ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2009 р.Справа № 14/524/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Павленко Н.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Дьоміної І.В.,
від відповідача –ОСОБА_3,
від прокуратури –Будзул-Лавренюк К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3
на рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р.
по справі № 14/524/08
за позовом Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3
про стягнення 6 821,36 грн.,
встановив:
10.12.2008р. Прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (надалі - Управління) у господарський суд Миколаївської області з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 (надалі –СПД ОСОБА_3.) з вимогами про стягнення 6 821,36 грн. заборгованості по орендній платі.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р. (суддя Цвєткова П.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з СПД ОСОБА_3 на користь Управління 6 821,36 грн. орендної плати, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
СПД ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням, оскаржив його в апеляційну інстанцію. Посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального й процесуального права та просить його скасувати.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та, що встановлено місцевим судом, 15.03.2002р. між Управлінням (Орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (Орендар) був укладений договір № 3115 оренди нежитлового приміщення. За умовами даного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування під ігровий зал нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 49,98 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Строк договору визначений до 15.03.2012р.
Орендна плата за договором встановлена за перший місяць –64,39 грн. без ПДВ та врахування індексу інфляції. За кожен наступний місяць орендна плата повинна визначатись шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.
Угодою від 01.01.2005р. до даного договору сторони збільшили суму орендної плати до 111,62 грн. (а.с.6).
Угодою від 01.06.2008р. про зміни до даного договору сума орендної плати збільшилась до 1188,45 грн.
Відповідно до п. 3 угоди від 01.06.2008р. до договору орендар зобов’язався вносити орендну плату щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітнім.
В результаті перевірки, проведеною прокуратурою Корабельного району м. Миколаєва, було встановлено, що за договором оренди № 3115 від 15.03.2002р. у СПД ОСОБА_3 за період з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. включно та з урахуванням заборгованості, яка обліковувалась за ним станом на 01.01.2008р. в сумі 373,57 грн., утворилась заборгованість по оплаті орендної плати у сумі 6821,36 грн.
В зв’язку з даними обставинами прокуратурою Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради був поданий позов про стягнення з СПД ОСОБА_3 6 821,36 грн. заборгованості.
Заявою № 379-13/09 від 03.03.2009р. Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради додатково просило достроково розірвати договір оренди № 3115 від 15.03.2002р., зобов’язати СПД ОСОБА_3 повернути об’єкт оренди та стягнути з нього заборгованість по орендній платі у розмірі 9 854,36 грн.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 10.03.2009р., представник прокуратури не підтримав доповнення та збільшення позовних вимог, пояснивши, що вони з прокуратурою не узгоджувались, а тому він підтримує позов про стягнення 6 821,36 грн. заборгованості по орендній платі.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 6 821,36 грн., господарський суд виходив з того, що відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням, а згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
З даним висновком місцевого суду погоджується й апеляційна інстанція.
В апеляційній скарзі СПД ОСОБА_3 послався на те, що місцевий суд не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, а тому є підставою для скасування рішення.
Такими обставинами, на думку скаржника, є:
- неправомірний розмір орендної плати у сумі 1 188,45 грн., визначений у додатковій угоді від 01.06.2008р., оскільки відповідно до формули, вказаної у Розрахунку орендної плати до даної додаткової угоди, у неї застосована орендна плата у розмірі 20% (порівняно з 5%), та коефіцієнт бізнес-привабливості 1,5, який не був передбачений договором оренди;
- додаткова угода від 01.06.2008р. була ним підписана вимушено;
- в зв’язку з високою орендною платою, з 01.07.2008р. орендоване приміщення ним взагалі не використовується у підприємницькій діяльності;
- в порушення законних прав та умов договору, Управління відмовило орендарю у наданні дозволу на здійснення невід’ємних поліпшень у орендованому приміщенні, що унеможливило приватизацію об’єкту оренди,
- Управління відмовило орендарю у застосуванні пільги щодо орендної плати.
Однак з доводами апелянта судова колегія погодитись не може, оскільки дані факти не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Як зазначалось в рішенні та постанові, відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням, а згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Пунктом 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що за користування об’єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.6 договору (у редакції угоди від 01.06.2008р.) розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об’єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
У відповідності з п. 10.3 договору зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою Сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Як свідчать матеріали справи, та чого не заперечує апелянт, ним без заперечень підписано додаткову угоду від 01.06.2008р., якою, серед іншого, визначений й новий розмір орендної плати. А тому підстав вважати, що орендарем угода від 01.06.2008р. була підписана вимушено та в порушення умов договору, у судової колегії не має.
Крім того, апелянт сам зазначив, що підвищення орендної плати здійснене на підставі рішення Миколаївської міської ради від 24.04.2008р № 23/31. Тобто, підвищення орендної плати має правову підставу.
Що стосується посилань апелянта на те, що з 01.07.2008р. орендоване приміщення ним не використовується, то матеріалами справи даний факт не підтверджено. Матеріали справи також не свідчать й про те, що в зв’язку з не змогою оплачувати орендну плату, орендар в той час звертався до орендодавця з пропозицією достроково розірвати договір оренди та повернути об’єкт оренди. Тобто, орендар не відмовлявся від договору, а тому повинен виконувати його умови належним чином.
Відмова Управління у наданні дозволу орендарю на здійснення невід’ємних поліпшень у орендованому приміщенні та у застосуванні пільги щодо орендної плати, також не є порушенням орендодавцем умов договору оренди та прав орендаря, оскільки умовами договору не передбачена обов’язкова згода орендодавця на дані вимоги орендаря.
Крім того, судова колегія зазначає, що даний позов заявлений про стягнення з орендаря заборгованості по сплаті орендної плати за орендоване приміщення, про наявність якої не заперечує й сам орендар.
При таких обставинах, коли місцевий господарський суд повно, всебічно і неупереджено встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, правильно застосував норми як процесуального, так і матеріального права, підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.
На підставі викладеного, та, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р. у справі № 14/524/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф.Мацюра
Н.В. Ліпчанська