ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.09 Справа № 19/86пн.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми "Агротон", м.Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської філії, м.Луганськ
про зобов’язання виконати певні дії
в присутності представників сторін:
від позивача – представник не прибув;
від відповідача –Іщенко Є.М., довіреність № 30 від 16.11.2006.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимогу про зобов’язання відповідача виконати вимоги закону № 922-VI від 04.02.2009, який набрав чинності 17.03.2009 в частині добровільної пролонгації кредиторської заборгованості позивача на строк не менше 365 днів, і внести зміни до кредитних і лізингових договорів.
20.08.2008 між Закритим акціонерним товариством сільськогосподарська виробнича фірма „Агротон” та відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” було укладено Генеральну угоду №010/07-02/402/Г зі строком дії до 01.09.2009.
Також було укладено дві додаткові угоди №010/07-02/404 від 20.08.2008 на суму кредиту 10000000 грн., за якою кінцевий термін повернення коштів був визначений 15.02.2009, та №010/07-02/416 від 12.09.2008 на суму кредиту 17000000, за якою кінцевий термін повернення коштів визначений 10.03.2009.
17.03.2009 вступив в дію новий Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу” від 04.02.2009 №922-VI, яким внесено зміни та доповнення до Закону України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Згідно п.11 цього Закону передбачена можливість пролонгації банками на строк, не менший ніж 365 днів, заборгованості позичальників-сільськогосподарських товаровиробників за кредитними і лізинговими договорами.
Позивач не мав змоги своєчасно повернути вказані кошти та враховуючи вимоги вищевказаного Закону 31.03.2009 звернувся до відповідача з письмовим проханням (лист №101 від 31.03.2009) продовжити термін повернення кредитних коштів за вказаними вище додатковими угодами в межах терміну дії Генеральної угоди №010/07-02/402/Г.
Відповідач відповіді не надав, тому позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов’язання відповідача виконати вимоги Закону № 922-VI від 04.02.2009, який набрав чинності 17.03.2009 в частині добровільної пролонгації кредиторської заборгованості позивача на строк не менше 365 днів, і внести зміни до кредитних і лізингових договорів
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.04.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 05.05.2009.
05.05.2009 позивач подав уточнення позовної заяви б/н від 05.05.2009, в якому просив суд зобов’язати відповідача виконати вимоги Закону № 922-VI від 04.02.2009 в частині пролонгації строку повернення кредиторської заборгованості позивача на строк не менше 365 днів та зобов’язати відповідача внести відповідні зміни до додаткових угод №010/07-02/404 від 20.08.2008 та №010/07-02/416 від 12.09.2008 до Генеральної угоди №010/07-02/402/Г від 20.08.2008 про пролонгацію термінів повернення кредиторської заборгованості за вказаними додатковими угодами. Дане уточнення прийняте судом до уваги.
Відзивом №01-31/632 від 30.04.2009 відповідач вимоги позову відхилив, враховуючи наступне: позивачем заявлено вимогу щодо виконання Закону №922-VI від 04.02.2009 в частині добровільної пролонгації кредиторської заборгованості позивача, але зазначеним Законом лише було внесено зміни до Закону України від 31.10.2008 №639-VI „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”; що згідно п.11.4 Закону №№639-VI від 31.10.2008 „...для цілей цього пункту сільськогосподарським товаровиробником вважається особа, визначена у ст.81 Закону України „Про податок на додану вартість” і ним є підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75% вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, але доказів цього позивачем не надано; що норми підпункту „а” п.11 Закону України №639-VI поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 01.01.2009, а станом на 01.01.2009 позивач мав стандартну заборгованість згідно кредитних договорів, заборгованість за процентами була відсутня, кредит на 100% забезпечений заставним майном і тому на позивача не поширюється дія вказаної норми Закону.
У судовому засіданні 05.05.2009 на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.05.2009.
