Справа № 22-6548/10 Головуючий у 1-й інстанції

Категорія:- 27 ОСОБА_1Я

Доповідач в апел. інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: КаблакаП.1.

суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.

при секретарі: Луньо К.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 квітня 2010р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,

пояснення на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи , колегія суддів. -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19 квітня 2010р. задоволено позов Публічного акціонерного товариства « Про ОСОБА_4 « про стягнення кредитної заборгованості до боржника за договором ОСОБА_3 та його поручителя ОСОБА_5. Стягнуто солідарно з обох відповідачів в користь позивача 827 142 грн.07 коп. суми кредитної заборгованості та судові витрати у справі у сумі 1730 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що суд вирішив спір у відсутності відповідачів не повідомлених належним чином про день час і місце розгляду справи, що повністю виключало можливість її розгляду та ухвалення у ній рішення.

Крім того, суд вийшов за межі пред»явленого позову й стягнув значно більшу суму ніж це зазначено у поданій до суду позовній заяві. Суд також не звернув уваги, що позика надавалась у доларах США й у такі же валюті повинен проводитися розрахунок боргу.

Заяву відповідачів про перегляд заочного рішення суд першої інстанції своєю ухвалою від 25.06.10р. безпідставно залишив без задоволення, тому просить оскаржуване рішення районного суду в апеляційному порядку скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи ( а.с.31-33. а.с.37 ) справу розглянуто компетентним судом згідно із визначеною сторонами за правилами чинної на час вирішення спору ст.112 ЦГІК України підсудністю.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов»язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства. Зазначене певною мірою стосується й укладених сторонами договорів про надання кредиту та поруки ( а.с.29-58) , за яким згідно із ст.ст. 543, 553 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, встановивши очевидний факт наявності боргу, який відповідачами не заперечується та не спростовується, суд першої інстанції ухвалив законне і обгрунтоване рішення про задоволення позову, з яким колегія суддів повністю погоджується..

В цьому зв»язку доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу , оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи. Зокрема, наявними у справі листом та поштовими повідомленнями ( а.с. 124-125) підтверджено одержання відповідачами судових повісток про їх виклик у судове засідання призначене па 19.04.10р. Жодних повідомлень про неможливість своєї явки у судове засідання з поважних причин від відповідачів не надійшло, що виключало можливість відкладення розгляду справи згідно із п.2 ч.І ст. 169 ЦПК України й дало підстави передбачені ч.4 зазначеної статті та ч. 1 ст.224 ЦПК України ( в редакції, що діяла до 07.07.10р.) для ухвалення ним заочного рішення на підставі наявних у справі доказів про існування боргу і обов»язку відповідачів належно виконувати взяті на себе цивільні зобов»язання за укладеними ними договорами.

З матеріалів справи беззаперечно вбачається . що 10.11.09р. реалізовуючи своє право гарантоване ст.31 ЦПК України позивач збільшив розмір своїх вимог до 828 142, 07 грн. виходячи із розрахунку боргу станом на 05.1 1.09р. ( а.с.97-98) й суд ухвалив рішення про його стягнення виходячи із цього позову, тому повноважний представник відповідача ОСОБА_6 Є.1. ( а.с.57), яка неодноразово приймала участь у судових засіданнях зобов»язана була інформувати його про збільшення позовних вимог.

Як вбачається із п.2 наявної у справі рамкової угоди від 15.03.07р. ( а.с.29) кредитні кошти могли надаватись позичальнику в гривнях, доларах США та євро, а загальна сума заборгованості повинна визначатися у гривневому еквіваленті з урахуванням курсів НБУ, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про неправильне визначення суми боргу.

Рішення суду першої інстанції відповідає повно встановленим і належно перевіреним обставинам справи й вимогам матеріального і процесуального закону тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303. 307. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У X В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді