ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.06.09 |
Справа №2а-7208/09/7/0170 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Маргарітова М.В. ,
при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК
про визнання неправомірною відмови та спонукання до виконання певних дій
за участю:
позивач - ОСОБА_2., представник за довір.,
відповідач - не з'явився.
Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмови відповідача у наданні дозволу на виконання будівельних робіт на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1, а по закінчені реконструкції прийняти в експлуатацію у встановленому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив п. 3 позовних вимог, просить зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Суд, приймаючи до уваги, що представник позивач з'явився у судове засідання, відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а у матеріалах справи достатньо доказів, вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розглядати справу за відсутності його представника.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 1 Положення «Про Державну архітектурно-будівельну інспекцію» затвердженго постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. N 1434 державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Відповідно до п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, рр. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 19.11.2007 р. №317 (далі - положення про інспекції) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.
Отже, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірної постанови державного виконавця для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що 13 квітня 2005 року Позивачем були укладені договори купівлі-продажу квартир №5 і №5-а в бАДРЕСА_1 під реєстровими номерами №НОМЕР_1; №НОМЕР_2. (а.с. 6, 9).
19 квітня 2005 року позивач зареєстрував право власності на вищезгадані квартири, про що свідчать витяги з реєстру права власності на нерухоме майно №№ НОМЕР_3; НОМЕР_4 видані Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» (а.с. 8, 12).
Судом також встановлено, що 28 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя було ухвалено рішення №240/35 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії виконкому Київської районної ради м. Сімферополя про відповідність самовільно збудованого балкона, збільшеного в розмірах балкона до квартир 5 і 5а по АДРЕСА_1 об'єднаним в одну, державним будівельним нормам» (а.с. 13).
Згідно п. 1 вказаного рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя затверджений висновок міжвідомчої комісії виконкому Київської районної Ради м. Сімферополя №336 від 09.10.2008р. про відповідність самовільно збудованого балкона розміром (5.21х1.1), збільшеного в розмірах балкона розміром (5.90х1.1.) до квартир №№5 і 5а поАДРЕСА_1 об'єднаних в одну (власник квартири ОСОБА_1), державним будівельним нормам.
Пунктом 2 вказані рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя ОСОБА_1 зобов'язаний здати будови в експлуатацію у встановленому законом порядку.
20.06.2008р. позивачем отриманий технічний висновок про відповідність будівельним нормам ДБН і правилам пристрою балконів і переобладнання квартир №5 і №5-а по АДРЕСА_1 в м. Сімферополь з подальшим об'єднанням їх в квартиру №5 яким встановлено, що основні конструктивні вузли і деталі будинку по АДРЕСА_1, кв.5 і 5-а в м. Сімферополі виконані відповідно до вимог ДБН В.1.1 - 12:2006 і правилам переобладнання квартир, в частині їх технічної надійності і експлуатаційної придатності. При виконанні будівельних робіт існуючі несучі конструкції і комунікаційні системи не торкнулися. Внутрішнє планування приміщень виконане відповідно до вимог розділу «об'ємно-планувальне рішення» ДБН В.2.2-25-2005. Стан конструкцій житлового будинку класифікується як добре (а.с. 10 - 28) .
Відповідно до висновку міжвідомчої комісії Київського райвиконкому від 09.10.2008г. обстежуваний об'єкт - самовільно збудований балкон розміром (5.21х1.1) і збільшений в розмірах балкон розміром (5.90х1.1.) до квартир №5 і 5а по АДРЕСА_1 об'єднаним в одну відповідають державним будівельним нормам і готові для здачі в експлуатацію у встановленому законом порядку (а.с. 15).
Судом встановлено, що відповідно до листа відповідача від 02 червня 2009 року (вих. № №7/1-2813) позивачу було відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт по даному об'єкту у зв'язку з відсутністю документа, підтверджуючого право власності або користування земельною ділянкою або договору суперфіції.
Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 19.11.2007 р. №317 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань видають замовникам і реєструють в установленому порядку дозвіл на виконання підготовчих робіт і дозвіл на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розширення і технічне переоснащення підприємств).
Згідно п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000 р. №273, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:
а) заяву забудовника (замовника);
б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;
ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).
Відповідно до п. 4.4. сумісного наказу Держкомзему України, Держбуду України, Держкомунгоспу України, Фонду державного майна України №31/30/53/396 від 05.04.96 р. «Про затвердження Положення про порядок встановлення і закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду і надання в сумісне використання або сумісну суміжну власність земельних ділянок для споруди житлових будинків» частина власності (користування) земельною ділянкою кожного власника квартири (квартир) або нежилого приміщення в сумісній частковій власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) або нежилих приміщень, що знаходяться в його власності, до загальної площі квартир і нежилих приміщень будинку.
При цьому згідно листу Держкомзема України від 18.03.2005 р. №14-17-2-Ко291/1900 виділення частини земельної ділянки власникам квартир і нежилих приміщень в натурі і їх окреме відчуження не допускається, оскільки договір оренди земельної ділянки в даному випадку не укладається, а розмір плати визначається відповідно до розміру використання відповідної частини прибудинкової території.
Виходячи з викладеного, суд визнає безпідставним посилання відповідача в обґрунтування відмови у наданні дозволу на необхідність надання документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, оскільки позивач надав усі необхідні документи відповідачу разом із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, а саме договори купівлі-продажу квартир №№5 і 5-а в бАДРЕСА_1 під реєстровими номерами №НОМЕР_1; №НОМЕР_2; витяги з реєстру права власності на нерухоме майно №№ НОМЕР_3; НОМЕР_4, що підтверджують право позивача на користування зазначеною земельною ділянкою.
Відповідно до п. 5.2. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000 р. №273 дії посадовців інспекцій держархбудконтролю з питань реєстрації об'єктів і видачі дозволів на виконання будівельних робіт можуть бути оскаржені в судових органах в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Крім того, необхідно зазначити, що преамбула Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III "Про планування і забудову територій" передбачає, що цей закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Стаття 1 вищезазначеного закону передбачає, що територія це частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.
Пункт 2 частини 3 статті 29 цього ж закону встановлює, що у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову.
Як було вказано вище, підпунктом «в» п. 2.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000р., передбачено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.
Згідно ст. 1 Закону України від 16.11.1992р. № 2780-XII «Про містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Також, згідно п.п. 3.1.3 Правил визначення вартості будівництва Державних будівельних норм України, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 (зі змінами), до будівельних робіт, крім іншого, відносяться: роботи зі зведення будівель і споруд: земляні; улаштування збірних і монолітних залізобетонних і бетонних, цегляних, блокових, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, підлог, покрівель; опоряджувальні роботи.
Таким чином, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що надання документів, підтверджуючих право користування або власності на земельну ділянку для отримання дозволу на виконання будівельних робіт необхідно тільки у випадку, коли йдеться мова про нове будівництво на вільній земельній ділянці, на якій немає будівель, будинків та споруд.
Реконструкція квартир позивачем є одним із самостійних видів будівельних робіт, який не пов'язаний з забудовою земельної ділянки.
Таким чином, відмова Інспекції Державного архітектурного - будівельного контролю в АР Крим у наданні позивачу дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир не ґрунтується на законі та нормативно - правових актах, регулюючих правовідносини, що склалися у даному випадку та порушує права позивача.
За таких обставин, суд вважає, що відмова Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим у наданні позивачу дозволу на виконання будівельних робіт на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1 є протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанова у повному обсязі складена 26.06.2009 року.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову ІнспекціїДержавного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим у наданні ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим надати ОСОБА_1 дозвіл на реконструкцію квартир № 5, 5а з об'єднанням по АДРЕСА_1.
4. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Маргарітов М.В.