Справа № 426/4370/15-ц

УХВАЛА

22 січня 2016 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинської О.А. .при секретарі Концур А. І., в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сватове розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №426/4370/15-ц,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Гашинської О.А перебуває цивільна справа №426/4370/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання договору землі та водного об’єкту недійсним , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання договору недійсним .

В судовому засіданні представником ОСОБА_1, ОСОБА_4 подано клопотання ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі з тих підстав , що :

- в порушення процесуального закону судом була допущена особа представник позивача адвокат ОСОБА_5, за відсутності у останнього належно оформленого повноваження на участь у справі , оскільки адвокатський договір про надання правової допомоги позивачем ОСОБА_2 підписаний не був , а також в цьому договорі не було визначено строк його дії і строк дії повноважень представника ОСОБА_5 ;

- суд проігнорував висновки , викладені в ухвалі апеляційного суду Луганської області від 05.11.2015 р. про те, що подальший розгляд справи без визначення процесуального статусу сторони спірного договору -ОСОБА_1, іншого , аніж третя особа без самостійних вимог , впливає на його права , передбачені ст..ст. 123, 125 , 126 ЦПК України. Відтак суд свідомо намагається прийняти завідомо неправомірне рішення , яке буде порушувати засади рівності сторін спірного договору та учасників цивільного процесу перед законом та рівності їх прав , позбавивши ОСОБА_1 права на правосуддя шляхом обмеження ОСОБА_1 в процесуальних правах та можливості їх реалізації для захисту його законного інтересу від незаконного посягання ОСОБА_2 за співучасті ОСОБА_3 РДА. Суд навмисно створював штучні умови , за яких ОСОБА_1 позбавлявся можливості оспорювати договір ОСОБА_2 від 28.12.2004 р. в одному провадженні зі спором про визнання недійсним договору самого ОСОБА_1 від 30.12.2009 р. Такі дії головуючого судді , на його думку , вчинені спеціально на користь позивача , оскільки у разі спільного розгляду цих позовів існує велика вірогідність або визнання недійсним саме договору ОСОБА_2 , або встановлення факту про не вчиненість договору , і як наслідок – відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 . Тим самим , суд в інтересах ОСОБА_2 поставив третю особу ОСОБА_1 в нерівні процесуальні умови , надавши неправомірну перевагу ОСОБА_2. І лише об”єднання позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за ухвалою Сватівського районного суду від 14.12.2015 р. у справі №426/5904/15-ц тепер зможе поновити порушені права ОСОБА_1 ;

-не дивлячись на реальну поважність причин неприбуття ОСОБА_4 –представника ОСОБА_1 у судове засідання 03.12.2015 р. через участь в засіданні апеляційного суду у справі, в якій беруть участь ті ж самі сторони , що і в справі №426/4370/15-ц суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, свідомо прагнучи прийняти рішення у відсутність представників третьої особи, адже на відміну від відповідача третя особа заперечує проти задоволення позову та «заважає» прийняти рішення на користь позивача. Показовим є той факт , що суд все ж таки оголосив перерву у судовому засіданні 03.12.2015 р. , але тільки через те, що ОСОБА_2 з”явився без адвоката і не зміг розібратися зі змістом заявленого третьою особою клопотання , тим самим суд вкотре надав неправомірну перевагу позивачу , доказуючи свою упередженість та порушуючи засади правосуддя , визначені ст..ст.5,10 ЦПК України;

- постановленою судом ухвалою у справі від 06.10.2015 р. вирішено , окрім іншого , повернути ОСОБА_1 подану ним позовну заяву третьої особи , що заявляє самостійні вимоги на предмет спору , роз’яснивши ОСОБА_1 право звернутися до суду в загальному порядку. По-перше , головуючий суддя сама не виконала свою ж ухвалу від 06.10.2015 р. , оскільки вказана позовна заява ОСОБА_1 повернута так і не була , натомість вона разом з усіма додатками та платіжним документом –оригіналом квитанції про сплату судового збору фізично вшита до матеріалів справи . По –друге , Наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 р. №173 затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей , апеляційних судах міст Києва та Севастополя , Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Згідно п.2.19 Інструкції , зустрічні позовні заяви , позови третіх осіб , які заявляють самостійні вимоги на предмет спору , підлягають реєстрації в АСДС та в разі ухвалення процесуального рішення про спільний розгляд обліковуються під єдиним унікальним номером основної справи. У разі ухвалення процесуального рішення про відмову в спільному розгляді з первинним позовом , такі позови підлягають реєстрації в загальному порядку ,передбаченому цією Інструкцією , для справ що надійшли вперше. Отже суд зобов’язаний в таких випадках попередньо зареєструвавши такі позови як справи , що надійшли вперше , здійснювати самостійно поза волею та бажанням позивача такого позову об’єктивний та неупереджений розподіл позову (справи) між суддями з використанням АСДС. Позов третьої особи ОСОБА_1 в порушення п.2.19 Інструкції , в АСДС взагалі зареєстрований не був. І головне , в порушення цього ж п.2.19 Інструкції , за фактом ухвалення процесуального рішення про відмову в спільному розгляді з первинним позовом , позов третьої особи ОСОБА_1 не був зареєстрований в загальному порядку , передбаченому цією Інструкцією , для справ , що надійшли вперше і самостійно , без волевиявлення ОСОБА_1 не розподілений між суддями з використанням АСДС для вирішення питання про відкриття провадження у справі за цим позовом та розгляду спору по суті. Тим самим судом у справі було порушене основоположний принцип , встановлений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст.. 129 Конституції України та унормуваннями Цивільного процесуального кодексу України , оскільки ОСОБА_1 у не правовий спосіб шляхом ігнорування головуючим суддею приписів п.2.19 Інструкції позбавлено доступу до правосуддя та порушене невід”ємне право ОСОБА_1 на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом , який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. З урахуванням того , що процесуальне рішення щодо позову було прийняте ще 06.10.2015 р., то за існуючих обставин й мови не може бути про розумність строку справедливого розгляду справи ОСОБА_1 внаслідок дій , що свідчать про упередженість головуючого судді у справі. При цьому неповернення судом окрім позову й додатків до нього , оригіналу платіжного документу про сплату судового збору позбавило ОСОБА_1 будь-якої фізичної можливості повторно самостійно звернутися із цим позовом до Сватівського районного суду . Повторна ж сплата судового збору за одним й тим же позовом законом не передбачена оскільки заподіює матеріальну шкоду внаслідок безпідставних витрат грошових коштів;

