Справа № 209/2134/13-к

Провадження № 1-кп/209/3/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

за участі: - секретаря Золотих Л.М.

прокурора - Архарова Д.О.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілої - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 209/2134/13-к (пр. № 1-кп/209/3/16), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040790000107 від 05.12.2012 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчинені злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2012 року близько 18.00 год. ОСОБА_3 знаходячись біля будинку 124 по 2- му пр. Алчевського в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зустрів раніше знайому неповнолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5. На ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3. виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_1.

Перебуваючи біля вищезазначеного будинку ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, стоячи напроти неповнолітньої ОСОБА_1 кулаком правої руки навмисно наніс їй один удар в область нижньої щелепи справа. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 неповнолітній потерпілій ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи № 372-Е від 16.04.2013 р. було спричинено тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому нижньої щелепи праворуч, на рівні 3-2-го зубів зі зміщенням, яке по своєму характеру відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що викликало розлад здоров'я більше 21 дня.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, а саме, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_3 визнав себе винним повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та розкаявся у скоєному, пояснив, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння зустрів потерпілу і в ході конфлікту наніс їй один удар в область нижньої щелепи справа. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений, потерпіла та її представник не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_1 доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії кримінальних правопорушень середнього ступеню тяжкості, думку потерпілої та її представника які просили суворо не карати, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого. Крім того, таке покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, обставини злочину, що описано вище та враховуючи думку потерпілої та її представника які просили суворо не карати, суд приходить до висновку, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням.

Підстав для застосування до ОСОБА_3, положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

ОСОБА_2 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов в якому остання просить стягнути з ОСОБА_3 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 4000,00 грн.

Обвинувачений позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 127-128 КПК України та ст.1166 ЦК України заявлений цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Речові докази відповідно до вимог ст. 100 КПК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Я.В. Замкова