ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 р.                                                                               Справа №  2-а-870/08 

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі Годунок Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м.Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки протягом 2006-2008 років позивачеві така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, тому просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року до листопада 2008 року.

Відповідач подав до суду заперечення, у якому позову не визнав, зазначив, що оскільки позивач одержує підвищення до пенсії як учасник війни, тому не має права на одержання надбавки до пенсії як дитина війни, на підставі чого просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд, задовольнивши клопотання сторін, судовий розгляд здійснював в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази та з'ясувавши обставини справи,  суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку, одночасно наділений правовим статусом дитини війни та учасника війни, протягом 2006-2008 років одержував пенсію за віком без доплати як дитині війни, проте йому виплачувалося підвищення до пенсії як учаснику війни, що підтверджується пенсійним посвідченням із проставленим у ньому штампом  «дитина війни»(а.с.5) та довідкою відповідача  про виплату  останньому  допомоги як учаснику війни(а.с.18).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники війни.

Оскільки позивач є учасником війни, користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі протягом 2006-2008 років одержував підвищення до пенсії як учасник війни, не звертався до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 КАС України, на підставі ст. 6, п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови  подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 23 січня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. 

Суддя                                                                                          В.В.Дмитрук