- більш того, йому стало відомо , що позивач по справі ОСОБА_2 надав розголосу інформацію про те, що договір ОСОБА_1 від 30.12.2009 р., який є предметом розгляду у справі скоро буде визнано судом недійсним , оскільки голова ОСОБА_3 РДА ОСОБА_7 вже «вирішив це питання » в Сватівському районному суді. До-речі тепер є логічна відповідь чому відповідач ОСОБА_3 РДА , представляючи інтереси держави , безпідставно визнає недоведений позов ОСОБА_2 , що ґрунтується в т.ч. на скасованих нормативних актах ОСОБА_3 РДА , а самого ОСОБА_1 головуючий суддя не допускає до участі у справі з правами сторони. Оскільки без відома головуючого судді у справі є неможливим «вирішити питання» про завідомо неправомірне рішення , винесене на користь ОСОБА_2, вбачається що ОСОБА_2 зізнався про упередженість головуючого судді у справі.

Погоджується, що самі по собі факти викладені в цій заяві можуть не бути достатніми доказами упередженості судді , але аналіз цих фактів в їх сукупності , аналіз причинно-наслідкового зв’язку між подіями , діями та наслідками , надають йому достатньо підстав сумніватися в об’єктивності головуючого судді у справі. Аналіз конструкції ст..20 ЦПК України дає змогу дійти висновку про необхідність відводу судді як , у разі встановлення факту його заінтересованості , так і в разі наявності сумніву в його неупередженості , тобто наявності достатніх обставин , що дають обґрунтовану змогу припускати стороні справи факт упередженості чи то необ’єктивності судді. На підставі викладеного , з метою усунення обставин , які б могли трактуватися як дії судді на користь позивача , а в подальшому свідчити про незаконність прийнятого рішення чи то більше -про завідомо неправосудне рішення , просить задовольнити клопотання про відвід головуючого судді. В разі незадоволення цього клопотання , що буде черговим підтвердженням його доводів про упередженість головуючого судді залишає за собою право на звернення до керівництва Сватівського районного суду , апеляційного суду Луганської області , Державної судової адміністрації , Вищої ради юстиції , інших органів, їх посадових осіб , в т.ч. правоохоронних органів , які уповноважені на розгляд питань дотримання суддею присяги судді та питань корупції в судовій системі України .

В судовому засіданні ОСОБА_1 просить клопотання задовольнити , оскільки тривалі судові процеси позбавляють його можливості займатися бізнесом, судовими рішеннями встановлюються різні заборони користуватись водоймищем, зі слів охоронця водоймища йому стало відомо, що ОСОБА_2 вимагав покинути водоймище, оскільки скоро на його користь буде винесене відповідне судове рішення. Про зазначені порушення судом норм ЦПК йому повідомили його представники.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ,ОСОБА_4 просить клопотання про відвід головуючого судді задовольнити .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 подане клопотання вважають безпідставним та таким , що не підлягає задоволенню. ОСОБА_2 вказав , що твердження ОСОБА_1 про те, що він (ОСОБА_2Г.) нібито повідомив охоронцю водоймища відомості про вирішення питання щодо винесення судом на його користь рішення є неправдивими , ніяких розмов з охоронцем він не вів.

