РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.09                                                                                 Справа № 13/127

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ

до закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», м. Луганськ

про стягнення 170215 грн. 36 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення 74 242 грн. 58 коп. - штрафу, 4 265 грн. 55 коп. - пені, 16 168 грн. - відсотків, 75 539 грн. 09 коп. – індексації за договором купівлі-продажу № 1461-К від 15.08.2008 р.

Розгляд справи було призначено судом на 11 год. 30 хв. 12 травня 2009 року.

У судовому засіданні 12.05.2009 р. позивач позов підтримав.

Відповідач заперечень на позов не надав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи не раніше ніж через два тижня. Суд ухвалив оголосити перерву до 11 годин 30 хвилин 01 червня 2009 року. Про оголошення перерви представники сторін були належним чином повідомлені, про що свідчить їх підписи на запису про оголошення перерви.

01.06.2009 р. представник відповідача у судове засідання не прибув, про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

З’ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що 15 серпня 2008 р. між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу № 1461К за яким позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин. Згідно п. 3.1. договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару зазначаються в специфікаціях, які є невід’ємною  частиною договору.  

Так згідно специфікації № 1 від 15 серпня 2008 р. сторони передбачили передачу товару на суму 164 983 грн. 50 коп., що на той момент дорівнювалося 27 225 доларів США по курсу USD/UAH 5,05 та встановили, що до 20 серпня 2008 року відповідач зобов’язаний сплатити попередню оплату –10 % вартості товару, решту суми –148 485 грн. 15 коп. оплатити шляхом передачі протягом 3-х банківських днів простого векселю з датою платежу 01 грудня 2008 року. У випадку якщо вексель не буде наданий, відповідач зобов’язаний сплатити штраф –50 % від суми на яку не переданий вексель, а товар вважається переданим на умовах товарного кредиту на строк до 01 грудня 2008 року зі сплатою 25 % річних.

В п. 4.6. договору сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж 2 % від його курсу встановленого НБУ на момент підписання договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу.

Згідно п. 7.1. договору сторони встановили, що у випадку прострочення оплати відповідач сплачує штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно невиплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

19.08.2008 р. відповідач здійснив попередню оплату в сумі 16 500 грн. 00 коп.

21.08.2008 р. за видатковою накладною № 210805/11 позивач передав відповідачу товар на суму 165 000 грн. 00 коп.

В порушення умов договору відповідач не надав позивачу в оплату за товар простий вексель.

Відповідач розрахувався з позивачем з простроченням встановленого сторонами строку у період з 04.12.2008 р. по 26.02.2009 р.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

- 74 242 грн. 58 коп. –штраф за порушення умов договору, а саме не здійснення платежу простим векселем на суму 148 485 грн. 15 коп.

- 4 265 грн. 55 коп. –сума пені відповідно до п. 7.1. договору за порушення термінів оплати за період з 01.12.2008 р. по 26.02.2009 р.

- 16 168 грн. 14 коп. –відсотків за користування товарним кредитом згідно п. 7.2 договору та умов специфікації.

- 75 539 грн. 09 коп. –сума індексації відповідно до п. 4.6. договору.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати зазначених коштів не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені обставини невиконання відповідачем зобов’язання по передачі простого векселя, прострочення виконання ним зобов’язання по своєчасній оплаті одержаного товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, розрахунками, відповідають положенням ст. 533, 546, 547, 549 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1 702 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, буд. 9, ідентифікаційний код 30280120 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»,                       м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 31320991, штраф в сумі 74 242 грн. 58 коп., пеню в сумі 4 265 грн. 55 коп., відсотків в сумі 16 168 грн. 14 коп., індексації в сумі 75 539 грн. 09 коп., державне мито в сумі 1 702 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

09.06.2009 р.