Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2016 р. Справа № 805/4746/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 1, у порядку письмового провадження позовну заяву приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 31.08.2015 № 100/05-40-15/32954671 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.08.2015 № 0001681500, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 31.08.2015 №0001681500, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 31.08.2015 № 100/05-40-15/32954671 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.08.2015 № 0001681500, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 31.08.2015 №0001681500.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 31.08.2015 № 100/05-40-15/32954671 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 №0001681500 з яким позивач не згоден з наступних підстав.

Позивач зазначає, що відповідач порушив статті 58, 86 ПК України.

Також, посилається на пункт 3 перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" яким встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Вказує, що їх дохід за 2014 рік склав 9186747 грн., а тому вважає, що відповідачем протиправно проведено перевірку та відповідно протиправно винесено спірний ППР.

Просили суд задовольнити їх позов.

Сторони до суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення відповідає вимогам діючого законодавства, посилається на роз'яснення ДФС України від 04.09.2015 №33009/7/99-15-02-02-17 і вважає, що мораторій щодо заборони проведення камеральної перевірки не застосовується.

Зазначає, що несвоєчасна сплата податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях призвела до нарахування штрафу відповідно до статті 126 ПК України.

Таким чином, вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений Законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливим розглянути справу в письмовому провадженні.

За приписами ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32954671, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку у відповідача.

31.08.2015 року відповідачем складено акт №100/05-40-15/32954671 камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ по деклараціям за травень 2014, червень 2014, серпень 2014, листопад 2014, грудень 2014, по уточнюючому розрахунку від 29.07.2015 до декларації за червень 2014, по ППР №0000762200 від 04.09.2014 року та встановлено порушення п. 203.2 статті 203 ПК України платником несвоєчасно сплачено ПДВ у сумі 236288,25 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 № 0001681500, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 47257,65 грн.

Спірним питанням у справі є проведення камеральної перевірки у період дії мораторію на проведення перевірок, обставини справи не є спірними між сторонами.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

В силу п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із п. 3 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як встановлено судом із податкової декларації з податку на прибуток підприємства доходи позивача за 2014 рік складають 9186747 грн. тобто не перевищують 20 мільйонів гривень, а також позивач не є суб'єктом, на якого не поширюється обмеження Закону України «Про внесення змін до Палаткового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ.

Також, відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірки позивача, відсутнє будь-яке рішення суду про проведення перевірки. Крім того, відсутнє проведення перевірки згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

За таких обставин норми п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону не містять посилань на види перевірок, що зазначені у ст. 75 ПК України. Таким чином, встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень встановлених п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону.

Щодо посилання відповідача на роз'яснення ДФС України від 04.09.2015 №33009/7/99-15-02-02-17 то суд вважає, що Закон має найвищу сили чим роз'яснення ДФС України, тому суд застосовує у даній справі приписи Закону.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 31.08.2015 №0001681500.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 31.08.2015 № 100/05-40-15/32954671 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.08.2015 № 0001681500, суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - спірний ППР. Саме воно має вплив на його права та інтереси.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про те, що правові наслідки (винесення податкового повідомлення-рішення) оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову у цій частині не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення камеральної перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення тобто спірний ППР.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається із платіжних доручень від 13.10.2015 № 924 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1218 грн., від 13.10.2015 № 925 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1218 грн., при цьому у позові заявлено дві позовні вимоги, оскільки судом задоволено тільки одну позовну вимогу, то поверненню підлягає судовий збір у розмірі 1218 грн.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 1218грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 31.08.2015 № 100/05-40-15/32954671 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.08.2015 № 0001681500, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 31.08.2015 №0001681500 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 31.08.2015 №0001681500.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» судові витрати у розмірі 1218 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.