В судовому засіданні представник відповідача , ОСОБА_3 РДА , ОСОБА_8 , питання щодо заявленого відводу просить вирішити на розсуд суду.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думки осіб, які беруть участь у справі, вважає, що клопотання про відвід є безпідставним, надуманим , поданим з порушенням визначених Конституцією України гарантій незалежності судової влади , недопустимості посягання на незалежність судді щодо неупередженого вирішення судових справ , здійснення тиску щодо відмови від здійснення суддею правосуддя , а тому не підлягає задоволенню .

Статтею 23 ЦПК України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід ( самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках , коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Доводи третьої особи ОСОБА_1, викладені ним в клопотанні є безпідставними, оскільки судом розгляд справи проводиться відповідно положень діючого законодавства та ЦПК України .

Зокрема, згідно п.2.3.29 «Положення про автоматизовану систему документообігу », затвердженого ОСОБА_9 суддів України 02.04.2015 р. №25 Погодженого Наказом Державної судової адміністрації України 02.04.2015 р. №45 встановлено , що не підлягають автоматизованому розподілу зустрічний позов та позови третіх осіб , які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі , у якій відкрито провадження , які надійшли до суду першої інстанції , а передаються раніше визначеному судді для вирішення питання щодо спільного їх розгляду. Тому позовну заяву третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 , яку було зареєстровано 05.10.2015 р. в канцелярії Сватівського районного суду ( а.с.63-66) ,було передано на розгляд судді Гашинської О.А., для вирішення питання щодо спільного розгляду позовів. Ухвалою суду від 06 жовтня 2015 року в задоволенні вимог ОСОБА_1 про прийняття поданого ним позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 районної державної адміністрації про визнання договору недійсним відмовлено , повернуто подану ним позовну заяву з роз’ясненням права на звернення до суду в загальному порядку ( а.с.77). За заявою представника ОСОБА_1, ОСОБА_10 07.10.2015 р. останньому було надано копію ухвали, яку оскаржено було ОСОБА_1, тому відокремлений матеріал з оригіналом ухвали направлявся до апеляційного суду Луганської області, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах від 05 листопада 2015 року ухвалу Сватівського районного суду від 06 жовтня 2015 року залишено без змін. ( а.с.36 матеріалів відокремленого провадження) . Після цього 03 грудня 2015 року в судовому засіданні судом розглянуто клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 ОСОБА_10 про застосування вимог ст..33 ЦПК України щодо визначення статусу ОСОБА_1 з постановленням вмотивованої ухвали (а.с. 138). Після цього ОСОБА_1 звернувся до суду з самостійним позовом до ОСОБА_3 райдержадміністрації про визнання договору недійсним, який перебуває на розгляді в даній цивільній справі. Повернення судового збору згідно статті 7 ЗУ «Про судовий збір» здійснюється ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Крім того , в судовому засіданні після розгляду клопотання представника ОСОБА_1, ОСОБА_4 про перевірку повноважень сторони справи ( а.с.100) , в зв’язку з поясненнями позивача ОСОБА_2 , який також особисто приймає участь у справі та підтвердив в судовому засіданні про те, що ОСОБА_5 є його представником , він лише забув поставити свій підпис в договорі ( а.с.52) та запропонував відразу в судовому засіданні підписати цей договір , який підписаний лише ОСОБА_5 , судом було надано можливість позивачу реалізувати своє право згідно ст..38 ЦПК України на участь у справі представника , судом було оголошено перерву для належного оформлення документів на представництво.

Судом всім особам, які беруть участь у справі роз’яснено їх процесуальні права відповідно до положень ЦПК України, всі клопотання осіб, які беруть участь у справі , розглянуто відповідно до положень ст..169 ЦПК України, за участі цих осіб, в т.ч. і 03.12.2015 р. – коли інтереси третьої особи ОСОБА_1 представляв його представник ОСОБА_10 . Крім того судом за клопотанням представника ОСОБА_1, ОСОБА_4 та самого ОСОБА_1 неодноразово відкладувався розгляд справи з метою надання ОСОБА_1 можливості реалізувати його право на особисту участь у справі ( а.с.107, 109, 117).Проте в судове засіданні ОСОБА_1 вподальшому не з”явився.

Крім того, доводи третьої особи ОСОБА_1 про упередженість судді в вирішенні даного спору на користь позивача є надуманими , а заяви про намагання в разі незадоволення цього клопотання звернутись до керівництва Сватівського районного суду , апеляційного суду Луганської області , Державної судової адміністрації , Вищої ради юстиції , інших органів, їх посадових осіб , в т.ч. правоохоронних органів , які уповноважені на розгляд питань дотримання суддею присяги судді та питань корупції в судовій системі України , суд розцінює як вплив на суддю з метою схилити його до ухвалення певного судового рішення , а саме ухвали про задоволення заяви про відвід, що є неприпустимим при здійсненні правосуддя , про що зазначено в постанові Пленума Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 р. №11 .

Згідно ст..6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів » встановлено , що здійснюючи правосуддя , суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу . Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя , вплив на суд або суддів у будь-який спосіб , неповага до суду чи суддів , збирання , зберігання , використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність , установлену законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.20, 23 , 24 ЦПК україни,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №426/4370/15-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Гашинська