ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.09 Справа № 19/89
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ
до Малого приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум”, м.Луганськ
про стягнення 62449 грн. 62 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника –Петрова Г.В., посвідчення № 524 від 01.07.2008;
від позивача – Шинкарьова О.А., довіреність № И 01/03-10/5561/0/2-08 від 30.07.2008;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за землю у розмірі 59370 грн. 77 коп. та пені в сумі 3078 грн. 85 коп.
Рішенням Луганської міської ради від 28.11.2006 № 11/73 Малому приватному підприємству „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум” в оренду терміном на 49 років за адресою: м.Луганськ, вул.2-а Краснознамьонная, б.49-а була надана земельна ділянка загальною площею 0,4073 га під розміщену будівлю гуртожитку.
Між Луганською міською радою (орендодавець) та Малим приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум” (орендар) укладено договір оренди землі від 22.03.2007, реєстрація від 21.05.2007 № 040740200079.
Орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 28.11.2006 № 11/73, та рішення Луганської міської ради від 27.12.2006 № 12/26 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщену будівлю гуртожитку, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.2-га Краснознамьонная, 49-а (п.1).
Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 4073 га.
У п.4 договору зазначено, що на момент укладення договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки (без застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки) становить 370928 грн. 11 коп. Після набрання чинності договором оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки, в тому числі коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки визначаються (змінюються) згідно рішення Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4 або згідно іншого нормативно-правового рішення прийнятого замість вказаного органом уповноваженим орендодавцем, про що вказаний орган надає відповідну довідку орендарю у тижневий термін після звернення орендаря до вказаного органу.
Як вбачається з п.8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід’ємною частиною), тобто 250 відсотків земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки, у гривнях.
Щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України.
Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п.9).
Обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п.9 даного договору також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди (п.10).
Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11).
У разі зміни розміру земельного податку протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації (п.14).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.15).
На момент укладення договору розмір орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, визначеної рішенням Луганської міської ради від 28.11.2006 № 11/73 складав 23182 грн. 30 коп. У подальшому розмір річної орендної плати розраховується орендарем самостійно з урахуванням форми розрахунку розміру орендної плати, положень договору оренди землі та на підставі відповідної довідки, наданої органом, уповноваженим орендодавцем. Розрахунок розміру орендної плати за землю надається на підпис в орган, уповноважений орендодавцем (п.16).
Відповідно до п.31.1 орендар зобов’язаний для обчислення розміру річної орендної плати звернутись в тижневий термін з моменту державної реєстрації договору оренди землі, а в подальшому звертатись до органу уповноваженого орендодавцем, для отримання відповідної довідки: щороку не пізніше місячного терміну після проведення у встановленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в п.4 договору, розрахована на момент укладення договору на підставі даних уточненої грошової оцінки земель м.Луганська, що були затверджені рішенням Луганської міської ради від 22.12.2000 № 22/4.
Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008, а рішення від 22.1.2000 № 22/4 втратило чинність. З урахуванням наведеного, до усіх землекористувачів м.Луганська з 01.03.2008 була застосована нова нормативна грошова оцінка. Тобто дані для розрахунку орендної плати на 2008 рік (з 01.03.2008) надані з урахуванням уточненої нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до п.14 договору рішення було опубліковано у міській щотижневій громадсько-політичній газеті „Жизнь Луганська” від 27.02.2008 за № 9(919).
Мале приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум”, в порушення взятих на себе згідно договору оренди зобов'язань впродовж тривалого часу не сплачує позивачу орендну плату за землю, у зв'язку з чим, борг підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Згідно розрахунку, заборгованість зі сплати орендної плати за землю по вищезазначеному договору оренди перед Луганською міською радою (за період з 01.01.2008-28.02.2009) складає: 59370 грн. 77 коп.
На підставі п.15 договору позивачем нарахована пеня за період з 01.11.2008 по 20.04.2009, яка складає 3078 грн. 85 коп.
Тобто загальна сума заборгованості 62449 грн. 62 коп.: 59370 грн. 77 коп. –основний борг, 3078 грн. 85 коп. –пеня, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.04.2009 було порушено провадження по справі.
Розпорядженням голови суду від 06.05.2009 по справі № 19/89, у зв’язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справу № 19/89, що призначена до розгляду суддею Фоновою О.С., передано на розгляд судді Косенко Т.В.
Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача у судові засідання.
23.06.2009 представники заявника та позивача позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників заявника та позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Виконавчі органи Свердловської міської ради, на підставі ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, стягують плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров’я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст.125 Земельного кодексу України).
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).
Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним, а відповідно до ч.3 ст.2 Закону України „Про плату за землю” за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст.21 Закону України „Про оренду землі”, орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі.
Згідно до ст.24 Розділу „Права та обов’язки орендодавців та орендарів, захист їх прав” Закону України „Про оренду землі”, передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату.
Однак, в порушення діючого законодавства та умов договору орендар не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2008 по 28.02.2009, у зв’язку з чим за ним утворився борг у розмірі 59370 грн. 77 коп., на що вказує розрахунок заборгованості по орендній платі, наданий позивачем.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахуванням вказаних вимог законів, Луганською міською радою було прийнято рішення № 11/73 від 28.11.2006 про передачу Малому приватному підприємству „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум” в оренду земельної ділянки та про укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до цього рішення між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, який був зареєстрований, про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договір оренди землі Артемівського району м.Луганська вчинено запис від 21.05.2007 за № 040740200079.
Відповідач не виконував свої зобов’язання за договором оренди земельної ділянки, не проводив оплати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 59370 грн. 77 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 59370 грн. 77 коп.
Як передбачено п.15 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.
На підставі п.15 договору позивачем правомірно нарахована пеня у сумі 3078 грн.85 коп. за період з 01.11.2008 по 20.04.2009.
За вказаних обставин вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.06.2009 за згодою представника позивача та прокурора були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум”, м.Луганськ, вул.Оборонна, б.4в, код 30695368 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 заборгованість з орендної плати у сумі 59370 грн. 77 коп. та пеню у сумі 3078 грн. 85 коп., видати наказ позивачу.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Міллєніум”, м.Луганськ, вул.Оборонна, б.4в, код 30695368 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 624 грн. 50 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 26.06.2009.
Суддя Т.В.Косенко