконавчу службу провести нарахування заборгованості з часу прийняття рішення. Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби в Монастирищанському районі від 07.11.2006 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Позивачка, посилаючись на те, що Монастирищенська виконавча служба, проявляючи зацікавленість в інтересах боржника, тривалий час зазначала, що документи на їх адресу не поступали, при повторному отриманні відповідних документів на примусове виконання рішення суду від 12.07.1989 року самоусунулась від виконання рішення та ухвали суду, надумавши правову підставу, яка не передбачена п.7 ст.26 ЗУ «Про державну виконавчу службу», просить скасувати вказану постанову.
Крім того, позивачка 03.01.2007 року подала до суду додаткову скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження. Вона вказує, що в судовому засіданні 25.12.2006 року представником виконавчої служби в Монастирищенському районі була надана додатково ще одна постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.05.2006 року, яка була прийнята старшим державним виконавцем на підставі ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у зв»язку з досягненням дитиною повноліття. Таким чином, саме 25.12.2006 року їй стало відомо про наявність вказаної постанови, постанову їй не надсилали. Позивачка посилаючись на те, що не виконано рішення Христинівського райсуду від 12.07.1989 року та ухвалу Христинівського райсуду від 30.08.2005 року, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження незаконна.
В судовому засіданні скаржниця свої вимоги в частині скарги на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження підтримала повністю, в частині скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження прохала залишити без розгляду, представник відповідача позов визнав.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга ОСОБА_2. на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає до задоволення на підставі слідуючого.
Судом встановлено, що ухвалою Христинівського районного суду від 30.08.2005 року на Державну виконавчу службу в Монастирищенському районі покладено обов»язок примусово виконати рішення суду від 12.07.1989 року, нарахувати заборгованість за весь період, тобто за 16 років. Монастирищенська районна державна виконавча служба, проявляючи зацікавленість в інтересах боржника, тривалий час зазначала, що документи на їх адресу не поступали, при повторному отриманні відповідних документів на примусове виконання рішення суду від 12.07.1989 року самоусунулась від виконання рішення та ухвали суду, надумавши правову підставу, яка не передбачена п.7 ст.26 ЗУ «Про державну виконавчу службу». Тому постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає до скасування.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Тому скаргу в частині визнання незаконною та скасування постанови Державної виконавчої служби від 15.05.2006 року про закінчення виконавчого провадження необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 212 ЦПК України та на підставі ст.207 ЦПК України, ст.85 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ВИРІШИВ:
Скаргу в частині визнання незаконною та скасування постанови Державної виконавчої служби від 15.05.2006 року про закінчення виконавчого провадження залишити без розгляду.
Роз»яснити скаржниці її право на можливість повторного звернення до суду на загальних підставах.
Скасувати постанову державного виконавця ОСОБА_4. Державної виконавчої служби в Монастирищенському районі від 07.11.2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) та зобов»язати прийняти до провадження виконавчий лист на виконання рішення Христинівського райсуду від 12.07.1989 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користьОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, до повноліття дочки.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження у встановлений строк рішення набирає чинності.