Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2009 р. Справа № 11/199 ПД 61/41-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
прокурор –Червенко А.Г., посвідчення № 276 від 24.12.08 року
позивач –не з'явився
1-й відповідач –Макарова І.О., довіреність № 1532 від 10.04.2009 року; Дребот І.А., довіреність № 1543 від 10.04.2009 року
2-й відповідач –Тимофєєва Т.Л., довіреність № 38 від 09.01.09 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача вх. №820Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 р. по справі № 11/199пд-61/41-08
за позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради м. Луганськ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", м. Харків
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" м. Харків
про стягнення 2356,67 грн., розірвання договору оренди та примусове звільнення
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" на користь Виконавчого комітету Луганської міської ради 1064,98 грн. заборгованості по орендній платі, 340,29 грн. плати за фактичне користування об’єктом, 97,70 грн. пені. Зобов’язано ТОВ „Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" звільнити нежитлове приміщення 1-го поверху двоповерхової будівлі площею 30,83 кв.м, за адресою: м. Луганськ, кв. 50 Лет Октября, 53. В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 14.06.2001 р. № 000944/09, укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору.
Перший відповідач, ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2009 року, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Перший відповідач вказує на те, що він не є належним відповідачем по справі, оскільки 01.08.2007 року у відповідності до статуту ТОВ "Велтон.Телеком" та розподільчого балансу, до ТОВ "Велтон.Телеком" перейшли всі права та обов’язки, що виникають на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 000944/09 від 14.06.2001 року з урахуванням додаткових угод від 17.09.2003 року та 20.10.2005 року. Перший відповідач стверджує, що листом № 1617 від 28.09.2007 року він повідомив Виконавчий комітет Луганської міської ради про заміну кредитора у зобов’язанні.
Прокурор у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі суд залишити апеляційну скаргу першого відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року у справі № 11/199 ПД 61/41-08 без змін. Прокурор вказує на те, що 1-м відповідачем не надано суду належним чином оформлений розподільчий баланс, з конкретним зазначенням про перехід всіх прав та обов’язків за Договором оренди нежитлового приміщення № 000944/09 від 14.06.2001 року та доказів направлення на адресу позивача листа про заміну кредитора у зобов’язанні.
2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року у справі № 11/199 ПД 61/41-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення. 2-й відповідач вказує на те, що договором оренди №000944/09 від 14.06.2001 року не встановлено автоматичного переходу прав та обов'язків орендаря при заміні сторони, такий перехід передбачено лише для орендодавця. Вказане підтверджується тим що при попередніх змінах сторін між сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 17.09.2003 року та №2 від 20.10.2005 року до договору оренди №000944/09 від 14.06.2001 року.
09 квітня 2009 року 1-й відповідач надав через канцелярію суду клопотання в якому просить замінити назву 1-го відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна Компанія "Велтон.Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" (код ЄДРПОУ 30184815) відповідно до проведеної державної реєстрації змін до установчих документів.
Як вбачається з п.1.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" створене на підставі Законів України, перейменоване з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна Компанія "Велтон.Телеком" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ".
За таких обставин, колегія судів, порадившись, задовольнила клопотання 1-го відповідача та замінила назву 1-го відповідача з Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна Компанія "Велтон.Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" (код ЄДРПОУ 30184815) відповідно до проведеної державної реєстрації змін до установчих документів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" заборгованості по орендній платі в сумі 1852,22грн., плати за фактичне користування об'єктом в сумі 340,29 грн., пені в сумі 164,16 грн.; розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 14.06.01р. № 000944/09 (з урахуванням угоди від 17.09.2003р. та угоди від 20.10.2005р.), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" та про примусове звільнення ТОВ "Телекомунікаційна компанія "Велтон. Телеком" нежитлового приміщення 1-го поверху двоповерхової будівлі площею 30,83 кв.м за адресою: м. Луганськ, кв. 50 Лєт Октября, 53.
ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.” стверджує, що він є неналежним відповідачем по даній справі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що він не є стороною по договору оренди нежитлового приміщення, оскільки 01.08.2007 р. на загальних зборах учасників ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” було прийнято рішення про виділ з ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” ТОВ „Велтон.Телеком.”. Протоколом загальних зборів ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” затверджено розподільчий баланс, за яким частина майна ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” перейшла до правонаступника ТОВ „Велтон.Телеком”. Також посилається на зведений акт прийому –передачі товарно-матеріальних цінностей, дебіторсько-кредиторської заборгованості, інших активів та пасивів, за яким ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” передало правонаступнику ТОВ „Велтон.Телеком” договір № 000944/09. Вказує на те, що ним було відправлено позивачу повідомлення про заміну кредитора в зобов’язанні, а також додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення № 000944/09.
Колегія суддів вважає доводи 1-го відповідача необґрунтованими і безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ст.109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.
Згідно зі ст.107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
Юридична процедура виділу регулюється за аналогією положення частини 1, 2, 4, статті 105 та положеннями статті 106, 107 Цивільного кодексу України.
Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Юридична особа, що створена шляхом виділу, з моменту державної реєстрації, стає суб’єктом прав та обов’язків, що перейшли до неї відповідно до розподільчого балансу.
З наданого 1-м відповідачем на підтвердження своїх тверджень щодо правонаступництва акту прийому-передачі дебіторсько-кредиторської заборгованості від ТОВ „ТК ”Велтон.Телеком” до ТОВ „Велтон.Телеком” від 22.09.2008 р. вбачається, що передано кредиторську заборгованість за договором № 000944/09 в розмірі 283,54 грн. (а.с.66), яка відповідно до наданої суду 2-м відповідачем копії платіжного доручення № 189 від 08.09.2007 р. ним була повністю погашена (а.с.139).
Проте, належним чином оформлений розподільчий баланс, з конкретним зазначенням про перехід всіх прав та обов’язків за договором оренди № 000944/09 від 14.06.2001 р. від ТОВ „ТК”Велтон.Телеком” до ТОВ „Велтон.Телеком” 1-м відповідачем суду не було надано.
Договором оренди №000944/09 від 14.06.2001р. не встановлено автоматичного переходу прав та обов'язків орендаря при заміні сторони, такий перехід передбачено лише для орендодавця. Вказане підтверджується тим що при попередніх змінах сторін між сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 17.09.2003р. та №2 від 20.10.2005р. до договору оренди №000944/09 від 14.06.2001р.
Посилання 1-го відповідача на те, що листом №1617 від 28.09.2007р. він повідомляв позивача про зміну кредитора в зобов'язанні колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки 1-й відповідач не надав належних доказів відправлення або вручення даного листа позивачу.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора.
Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що 1-й відповідач не вчинив дії, які передбачені законодавством щодо заміни боржника в зобов’язанні, зміна сторони по договору не відбулась, а тому сторонами в договорі оренди нежитлового приміщення № 000944/09 від 14.06.2001 р. є виконавчий комітет Луганської міської ради та ТОВ „ТК”Велтон.Телеком”.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2001 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (орендодавець) та ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.Луганськ” (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 000944/09 (т.1а.с.13-14).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху двохповерхової будівлі дитячого садка № 110 площею 30,83 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. 50 Лєт Октября, д/с № 110.
Відповідно до п. 7.1. договору орендодавець передає в оренду державне майно за актом прийому –передачі майна.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору 14.06.2001 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.Луганськ” був складений акт прийому – передачі нежитлового приміщення, яке знаходилось на балансі ХК „Луганськтепловоз”, за яким ТОВ „ТК” Велтон.Телеком.Луганськ” прийняло у Регіонального відділення Фонду державного майна України нежитлове приміщення будівлі д/с 110 площею 30,83 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Луганськ, кв. 50 Лєт Октября, д/с № 110 ( т.1а.с.15).
17.09.2003 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” було укладено додаткову угоду № 1, в якій зазначалось, що в зв’язку з припиненням діяльності орендаря ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.Луганськ” через приєднання його до ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.”, яке є правонаступником орендаря, в преамбулі договору було змінено орендаря ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.Луганськ” на ТОВ „ТК „Велтон.Телеком.” Таким чином, фактично відбулась зміна сторони по договору оренди ( т.1а.с.127).
У п. 5.3. договору зазначено, що орендар зобов’язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, в державний бюджет України та балансоутримувачу приміщення.
Відповідно до п. 5.5. договору орендар зобов’язаний щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним, представляти орендодавцю платіжні доручення про фактичну оплату орендної плати в державний бюджет України.
Згідно з п. 11.3. договору зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання цього договору і від внесених змін не допускаються.
Відповідно до п. 10.3. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (враховуючи день оплати пені та заборгованості).
Прокурор обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що позивач свої зобов’язання за договором оренди № 000944/09 від 14.06.2001 р. виконав в повному обсязі, проте перший відповідач своїх обов’язків за договором оренди щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів не виконав.
Відповідно до п.1 ч.2. ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст.193 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом перевірено розрахунок, доданий до позовної заяви, з якого вбачається, що заборгованість по орендній платі за нежитлове приміщення за 2008 р. складає 1064,98 грн. Позовні вимоги позивача щодо стягнення з 1-го відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1852,22 грн. ні розрахунком позову, ні матеріалами справи не підтверджується.
Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи, що 1-й відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати орендної плати, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з 1-го відповідача заборгованості по орендній платі за договором № 000944/09 у розмірі 1064,98 грн., належно обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати господарський суд обґрунтовано відмовив.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з 1-го відповідача пені за несвоєчасну та неповну сплату платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 97,70 грн. виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 10.3. договору та додаткової угоди № 2 від 20.10.2005 року встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За прострочення внесення платежів по договору позивач нарахував 1-у відповідачу пеню за несвоєчасну та неповну оплату платежів за договором оренди нежитлового приміщення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 164,16 грн..
Проте, перевіривши розрахунок нарахованої пені відповідно до вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги щодо стягнення пені частково, а саме у розмірі 97,70 грн. за період з січня по серпень 2008 р. В іншій частині розрахунок пені не обгрутований, з тих підстав що позивачем не подано доказів щодо заборгованості по орендній платі 1-го відповідача за 2007 рік.
Що стосується вимог прокурора про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 14.06.2001 р. № 000944/09 колегією суддів встановлено наступне.
01.06.2008 р. позивачем було направлено 1-му відповідачу лист № 01/03-16/4885/0/2-08 з вимогою добровільно передати виконавчому комітету Луганської міської ради орендоване приміщення, згідно з актом прийому-передачі; погасити заборгованість по орендній платі у розмірі 1822,37 грн. та пені у сумі 57,05 грн. Дана вимога була обґрунтована тим, що 1-м відповідачем порушувались умови договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, яка не вносилась більш ніж три місяці підряд, в зв’язку з чим, виконавчий комітет Луганської міської ради відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України відмовився від договору оренди нежитлового приміщення від 14.06.2001 р. № 000944/09 (т.1 а.с.21).
05.07.2008 р. 1-м відповідачем було отримано лист № 01/03-16/4885/0/2-08, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, а також реєстр рекомендованих листів та чек „Укрпошти” (т.1а.с.22-23).
Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України сторони за договором мають можливість відмовитись від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Враховуючи вищевикладене, договір оренди нежитлового приміщення № 000944/09 від 14.06.2001 р. вважається розірваним з 05.07.2008 р. у зв’язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Відповідно до п. 11.4. договору та додаткової угоди № 2 від 20.10.2005 року у випадку дострокового розірвання договору оренди господарським судом, орендар оплачує орендодавцю плату за фактичне користування орендованим майном до його передачі орендодавцю виходячи з розміру орендної плати за вказаним договором.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нарахована плата за фактичне користування об’єктом в сумі 340,29 грн. та обґрунтовано господарським судом задоволені позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до п. 5.6. договору при припиненні договору 1-й відповідач повинен повернути позивачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У ст. 795 Цивільного кодексу України зазначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „ТК „Велтон.Телеком” орендоване ним майно за актом прийому-передачі Виконавчому комітету Луганської міської ради не передавало у зв’язку з чим позовні вимоги щодо виселення ТОВ „ТК”Велтон.Телеком” з займаних приміщень обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колегія суддів вважає, що 1-й відповідач при розгляді апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції не надав доказів у підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1ст. 103, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Задовольнити клопотання першого відповідача та замінити назву першого відповідача з Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна Компанія "Велтон.Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТЕЛЕКОМ" (код ЄДРПОУ 30184815) відповідно до проведеної державної реєстрації змін до установчих документів.
Апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року у справі № 11/199 ПД-61/41-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
суддя Камишева Л.М.
суддя Шепітько І.І.
Постанову підписано 22 травня 2009 року