ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2009 р. Справа № 2a-661/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Ковальчука В. Д.,
при секретарі судового засідання Фідрі О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком Протягом 2006-2007 років позивачу таке підвищення не нараховувалося та не виплачувалося. В 2008 році їй було нараховане та виплачене вказане підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить зобов'язати відповідача провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року до жовтня 2008 року.
В поданих суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав та зазначив при цьому, що позивачеві як дитині війни правомірно підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві з 1 січня 2008 року у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи також і те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує. Відповідач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги заперечує. Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є дитиною війни, це підтверджується пенсійним посвідченнямНОМЕР_1 із проставленим у ньому штампом «дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте, ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону від 19 січня 2006 року № 3367-ІV установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний Закон у встановленому порядку не визнавався неконституційним, тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1про зобов'язання провести нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 рік відсутні.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому позовні вимоги ОСОБА_1щодо нарахування їй щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік підлягають задоволенню частково, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року. Позовні вимоги про нарахування підвищення за період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що Закон України «Про Державний бюджет» на відповідні роки не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині обмеження виплат дітям війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1щодо нарахування їй підвищення до пенсії як дитині війни, підлягають задоволенню частково, починаючи з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. Позовні вимоги про нарахування підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Виходячи з вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не може допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому суд для повного захисту прав позивача приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії не тільки за період до 30 вересня 2008 року, як це просить позивач, а й за період з 1 жовтня до 31 грудня 2008 року.
Отже, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, суд зобов'язує Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Керуючись ст. ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести нарахування з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року ОСОБА_1підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.Д.Ковальчук