ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 р. Справа № 2a-14250/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Фідрі О.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частиниНОМЕР_1 МВС України про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації за нестримане речове майно,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Луцького гарнізону звернувся з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до військової частиниНОМЕР_1 МВС України обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року проходив військову службу у військової частиниНОМЕР_1 МВС України та в цей же період перебував у вказаній військовій частині на речовому забезпеченні. Згідно наказу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2року позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 підпункту «В» - за станом здоров'я. З ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу військової частиниНОМЕР_1 МВС України. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 не було видано речове майно, а тому просить дії військової частиниНОМЕР_1 МВС України щодо відмови ОСОБА_1 в видачі грошової компенсації за речове майно визнати протиправними та стягнути з військової частиниНОМЕР_1 МВС України в його користь грошову компенсацію за речове майно в сумі 2589,97 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача адміністративний позов підтримали, просять позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, посилаючись на те, що відсутні правові норми, які передбачають виплату грошової компенсації за речове майно та посилаючись на відсутність фінансування на дані виплати, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Статтею 9-1 частиною 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 3 листопада 2006 року №328-V передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» було виключено частину 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 3 пункту 67 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення частини 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позовні вимоги щодо стягнення з військової частиниНОМЕР_1 МВС України в користь ОСОБА_1 грошової компенсації підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 28 постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за нестримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року проходив військову службу у військової частиниНОМЕР_1 МВС України та в цей же період перебував у вказаній військовій частині на речовому забезпеченні. Згідно наказу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2року позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 підпункту «В» - за станом здоров'я. З ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу військової частиниНОМЕР_1 МВС України.
З довідкиНОМЕР_3, виданої військовою частиноюНОМЕР_1 МВС України сума грошової компенсації за речове майно, яке належало до отримання ОСОБА_1 становить 2589,97 грн.
Згідно із ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, адміністративний позов підлягає до задоволення, суд визнає дії військової частиниНОМЕР_1 МВС України щодо відмови ОСОБА_1 в видачі грошової компенсації за речове майно протиправними та стягує з військової частиниНОМЕР_1 МВС України в його користь грошову компенсацію за нестримане речове майно в сумі 2589,97 грн.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.9,9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Дії військової частиниНОМЕР_1 МВС України щодо відмови ОСОБА_1 в видачі грошової компенсації за речове майно визнати протиправними.
Стягнути з військової частиниНОМЕР_1 МВС України в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за нестримане речове майно в сумі 2589,97 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 08.03.2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.Д.Ковальчук