ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2009 р. Справа №18/1198
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.
секретар судового засідання –Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 01.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Черкасизалізобетонбуд”
м. Черкаси
до відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд –1” м. Черкаси
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Тупоти Сергія
Олексійовича, м. Черкаси;
2. приватного підприємства “Арсад”, м. Черкаси
про встановлення земельного сервітуту,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю „Черкасизалізобетонбуд” до відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд –1” про встановлення постійного земельного сервітуту, а саме: право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для позивача, через земельну ділянку відповідача з вул. Сурікова в м. Черкаси.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.05.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу –Тупоту Сергія Олексійовича.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.06.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –приватне підприємство “Арсад”.
За клопотанням представника позивача від 18.06.2009 року погодженим з іншими учасниками судового провадження спір вирішено судом у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.
Справа розглядається після відкладення.
В процесі розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги (заява від 01.07.2009 року), в зв’язку з чим просив суд встановити безоплатний земельний сервітут –право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху загальною площею –630 кв. м. для товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасизалізобетонбуд” через земельну ділянку відкритого акціонерного товариства “Черкасбуд -1” з вул. Сурікова в м. Черкаси, терміном до 24.11.2054 року. У випадку необхідності проведення ремонту наявного шляху (дороги) щодо якої встановлюється земельний сервітут, позивач зобов’язувався проводити її ремонт спільно з іншими користувачами пропорційно до використання вказаного вище шляху кожним із користувачів.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзивах на позовну заяву (а.с. 25- 26, 48 –49, 119 –121).
Представники третіх осіб в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на доводи викладені у відзивах на позовну заяву ( а.с. 86-87,112 –114).
В судовому засіданні, яке відбулося 01.07.2009 року за згодою представників сторін та третіх осіб було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1198.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:
Звертаючись до суду, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на норми ст. 98, 100 ЗК України, ст. 401 ЦК України, п. 3.43 СНиП ІІ-89-80* “Генеральні плани промислових підприємств” та п. 8.4.12. НАПБ А.01.001-2004 “Правила пожежної безпеки в Україні”, а також зазначав, що підприємству необхідний другий в’їзд на належну йому територію земельної ділянки з метою швидкого реагування рятувальних підрозділів пожежної охорони, евакуації майна та техніки, при виникненні надзвичайної ситуації.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, відповідно до договору оренди землі від 26.01.2006 року, зареєстрованого 13.02.2006 року в Черкаській регіональній філії “Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” за №040677500068, позивач є користувачем земельної ділянки загальною площею 211658 м2 , яка знаходиться за адресою: пров. Хіміків, 2, м. Черкаси.
Строк дії договору закінчується 24.11.2054 року.
18.02.2008 року директор асоціації “Група компаній “Добробут” звернувся з листом вих. №10 до Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Черкаській області в якому зазначалося, що в результаті підписання сервітуту між відкритим акціонерним товариством „Черкасбуд –1”, приватним підприємцем Тупотою С.О., фірмами “Арсад”, “Супер-Стар”, “Кречет”, які межують з територією даного підприємства, територія основного виробництва асоціації має лише один в’їзд (виїзд), в зв’язку з чим, просив управління МНС втрутитися в дану ситуацію.
18.03.2008 року листом №289 відділ з питань наглядово-профілактичної діяльності Черкаського міського управління ГУ МНС України в Черкаській області запропонував забезпечити підприємство другим в’їздом на належну земельну ділянку з вул. Сурікова, з метою швидкого реагування рятувальних підрозділів пожежної охорони.
При цьому, відділ наглядово-профілактичної діяльності у своєму листі послався на п. 3.43 СНиП ІІ-89-80* “Генеральні плани промислових підприємств” та п. 8.4.12. НАПБ А.01.001-2004 “Правила пожежної безпеки в Україні”, та зазначав, що підприємства, територія яких розмірами більша 5 га повинні забезпечуватись не менше двома розосередженими в’їздами на територію.
Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1 ст. 100 ЗК України та ч. 1 ст. 402 ЦК України).
06.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з проектом договору на встановлення земельного сервітуту –право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху з вул. Сурікова, 14 в м. Черкаси.
16.03.2009 року відповідач листом за №21 повідомив позивача про неможливість встановлення сервітуту на своїй земельній ділянці та повернув три примірники договору на встановлення земельного сервітуту без підпису.
В доповненні до позовної заяви від 17.06.2009 року позивач обґрунтував необхідність встановлення земельного сервітуту габаритами транспортних засобів, які не можуть вивезти (не має місця для розвороту) продукцію, а саме залізобетонні плити довжиною 10 -15 м. з території підприємства, оскільки на даний час існує тільки один в’їзд - виїзд зі сторони пров. Хіміків, а також необхідністю швидкого реагування роботи транспортних засобів підрозділів пожежної охорони у випадку надзвичайної ситуації в цехах позивача, які знаходяться на земельній ділянці, яка межує з відповідачем та приватним підприємством “Арсад”.
Також, позивач в доповненні зазначив, що підприємство має зі сторони вул. Сурікова АЗС, на якій заправляються габаритні автомобілі позивача. Місця для розвороту транспортних засобів не має, а рух заднім ходом може призвести до надзвичайної ситуації.
Оскільки позивач не може облаштувати собі інший в’їзд - виїзд, окрім в’їзду з вул. Сурікова, останній звернувся до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту.
Загальна площа земельної ділянки, щодо якої вимагається встановлення земельного сервітуту складає 630 кв.м., довжина –105 кв. м., ширина –6 кв.м. (план –схема земельної ділянки а.с. 111).
Згідно ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Відповідно до ч. 4 ст. 98 ЗК України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
03.06.2009 року, з метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин даного спору, судом було проведено огляд та дослідження речових доказів, що знаходяться на земельних ділянках, та які стосуються предмету спору, про що було складено відповідний протокол огляду (а.с. 82).
Під час огляду спірної земельної ділянки, судом було встановлено, що резервний в’їзд (виїзд) позивач планує облаштувати шляхом руйнування частини залізобетонного паркану в місці розташування входу до захисної споруди цивільної оборони.
Згідно п. “б” ч.1 ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Проте, наявного шляху в розумінні ст.99 ЗК України на території земельної ділянки відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд –1” на даний час не існує.
Згідно п.2.1.1. Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 року за № 653 входи у захисну споруду повинні постійно забезпечувати вільний доступ усередину приміщень. Захаращення входів не допускається. Забудова ділянок поблизу входів, аварійних виходів і зовнішніх повітрозабірних і витяжних пристроїв без узгодження з уповноваженим місцевим органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту не допускається.
Відповідно до п. 8.4.12. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004року за № 126 на території будівництва площею 5 га та більше має бути не менше двох в'їздів з протилежних боків майданчика. Дороги повинні мати покриття, придатне для проїзду пожежних автомашин будь-якої пори року. Ворота для в'їзду мають бути не менше 4,5 м завширшки. Біля в'їздів на будмайданчик необхідно встановлювати (вивішувати) плани з нанесеними на них будівлями та спорудами, що будуються, а також допоміжними будівлями і спорудами, в'їздами, під'їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв'язку.
Проте, земельна ділянка позивача на якій розташований цілісний майновий комплекс, був введений в експлуатацію понад 40 років тому і на даний час не є будівельним майданчиком, чи територією будівництва в розумінні п. 8.4.12. Правил пожежної безпеки в Україні.
Пунктом 3.43* Будівельних норм та правил “Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування” (СНиП ІІ-89-80*) встановлено, що підприємства площею розмірами більше ніж 5 га повинні мати не менше двох в’їздів.
Якщо розмір сторони площадки підприємства більше ніж 1000 м і розташування її вздовж вулиці або автомобільної дороги на цій стороні необхідно передбачувати не менше двох в’їздів на площадку. Відстань між в’їздами не повинна перевищувати 1500 м.
Дані будівельні норми (СНиП ІІ-89-80*) застосовуються при проектуванні генеральних планів нових, які розширюються і реконструйованих промислових підприємств, а також при розробці схем генеральних планів груп підприємств із спільними об’єктами (промислових вузлів).
Отже, посилання позивача на вищевказані правила та норми є безпідставними, оскільки як було зазначено вище, завод по виробництву залізобетонних виробів товариства з обмеженою відповідальністю „Черкасизалізобетонбуд” вже введено в експлуатацію з дотриманням всіх пожежних норм та правил, та даний комплекс існує понад 40 років.
Водночас слід зазначити, що звертаючись до суду позивач просив встановлення права проїзду на транспортних засобах для позивача, а не встановлення права для проїзду пожежних машин на випадок пожежі на підприємстві чи іншої надзвичайної ситуації.
Крім цього, у відповідності до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволенні іншим способом.
Таким чином, чинне законодавство вимагає від позивача надання суду доказів того, що господарське використання своєї земельної ділянки на якому розташовані виробничі цехи позивача, неможливо без обтяження сервітутом сусідньої земельної ділянки.
При цьому слід довести, що задоволення потреб сервітуту неможливо здійснювати яким-небудь іншим способом.
Проте, всупереч викладеному, позивач під час розгляду даного спору не довів суду належними доказами, що здійснення ним господарської діяльності можливе лише шляхом обмеження сервітутом земельної ділянки відкритого акціонерного товариства „Черкасбуд –1”.
Крім того, матеріалами справи, та протоколом огляду речових доказів підтверджується можливість облаштування ще щонайменше одного в’їзду-виїзду на територію земельної ділянки позивача зі сторони пров. Хіміків без обтяження сервітутом сусідньої земельної ділянки.
За таких обставин, враховуючі зібрані у справі та досліджені судом докази суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, в зв’язку з чим останні задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 03.07.2009 року.