08.05.2009 позивач подав уточнення позовної заяви, в якому просить суд зобов’язати відповідача змінити умови додатку №2 до генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/07-02/402/Г від 02.08.2009 –кредитний договір №010/07-02/404 від 20.08.2008 на суму кредиту 10000000 грн. та додатку №4 від 12.09.2008 до генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/07-02/402/Г від 02.08.2009 –кредитний договір №010/07-02/416 від 12.09.2008 на суму кредиту 8000000 грн. в частині пролонгації терміну повернення кредиту на термін 365. Дане уточнення прийняте судом до розгляду.
В судовому засіданні 28.05.2009 розгляд справи відкладений на 18.06.2009.
18.06.2009 позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: до якої класифікації кредитної операції необхідно віднести зобов’язання позивача перед відповідачем станом на 01.01.2009 за укладеними кредитними угодами, що є предметом справи, в розумінні Постанови НБУ № 279 від 06.07.2000, та на підставі положення про методику проведення оцінки фінансового стану клієнтів, затвердженого правлінням відповідача; до якого класу необхідно віднести позивача перед відповідачем станом на 01.01.2009 за укладеними кредитними угодами, що є предметом справи, в розмінні постанови НБУ № 279 від 06.07.2000, та на підставі положення про методики проведення оцінки фінансового стану клієнтів, затвердженого правлінням відповідача.
В судовому засіданні 18.06.2009 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 23.06.2009.
Подане позивачем клопотання стосовно призначення судової економічної експертизи судом відхиляється, враховуючи наступне.
Згідно Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 №279 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за №474/4695, п.2 визначена класифікація кредитних операцій та наведено поняття стандартної і сумнівної заборгованості. Згідно вказаного Положення станом на 01.01.2009 позивач мав стандартну заборгованість згідно кредитних договорів, заборгованість за процентами була відсутня, кредит на 100% забезпечений заставним майном.
Позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в судове засідання 23.06.2009 не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
20.08.2008 між Закритим акціонерним товариством сільськогосподарська виробнича фірма „Агротон” та відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” було укладено Генеральну угоду №010/07-02/402/Г зі строком дії до 01.09.2009.
Також було укладено дві додаткові угоди №010/07-02/404 від 20.08.2008 на суму кредиту 10000000 грн., за якою кінцевий термін повернення коштів був визначений 15.02.2009, та №010/07-02/416 від 12.09.2008 на суму кредиту 8000000, за якою кінцевий термін повернення коштів визначений 10.03.2009.
Станом на 01.01.2009 позивачем належним чином виконувались зобов’язання за кредитними угодами, своєчасно та в повному обсязі здійснювались всі необхідні платежі.
Відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління національного банку України N 279 від 06.07.2000 та Положення про методики проведення оцінки фінансового стану клієнтів в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, затвердженого постановою правління ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” № П-101/4 від 28.09.2007 на виконання п. 1.11 Положення затвердженого постановою Правління національного банку України N 279 від 06.07.2000 станом на 01.01.2009 фінансовий стан позивача був віднесений до класу “А”, обслуговування боргу віднесено до групи “добре” і відповідно заборгованість позивача була класифікована як “стандартна”.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, дійшов висновку, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія положень п.11 Прикінцевих положень Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” N639-VI від 31.10.2008 з врахуванням змін та доповнень внесених згідно із Законами N 800-VI від 25.12.2008, та N 922-VI від 04.02.2009, оскільки хоча позивач і є позичальником - сільськогосподарським товаровиробником, але його заборгованість перед відповідачем станом на 01.01.2009 була стандартною, з огляду на те, що він своєчасно виконував зобов’язання за кредитними угодами, та його фінансовий стан був віднесений до класу “А” відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління національного банку України N 279 від 06.07.2000 та Положення про методики проведення оцінки фінансового стану клієнтів в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, затвердженого постановою правління ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” № П-101/4 від 28.09.2007.
Таким чином, відсутні правові підстави для пролонгації термінів повернення кредиту за спірними кредитними угодами як того просить позивач на термін 365 днів.
За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.06.2009 за згодою представника відповідача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 26.06.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова