АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа №  22 ц - 1552/2009 року		Головуючий по 1-й інстанції:  Блажко І.О.
		Суддя-доповідач:  Пікуль В.П.

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

                18 червня 2009  року                                                 м. Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

головуючого: судді Чічіля В.А.,

суддів: Пікуля В.П., Мартєва С.Ю.,

при секретарі: Сулимка С.В.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Октябрського районного суду Полтавської області  від 23 грудня 2008  року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення майнової та моральної шкоди,

  

В С Т А Н О В И Л А :

 

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 Свої позовні вимоги мотивуючи тим, що йому, згідно договору дарування від 6 жовтня 2005 року, належить 11/20 частини квартири АДРЕСА_1  У вересні 2006 року відповідачка змінила замок на вхідних дверях, у зв'язку із чим попасти у житло стало неможливим. До цього часу він не може користуватися належною йому власністю, сплачує витрати за користування комунальними послугами, загальна сума яких становить 1830 грн. 99 коп.   Діями ОСОБА_1 йому заподіяна матеріальна шкода, пов'язана із тимчасовою оплатою житла, підготовкою до розгляду судових справ у судах, загальна сума яких становить 2950 грн., а також моральна шкода, оскільки на протязі майже двох років був повністю порушений нормальний уклад його життя.  

Просив суд усунути перешкоди у користуванні належною йому 11/20 частиною квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення в неї та зобов'язати співвласницю зазначеного приміщення ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні його власністю; стягнути із ОСОБА_1 на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 4780 грн. 99 коп. (1830 грн. 99 коп. + 2950 грн.); моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та витрати на правову допомогу.

 

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2008 року позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні 11/20 частини квартири АДРЕСА_1, шляхом вселення в неї та зобов'язано співвласницю ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні нею. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. завдану майнову шкоду у розмірі 1830 грн. 99 коп., моральну шкоду у розмірі 1800 грн., 76 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, 30 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення, 400 грн. витрат за послуги адвоката.

 

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2009 року заява відповідачки про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

 

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 його оскаржила посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті справи.

Позивач ОСОБА_2 рішення суду не оскаржував.  

 

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

 

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ст. 307 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; змінити рішення.

Стаття 308 ЦПК України передбачає, що суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно пунктів 2, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

 

Як передбачено ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження свої майном.

 

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору дарування від 06.10.2005 року, належить 11/20 частина квартири АДРЕСА_1

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що співвласниця ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні його власністю, що зокрема, підтверджується, актами ЖБК «Каштан» від 18.03.2008 року та 21.09.2006 року, згідно яких ОСОБА_2 разом із дружиною не зміг зайти в квартиру АДРЕСА_1, через зміну замків ОСОБА_1. На неодноразові вимоги ОСОБА_2. вона відмовилася йому надати ключі.  

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її  вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Колегія суддів вважає, що перешкоди зі сторони ОСОБА_1 у користуванні частиною квартири, яка належить ОСОБА_2,  призвели до душевних страждань позивача, оскільки він не мав можливості на протязі тривалого часу користуватися своєю власністю, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що діями відповідачки ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода та, із врахуванням вимоги розумності і справедливості,  вірно визначив розмір відшкодування у сумі 1 800 грн.

 

Посилання апелянта про безпідставне стягнення 400 грн. витрат на послуги адвоката спростовуються квитанцією Полтавського обласного відділення спілки адвокатів України ( т. 1 а. с. 70), згідно якої ОСОБА_2 сплатив адвокату за послуги 400 грн., ці витрати є витратами на правову допомогу, стягнення яких відповідає ст. 88 ЦПК  України, а розмір стягнутої із відповідачки суми, із урахування складності справи, та часу необхідного для надання правової допомоги по ній, не суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

 

Не спростовують висновків суду доводи ОСОБА_1, щодо порушення її права на частину житла, яке їй було реально виділено.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає спір у межах заявлених позовних вимог. Згідно договору дарування від 06.10.2005 року позивачу належить 11/20 частини спірної квартири. Ідеальна частка, яка подарована позивачу змінена не була. Рішенням суду від 27 лютого 2008 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 9/20 частин вказаної квартири, що складається із кімнати площею 12,1 кв.м. та право сумісної власності на коридор площею 7,4 кв.м., кухню площею 7,5 кв.м, ванну кімнату 2,6, вбиральню площею 1,2 кв.м. У оскаржуваному рішенні суду вказівка про вселення позивача у визначену відповідачці кімнату площею 12, 1 кв. м. відсутня. Тому, рішенням суду право власності ОСОБА_1 на частину житла не порушено.

 

Отже, рішення суду у частині усунення перешкод у користуванні 11/20 частини квартири шляхом вселення у неї та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні, стягнення моральної шкоди у сумі 1800 грн. та витрат на допомогу адвоката у сумі 400 грн. відповідає вимогам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги щодо цих вимог не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави зміни чи скасування рішення суду у цій частині відсутні.  

 

Проте, колегія суддів не може погодитися із рішення суду, щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. майнової шкоди.

Задовольняючи позов у цій частині суд першої інстанції стягнув із відповідачки матеріальну шкоду, з тих підстав, що діями ОСОБА_1 завдано позивачу 1830 грн. 99 коп. матеріальної шкоди, оплати за невикористані комунальні послуги.

Загальні умови відшкодування шкоди, передбачені ст. 1166 ЦК України. Цими умовами є: наявність шкоди, протиправність дій, вина винної особи та причинний зв'язок між протиправністю дій та матеріальною шкодою.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у підтвердження цієї вимоги долучив до позовної заяви копії квитанцій по сплаті послуг за електрозв'язок та послуги ОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», які сплатив добровільно. Причинного зв'язку із оплатою цих послуг та діями позивачки ОСОБА_2 суду не довів, доказів не надав.

Позов у частині стягнення матеріальної шкоди пов'язаної із тимчасовою оплатою житла, підготовкою до розгляду судових справ у судах, на суму 2950 грн. судом першої інстанції задоволений не був, рішення суду в цій частині ОСОБА_2. не оскаржено.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду у частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 1830 грн. 99 коп. підлягає скасуванню, із постановлення у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.  

 

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність змінити рішення суду у частині стягнення судових витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а саме: із ОСОБА_1 слід стягнути витрати по сплаті судового збору, відповідно до задоволених позовних вимог, у розмірі 8 грн. 50 коп. у частині задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю та 8 грн. 50 коп. у частині задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, а всього 17 грн., а також 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

 

Таким чином, рішення суду щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає скасуванню із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині. Рішення у частині стягнення судових витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення підлягає зміні.  В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін.

 

Керуючись  ст.ст. 307, 309, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2008 року у частині стягнення 1830 грн. 99 коп. майнової шкоди - скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення.

У задоволенні позову у частині стягнення із ОСОБА_1 1830 грн. 99 коп. майнової шкоди - відмовити.

 

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2008 року у частині стягнення судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи змінити, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17 грн. витрат судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

 

В іншій частині рішення суду залишити без змін.  

 

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

Головуючий суддя                                    

 

Судді: