ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.07.2009 року Справа № 6/201
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Журавльової Л.І.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Грибанова Ю.П., дов. від 30.04.2009 № 231,
від відповідача Бражник Є.В., дов. від 04.03.2009 б/н,
від Ленінського ВДВС Баландіна Ю.В., дов. від 15.05.2009 б/н,
Луганського МУЮ
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
„Виробнича компанія „ДорБудТехнологія”,
м. Луганськ
та Ленінського відділу державної виконавчої
служби Луганського міського управління
юстиції
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 05.05.2009
по справі № 6/201 (суддя –Василенко Т.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Успенський кар’єр”, с. Волнухине
Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Виробнича компанія „ДорБудТехнологія”,
м. Луганськ
про стягнення 1 193 222 грн. 40 коп.
орган виконання судового
рішення Ленінський відділ державної виконавчої
служби Луганського міського управління
юстиції
За результатами розгляду апеляційних скарг Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 18.05.2009, від 19.05.2009, від 02.06.2009 та від 02.07.2009
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.12.2008 по справі № 6/201 позов Відкритого акціонерного товариства „Успенський кар’єр” (далі –ВАТ „Успенський кар’єр”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „ДорБудТехнологія” (далі –ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія”) задоволений частково; стягнуто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 912 344 грн. 14 коп., інфляційні витрати у розмірі 92 455 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 15 764 грн. 37 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 10 205 грн.63 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 92 коп.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 вказане рішення господарського суду Луганської області було змінено та на користь позивача з відповідача стягнуто борг у розмірі 826 991 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у розмірі 92 455 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 15 764 грн. 37 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 9 352 грн. 10 коп. та на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 92 грн. 48 коп.
На виконання вказаної постанови позивачу був виданий наказ № 6/201 від 03.03.2009 на суму 944 655 грн. 29 коп., який знаходиться на виконанні Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Луганського МУЮ).
01.04.2009 відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, в якій просив:
- зобов’язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій до розгляду заяви про розстрочення рішення суду та касаційної скарги на ухвалу суду про відмову в прийняті апеляційної скарги;
- визнати незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп. від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у АБ “Укрпромбанк” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у ФВАТ КБ “Надра” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у Луганської філії АБ “Брокбізнесбанк” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у ВАТ “Сведбанк” від 26.03.2009;
- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп. від 26.03.2009; постанову № 15-287 про арешт коштів боржника у АБ “Укрпромбанк” від 26.03.2009; постанову № 15-287 про арешт коштів боржника у ФВАТ КБ “Надра” від 26.03.2009; постанову № 15-287 про арешт коштів боржника у Луганської філії АБ “Брокбізнесбанк” від 26.03.2009; постанову № 15-287 про арешт коштів боржника у ВАТ “Сведбанк” від 26.03.2009
ГУЮ у Луганській області.
Ухвалою місцевого господарського суду від 05.05.2009 скарга ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” задоволена частково; визнано незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення постанов про арешт коштів боржника в банківських установах у зв’язку із проведенням них до закінчення строку, на який їх було відкладено та у зв’язку з тим, що відповідач про це належним чином не був повідомлений. Наведені обставини вказані за ухвалою суду підставами скасування постанов державного виконавця про арешт коштів боржника. Решта вимог за скаргою відповідача залишена без задоволення.
Мотивована вказана ухвала суду положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, п.п. 1, 6 ст. 3, ст.ст. 8, 32, 34, 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
Відмова суду першої інстанції в задоволенні вимоги відповідача щодо зобов’язання Ленінський ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій до розгляду заяви про розстрочення рішення суду та касаційної скарги на ухвалу суду про відмову в прийняті апеляційної скарги обґрунтована тим, що на момент звернення ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” із скаргою виконавче провадження по справі вже було зупинено, а також відсутністю в Законі України „Про виконавче провадження” підстав для обов’язкового зупинення виконавчого провадження, якими відповідач обґрунтовує вказану вимогу.
У зв’язку з ненаданням відповідачем місцевому господарському суду доказів добровільного виконання наказу № 6/201 судом також відмовлено в задоволенні вимоги про визнання незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп. від 26.03.2009 та вимоги про скасування вказаної постанови. За висновком суду, постанова про стягнення виконавчого збору не виноситься тільки в разі добровільного виконання боржником виконавчого документу.
З урахуванням положень ст.ст. 8, 32 Закону України „Про виконавче провадження” суд першої інстанції дійшов висновку, що винесення начальником Ленінського ВДВС Луганського МУЮ постанови від 25.03.2009, якою були внесені зміни до п. 1 постановочної частини постанови державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій від 16.03.2009, не передбачено діючим законодавством. Як зазначено судом постанова державного виконавця може бути скасована. Винесення державним виконавцем постанови від 16.03.2009 про відкладення виконавчих дій до 26.03.2009 судом визнано таким, що суперечить законодавству.
ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” та Ленінський ВДВС Луганського МУЮ не погодилися з ухвалою суду першої інстанції та подали апеляційні скарги.
ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” за апеляційною скаргою просить скасувати частково ухвалу господарського суду Луганської області та зобов’язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій до розгляду заяви про розстрочення рішення суду та касаційної скарги на ухвалу суду про відмову в прийняті апеляційної скарги, визнати незаконними дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп. від 26.03.2009 та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп. від 26.03.2009.
В обґрунтування апеляційних вимог ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” посилається на порушення судом норм матеріального права, на положення ст. 1, п.2 ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 24, ст.ст. 34, 46 Закону України „Про виконавче провадження”, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.
Відповідач стверджує, що строк наданий державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду не узгоджувався зі строками встановленими ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” та вважає незрозумілою позицію Ленінського ВДВС Луганського МУЮ стосовно стягнення з боржника виконавчого збору під час відкладення своїх виконавчих дій.
Також на думку ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія”, у зв’язку з відсутністю на даний час по справі № 6/201 кінцевого виконавчого документу та оскарженням у Вищому господарському суді України ухвали про відмову в наданні відстрочки виконання рішення і відповідно зупиненням розгляду заяви про розстрочення рішення суду є необхідність зобов’язати Ленінський ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій.
Ленінський ВДВС Луганського МУЮ за апеляційною скаргою просить ухвалу суду скасувати в частині визнання незаконними дій державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ щодо винесення: постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у АБ “Укрпромбанк” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у ФВАТ КБ “Надра” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у Луганської філії АБ “Брокбізнесбанк” від 26.03.2009; постанови № 15-287 про арешт коштів боржника у ВАТ “Сведбанк” від 26.03.2009 та про скасування вказаних постанов.
За апеляційною скаргою орган виконавчої служби посилається на проведені ним виконавчі дії з виконання наказу господарського суду, вважає безпідставними вимоги відповідача щодо скасування постанов про стягнення виконавчого збору та про арешт рахунків боржника за відсутністю підстав для скасування арешту, передбачених ст.ст. 38, 40 Закону України „Про виконавче провадження”.
Також Ленінський ВДВС Луганського МУЮ стверджує про винесення ним постанови про стягнення з боржника виконавчого збору з дотриманням положень ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження”.
Доводи в обґрунтування вимог за його апеляційною скаргою Ленінським ВДВС Луганського МУЮ за змістом скарги не наведені.
Позивач доводи скаржників оспорює, просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційних скарг, заслухав представників сторін та органу виконавчої служби, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наступне.
Відповідно до загальних положень згідно ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження”, яким регламентовані умови і порядок виконання судових рішень, що підлягають примусовому виконанню виконавчими органами, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 24 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
За правилами частини 5 вказаної статті копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ на виконання рішення по даній справі надійшов до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ 11.03.2009. Відкрито виконавче провадження державним виконавцем постановою від 12.03.2009. Строк добровільного виконання боржником наказу господарського суду встановлений за постановою до 19.03.2009.
Статтею 32 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено право державного виконавця за наявністю наведених у даній статті обставин відкласти виконавчі дії на строк до 10 днів.
На підставі заяви боржника від 13.03.2009 у зв’язку із прийняттям господарським судом Луганської області до розгляду заяви ТОВ „ВК„ДорБудТехнологія” про розстрочку виконання рішення суду державним виконавцем постановою від 16.03.2009 провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 6/201 відкладено до 16.04.2009. При цьому дата наказу державним виконавцем вказана 03.12.2009.
Постановою начальника Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 25.03.2009 відкладення виконавчих дій на строк до 16.04.2009 визнано помилкою та внесено зміни до постанови державного виконавця від 16.03.2009 про відкладення провадження виконавчих дій до 26.03.2009.
За висновком суду першої інстанції, внесення подібної постанови не передбачено діючим законодавством. Вказаний висновок суду відповідає положенням ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження”, якою встановлено повноваження керівника органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень. Згідно ч. 2 даної статті, якщо дії державного виконавця суперечать вимогам Закону, керівник органу державної виконавчої служби вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Враховуючи наведені приписи діючого законодавства постанова начальника Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 25.03.2009 не може бути прийнята до уваги.
Державним виконавцем винесено дві постанови від 16.03.2009 про відкладення провадження виконавчих дій, які відрізняються за змістом визначенням дати наказу місцевого господарського суду та дати закінчення строку відкладення провадження виконавчих дій.
Постанова державного виконавця про відкладення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 6/201 від 03.12.2009 не може бути прийнята до уваги, оскільки винесена державним виконавцем стосовно неіснуючого наказу від 03.12.2009.
Другою постановою державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 6/201 від 03.03.2009 провадження виконавчих дій відкладено до 26.03.2009. Вказана постанова відправлена відповідачеві разом із постановою начальника Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 25.03.2009 про внесення змін до постанови державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій до 16.04.2009 (супровідний лист від 25.03.2009 № 15-287, т. 3. а.с. 60). За наведених обставин вказівка на дату 16.03.2009 за постановою державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій до 26.03.2009 є такою, що не відповідає обставинам справи, і тому вказана постанова не приймається до уваги та оцінюється судовою колегією критично.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для його добровільного виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору вказаною нормою не встановлений, а лише визначено розмір виконавчого збору та базу його нарахування, тобто стягнення виконавчого збору повинно здійснюватися пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача та у порядку черговості, що встановлено ст. 43 Закону України „Про виконавче провадження”.
Згідно з правилами розподілу стягнутих з боржника грошових сум, передбачених ч. 1 ст. 43 Закону України „Про виконавче провадження”, з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір.
Відповідно до порядку звернення стягнень на грошові кошти та інше майно боржника згідно ч. 8 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Як зазначено за ч. 1 ст. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Отже, відповідно до наведених приписів законодавства, Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 та з врахуванням вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України збір у розмірі 10% стягується у разі примусового виконання рішення та вираховується від фактично стягненої суми.
У порушення вимог ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий збір державним виконавцем за постановою від 26.03.2009 нарахований від суми боргу, який підлягав стягненню за виконавчими документами та за недоведеністю фактичного виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмова суду першої інстанції у задоволенні вимоги за скаргою відповідача на дії державного виконавця стосовно постанови про стягнення виконавчого збору здійснена без урахування наведених приписів законодавства та фактичних обставин справи, тому у цій частині ухвала суду підлягає скасуванню.
Скасування постанов державного виконавця про арешт коштів боржника в установах банку мотивовано за рішенням суду проведенням державним виконавцем виконавчих дій до закінчення строку, на який їх відкладено та у зв’язку з неповідомленням про це боржника. При цьому суд виходив з відкладення державним виконавцем виконавчих дій до 16.04.2009. Проте, як вже зазначено вище, постанова державного виконавця, якою було передбачено відкладення виконавчих дій до 16.04.2009, також як і постанова начальника Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 25.03.2009 про внесення змін до вказаної постанови державного виконавця та постанова державного виконавця від 16.03.2009 про відкладення виконавчого провадження не може бути прийнята до уваги з врахуванням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та вищенаведених обставин. Отже, факт відкладення державним виконавцем провадження виконавчих дій матеріалами справи не підтверджений.
Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника за Законом України „Про виконавче провадження” віднесено до заходів примусового виконання судових рішень. Постанова про арешт коштів боржника в установах банку винесена державним виконавцем в межах його повноважень та у порядку згідно положень ст.ст. 5, 50 Закону України „Про виконавче провадження”. Інших підстав для скасування постанов, крім винесення їх у період відкладення провадження виконавчих дій, відповідачем не наведено.
Враховуючи викладене, у частині визнання незаконними дій державного виконавця з винесення постанов про арешт коштів боржника та їх скасування оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги відповідача про зобов’язання Ленінський ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій до розгляду заяви про розстрочення рішення суду та касаційної скарги на ухвалу суду про відмову в прийнятті апеляційної скарги судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та з його обґрунтуванням. Підстав для скасування ухвали суду в цій частині не вбачається.
Отже, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Апеляційна скарга Ленінського ВДВС Луганського МУЮ підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича компанія „ДорБудТехнологія” на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2009 по справі № 6/201 задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2009 по справі № 6/201 задовольнити.
3. Ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2009 по справі № 6/201 скасувати частково.
4. У частині зобов’язання Ленінського ВДВС Луганського МУЮ зупинити провадження виконавчих дій до розгляду заяви про розстрочення рішення суду та касаційної скарги на ухвалу суду про відмову в прийняті апеляційної скарги, у частині визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення постанов за №№ 15-287 від 26.03.2009 про арешт коштів боржника у АБ “Укрпромбанк”, ФВАТ КБ “Надра”, Луганської філії АБ “Брокбізнесбанк”, ВАТ “Сведбанк” та в частині скасування вказаних постанов скаргу відповідача на дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ залишити без задоволення.
5. Визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 26.03.2009 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп.
6. Скасувати постанову державного виконавця від 26.03.2009 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 94465 грн. 53 коп.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя Л.І.Журавльова
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2005
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 6/201
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Баннова Т.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.04.2008
- Дата етапу: 02.07.2008