Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа №428/13121/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Святодух О.Б.,

за участі позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року у справі №428/13121/15-а за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Луганській області, Старшого державного інспектору з охороні навколишнього середовища Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовом до Державної екологічної інспекції у Луганській області, Старшого державного інспектору з охороні навколишнього середовища Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови у від 14.09.2015 №000180 про накладення адміністративного стягнення, винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Луганської області Федіним Сергієм Олександровичем.

У цьому адміністративному позові ОСОБА_2 також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки він вважає, що такий строк ним пропущено з поважних причин, так як він отримав оскаржувану постанову від 14.09.2015 №000180 лише 23.11.2015 та 02.12.2015 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом, де саме останній ухвалою від 03.12.2015 повернув позовну заяву позивачу, оскільки справа не підсудна цьому суду, на підтвердження чого долучено рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 03.12.2015.

Крім того, вказану ухвалу на адресу позивача було надіслано 07.12.2015 та отримано ним 09.12.2015, тому позовну заяву ОСОБА_2 надіслав поштою до Сєвєродонецького міського суду Луганської області 15.12.2015.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року у справі №428/13121/15-а позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 289 КУпАП десятиденний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а позивачем не зазначено поважних причин пропуску такого строку.

Крім того, суд першої інстанції послався на те, що в оскаржуваній постанові від 14.09.2015 №000180 в графі «копію постанови особа отримала під розписку особисто» є наявний підпис позивача та дата «14.09.2015 року». Дата «23.11.2015 року», яка вказана під підписом позивача, є дописаною до основного тексту постанови та вказана у місці, яке згідно із формою постанови не призначено для проставляння дати отримання документу.

Тому, до суду першої інстанції позивачем не було надано переконливих доказів того, що він отримав оскаржувану постанову лише 23.11.2015, та відповідно цьому поважних причин пропуску строку суд не встановив.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що суд першої інстанції помилково зазначив, що «дата 23.11.2015», яка вказана під підписом позивача, є дописаною до основного тексту постанови та вказана у місці, яке згідно із формою постанови не призначено для проставлення дати отримання документу», оскільки в Постанові №000180 в першому стовбці «Копію постанови особа отримала під розписку особисто» графи «Відмітка про доведення постанови до відома особи, щодо якої її винесено» дата отримання апелянтом цієї постанови зазначена особисто рукою позивача не виходячи за межі (границі) цього першого стовбця та в його межах (границях) прямо під підписом ОСОБА_2

Апелянт вказує, що дата постанови «14.09.2015», яка стоїть вище підпису ОСОБА_2, ідентична даті складання Постанови, що вказана на першій сторінці після надрукованих по центру сторінки слів «ПОСТАНОВА про накладення адміністративного стягнення» та зроблена однією рукою і одним і тим самим почерком, яким заповнено весь недрукований текст Постанови.

Тобто, особа, яка складала оскаржувану Постанову, під час складання одразу і зазначила дату її отримання «14.09.2015» не враховуючи, що Постанова апелянту особисто може бути вручена і в іншу дату, що і відбулось (Постанова апелянту буда вручена 23.11.2015).

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Статтею 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а саме встановлено, що постанова до суду оскаржується в порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно із ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З урахуванням змісту статей 288, 289 КУпАП, які визначають порядок та строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що в ст. 289 КУпАП йдеться про скаргу в широкому розумінні як скаргу і позов, оскільки статтею 288 КУпАП визначається, що постанова до суду оскаржується порядку, визначеному КАС України, а стаття 289 КУпАП визначає тільки строки, але не визначає порядку.

Згідно «порядку», встановленому КАС України, до суду подається позов про оскарження постанови (ст. 104 КАС України) у строки, визначені ст. 289 КУпАП.

А відтак, встановлений ст. 289 КУпАП строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення, є строком, встановлений «іншим законом», відповідно до ч.1 ст.99 КАС України.

Згідно ст. 285 КУпАП копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Як стверджує позивач, копію Постанови і копії протоколів про адміністративне правопорушення від 31.08.2015 № 000182, від 04.09.2015 № 000180, від 04.09.2015 № 000181 (далі - Протоколи), які стали підставою складання та винесення Постанови, апелянтом були отримані 23.11.2015, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на цих Протоколах та Постанові з зазначенням дати її отримання, які зроблено особисто позивачем під час отримання цих протоколів і постанови не виходячи за межі відповідного стовбця (графи).

Переконливих доказів протилежному суддею наведено не було, а його міркування з цього приводу носять характер припущень.

Звертаючись з позовною заявою ОСОБА_2, просив Сєвєродонецький міський суд Луганської області поновити строк на оскарження Постанови, який було пропущено із поважних причин, з обґрунтуванням цього клопотання про поновлення строку.

Суд першої інстанції помилково зазначив, що «Дата «23.11.2015», яка вказана під підписом позивача, є дописаною до основного тексту постанови та вказана у місці, яке згідно із формою постанови не призначено для проставляння дати отримання документу», оскільки в Постанові № 000180 в першому стовбці «Копію постанови особа отримала під розписку особисто» графи «Відмітка про доведення постанови до відома особи, щодо якої її винесено» дата отримання апелянтом цієї постанови зазначена особисто рукою ОСОБА_2 не виходячи за межі (границі) цього першого стовбця та в його межах (границях) прямо під його підписом.

З детального та уважного вивчення Постанови вбачається, що в першому стовбці «Копію постанови особа отримала під розписку особисто» графи «Відмітка про доведення постанови до відома особи, щодо якої її винесено» дата постанови «14.09.2015», яка стоїть вище підпису позивача, ідентична даті складання Постанови, що вказана на першій сторінці після надрукованих по центру сторінки слів «ПОСТАНОВА про накладення адміністративного стягнення» та зроблена однією рукою і одним і тим самим почерком, яким заповнено весь недрукований текст Постанови.

Тобто, особа, яка складала оскаржувану Постанову, під час складання Постанови одразу і зазначила дату її отримання «14.09.2015», не враховуючи, що Постанова особисто може бути вручена і в іншу дату, що і відбулось.

Суд першої інстанції повинен був прийняти позовну заяву, відкрити провадження у справі та в ході розгляду справи вже встановлювати всі обставини справи, в тому числі і фактичну дату отримання копії Постанови № 000180 та Протоколів, якщо дата отримання позивачем Постанови викликає у суду сумніви.

Якщо у суду виникли сумніви відносно документів, їх отримання, підписів, проставляння дат тощо або відповідачі висловлювали б заперечення, для встановлення істини у справі можна було призначити судову почеркознавчу експертизу.

Варто зазначити, що оригінали Постанови та Протоколів знаходяться у Відповідача. Тому суд першої інстанції повинен був витребувати у відповідача оригінали цих документів, в яких зазначена рукою ОСОБА_2 дата їх вручення та отримання ним «23.11.2015», а також поставити відповідачу пряме питання відносно фактичної дати вручення апелянту цих документів.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Слушними видаються зауваження з приводу первісного звернення ОСОБА_2 до Лисичанського міського суду Луганської області, з мотивів того, що підприємство, керівником якого є позивач, знаходиться у м. Лисичанську, де, як вважають відповідачі, мало місце правопорушення. Отримавши ухвалу цього суду про повернення позову, ОСОБА_2 без невиправданих затримок звернувся до належного суду з таким де позовом. Ці доводи апеляційний суд вважає поважними причинами, які обумовили звернення позивача до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з перевищенням 10-денного строку з дати отримання (23.11.2015) копії оскаржуваної постанови.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду поважними.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суддею суду першої інстанції порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала судді - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 27 січня 2016 року.

Керуючись статтями 2, 11, 99, 100, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 грудня 2015 року у справі №428/13121/15-а за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Луганській області, Старшого державного інспектору з охороні навколишнього середовища Луганської області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов