Справа № 2-20 2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 січня 2007 року                  Збаразький районний суд Тернопільської області

у складі:                       головуючого суду                   Загорського О.О.

при секретарі                          Табака P.P.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про встановлення режиму окремого проживання,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_1з позовом до ОСОБА_2про встановлення режиму окремого проживання з відповідачкою, про зобов'язання відповідачки усунути перешкоди у спілкуванні з їхньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та участі у вихованні дитини, про визначення способів його участі у вихованні дитини, встановивши систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місць проживання позивача. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що проживаючи у будинку його батьків, в червні 2006 р. відповідач забрала дитину та пішла проживати до своєї матері і з того часу усі його спроби побачитись з дитиною закінчились невдачами, через перешкоджання зі сторони відповідачки та її матері, які виражались в тому, що вони не пускали його на подвір'я не надаючи йому можливості приймати участь у вихованні та утриманні дитини.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та вказав, що просить суд зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з їхньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та участі у вихованні дитини, визначити способи його участі у вихованні дитини, встановивши систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місць його проживання. Відповідач відмовився від допиту в судовому засіданні свідкаОСОБА_4 - голови Зарудянської сільської ради, пояснив, що він не звертався в орган опіки і піклування з скаргами, що йому чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, однак від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона вказала, що вона переїхала жити до своєї матері оскільки позивач та його батьки чинили постійний психічний тиск на неї. Вона не забороняє відповідачеві зустрічатись з дитиною. Щодо позовних вимог в частині відвідування дитиною місць проживання відповідача позивачка вказала, що дитина ще навіть сама не може сидіти.

Позивач не заперечує проти можливості ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, свідків, оцінюючи докази по справі, встановив факти:

як вбачається з:

- копії свідоцтва про шлюбОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували  шлюб  ІНФОРМАЦІЯ_2  р.   в  с.Заруддя,  Збаразького району,

Тернопільської області (а.с.5);

- копії свідоцтва про народженняОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1р. Батьки: ОСОБА_1, ОСОБА_2(а.с.4).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6, рідний брат позивача, вказав, що його брат намагався їздити до дитини, що 13.08.2006 р. вони їздили до дитини і брат повернувся від дитини через дві хвилини, ОСОБА_6 туди не ходив, чекав в машині і брат казав, що його жінка не пустила. 20.08.2006 р. вони знову їздили до дитини, брат зайшов на подвір'я і відповідачка йому сказала, що не пустить його до дитини, з ним ще був ОСОБА_7, який сидів в машині.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7, знайомий позивача, вказав, що позивач живе від нього на відстані 7 км., чи 30 км., якщо рахувати по об'їзній дорозі. 20.08.2006р. він, позивач і його брат ОСОБА_6 їздили до дружини позивача, ОСОБА_7 сидів в машині. Через 5 хвилин позивач з братом повернулись до машини і сказали, що їх не пустили.

В судовому засіданні позивач не вказав і не навів прикладів, які саме перешкоди чинить йому відповідачка у спілкуванні з їхньою дитиною.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених доказів, згідно ст. 11 п.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, а згідно ст. 10 п.3, ст. 60 п.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не звертався, не довів існування труднощів у зв'язку з якими суд в силу вимог ст. 137 ЦПК України повинен би був витребувати докази.

Проаналізувавши в своїй сукупності представлені та здобуті докази суд приходить до висновку, що позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів об'активного характеру, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 11, 60, 131, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст. 159 Сімейного кодексу України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2усунути перешкоди у спілкуванні з їхньою дитиною ОСОБА_3, участі у її вихованні та визначенні способу його участі у вихованні дитини, встановивши систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місць його проживання - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення видано до вступу в законну силу.