ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 р. Справа № 2-а-1523/08
Волинський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Фідрі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Луцьк-водоканал» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Луцьк-водоканал» звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в порушення п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем самостійно за березень – липень 2008 року було змінено призначення платежу (податку на додану вартість), визначеного платником податку у платіжних документах та направлено ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету. В результаті зміни призначення платежу у 2008 році виникла заборгованість по податку на додану вартість в сумі 1555497 грн. не яку відповідачем нараховані штрафні санкції в сумі 219962,15 грн. Просить податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 14 жовтня 2008 року №0004081601/1 про сплату 91137,29 грн. штрафу в розмірі 10% за платежем «Податок на додану вартість» та №0004071601/1 про сплату 128824,86 грн. штрафу в розмірі 20% за платежем «Податок на додану вартість» визнати нечинними в повному обсязі та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача свій позов підтримала, пояснила що через зміну пода
відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань за період з 3 березня 2008 року до 16 липня 2008 року, за результатами якої складений акт перевірки № 180/15-31906124 від 11.09.2006 р.
11.09.2006 р. відповідачем на підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003021540/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосований штраф в сумі 15208,44 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 414 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 30416,86 грн.
Відповідачем було надано суду першої інстанції розрахунок штрафних санкцій, згідно якого підставою для визначення узгоджених сум податкових зобов’язань, а також підстав їх виникнення відповідачем визначені рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005 р. та № 1535/10 від 06.07.2005 р.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених вказаним підпунктом. Тобто, дана правова норма передбачає застосування штрафів у разі коли платник податку не сплачує саме узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Як встановлено судами, узгодженість податкових зобов’язань позивача визначена через наявність листів позивача до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005 р. та № 446/06-07 від 04.07.2005 р. з проханням передати податкову заборгованість по особовим карткам структурних підрозділів ДП «ДВЕК» на особові картки позивача, що не передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Ні Інструкція, яка була затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. № 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 р. № 342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за № 887/6078) і яка діяла до 13.08.2005 р., ні Інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005 р. (наказ Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення податкових зобов’язань відповідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов’язку самостійно сплатити суму податкового зобов’язання відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону.
Строки сплати узгодженого податкового зобов’язання визначені у п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до пп. 5.3.1 якого платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календ арних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити, за яким розрахунком виникли податкові зобов’язання та їх суму, строк сплати та термін прострочення.
На підставі акту перевірки судами встановлено, що податковий орган при перевірці не використовував розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі яких виникли у платника податку податкові зобов’язання, а зазначив, що суми нараховані згідно рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005 р. та № 1535/10 від 06.07.2005 р.
Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що листи ДП «Сніжнеантрацит» до податкового органу № 426/06-07 від 04.07.2005 р. та № 446/06-07 від 04.07.2005 р. з проханням передачі податкової заборгованості по особовим карткам структурних підрозділів ДП «ДВЕК» на особові картки ДП «Сніжнеантрацит» не є належними доказами на підставі яких у встановленому законом порядку повинні встановлюватися факти виникнення податкових зобов’язань та строки їх сплати.
Оскільки податковий орган у акті перевірки не визначив податкові періоди, строки сплати податкових зобов’язань відповідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то такий акт правомірно не було прийнято судами як доказ порушення платником податку встановлених цим Законом строків сплати податків.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 14 жовтня 2008 року №0004081601/1 про сплату 91137,29 грн. штрафу в розмірі 10% за платежем «Податок на додану вартість» та №0004071601/1 про сплату 128824,86 грн. штрафу в розмірі 20% за платежем «Податок на додану вартість» визнати нечиннимси в повному обсязі та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.Д.Ковальчук