АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа №  22 ц - 1041/2009 року		Головуючий по 1-й інстанції:  Новак Ю.Д.
		Суддя-доповідач:  Пікуль В.П.

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

               30 квітня 2009 року                                                       м. Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

головуючого: судді Тимчук Л.А.,

суддів: Пікуля В.П., Чічіля В.А.,

при секретарі: Сулимка С.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави  від 22 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до садівничого товариства «Зарусляне», треті особи по справі: Перша державна нотаріальна контора, ОСОБА_3про визнання права власності на спадщину,

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У   вересні 2007 року позивач ОСОБА_2. звернувся у суд із позовом до садівничого товариства «Зарусляне».

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 Спадкове майно складається з дачного будинку, за адресою: АДРЕСА_1  на якій він розташований. Оскільки він не має відповідних правоустановчих документів на нерухоме майно, нотаріус не може вчинити відповідні дії - видати свідоцтво про право власності на спадщину. Крім того, зазначав, що реалізацію його спадкового права ускладнює той факт, що на даний момент цим дачним будинком користується ОСОБА_3

Просив суд визнати за ним право власності на спадщину, а саме дачний будинок, за адресою:АДРЕСА_1 та відповідну земельну ділянку.

 

Ухвалою суду до участі у справі у якості третіх осіб залучені Перша полтавська державна нотаріальна контора та ОСОБА_1

 

Рішенням Ленінського районного суду Полтавської області від 22 січня 2009 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину, а саме дачний будинок, за адресою:АДРЕСА_1, на якій розташований будинок.

 

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1. його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати.

 

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача - ОСОБА_5. вважає, що рішення суду постановлено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 січня 2009 року залишити без змін.

 

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до такого висновку.

 

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

 

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

 

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2. є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4, а тому за ним, як за спадкоємцем має бути визнано право власності на спадщину: дачний будинок та відповідну земельну ділянку.

 

Однак з таким висновком суду погодися не можливо.

 

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

Як передбачено ст. 125 ЗК України ( яка діяла на час відкриття спадщини), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування  земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 статті 182 ЦК України  та пунктів 1.5, 1.6 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися у момент його смерті.

Як вбачається із матеріалів справи розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 12.05.2003 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність членам садівницького товариства «Зарусляне» передані у приватну власність громадянам, в тому числі і ОСОБА_4, земельні ділянки для ведення садівництва. Проте, технічну документацію на земельну ділянку ОСОБА_4. не виготовляв, державний акт про право власності на земельну ділянку не отримував та не реєстрував, у травні 2006 року він подав заяву про вихід із садівничого товариства. Відповідно до рішення загальних зборів садівничого товариства «Зарусляне» від 01.10.2006 року у члени товариства замість вибувшого ОСОБА_4. був прийнятий ОСОБА_1.

 

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4. у порядку встановленому законом не отримав правовстановлюючого документа та не здійснив державну реєстрацію дачного будинку. Позивач та його представник не надали суду доказів, що на час відкриття спадщини, спадкодавець набув права власності на дачний будинок.  

Таким чином, оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_4 не належало право власності на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований будинок,  до позивача не може перейти  право власності на цей дачний будинок та гараж у порядку спадкування, оскільки спадкодавець не може передати більше прав ніж має сам.

 

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

 

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ст.ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

 

 Рішення  Ленінського районного суду м. Полтави від 22 січня 2009  року - скасувати та ухвалити нове.

 

У задоволенні позову ОСОБА_2 до садівничого товариства «Зарусляне» про визнання права на спадщину відмовити.

 

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

Головуючий суддя                                    

 

Судді: