АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 324 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія : ст. 203 ч.1 КК - Н.З. Миронець О.К.
Доповідач: Гонтар А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року квітня місяця 17 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Гавриша В.М.
суддів - Гонтар А.А., Лісіченко Л.М.
з участю прокурора - Калька О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 12.02.2009 року
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадян України, уродженець с. Добрин Ізяславського району Хмельницької області, з середньо-спеціальною освітою, одружений, пенсіонер, проживаючий АДРЕСА_1, раніше не судимий:
- засуджений за ч.1 ст. 203 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за таких обставин.
Починаючи з 2005 року ОСОБА_1, за допомогою кустарно виготовленого пристрою для виготовлення самогону у власному помешканні, розташованому за адресою АДРЕСА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання незаконного прибутку, в порушення вимог ч.3 ст. 2 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності і не маючи ліцензій на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, займався виробленням та збутом самогону в с. Попівка Карлівського району Полтавської області.
Так, 06.08.2008 року ОСОБА_1продав за 5 грн. ОСОБА_2. пляшку самогону , який відповідно до висновку хімічної експертизи № 2126 від 16.09.20085 року являється водно-спиртовою сумішшю домашнього виготовлення з об'ємною частиною етанолу (міцністю самогону) 37,79 % об.
07.08.2008 року ОСОБА_1продав за 5 грн. ОСОБА_3. пляшку самогону, який відповідно до висновку хімічної експертизи № 2125 від 16.09.2008 року являється водно-спиртовою сумішшю домашнього виготовлення з об'ємною частиною етанолу (міцністю самогону) 43,14 % об.
08.08.2008 року ОСОБА_1продав за 3 грн. ОСОБА_4 пляшку самогону, який відповідно до висновку хімічної експертизи № 2127 від 16.09.2008 року являється водно-спиртовою сумішшю домашнього виготовлення - з об'ємною частиною етанолу (міцністю самогону) 45,34 % об.
12.08.2008 року близько 14.00 год. працівниками міліції в ході проведення санкціонованого обшуку господарства ОСОБА_1 було виявлено та вилучено саморобний пристрій для виготовлення самогону, чотири бідони з рідиною з характерним для самогону запахом, бідон з самогонною закваскою з отвором у кришці діаметром 2 см, дев'ять пляшок з прозорою рідиною, яка згідно висновку хімічної експертизи № 2128 від 16.09.2008 року являється водно-спиртовою сумішшю домашнього виготовлення - самогоном з об'ємною частиною етанолу (міцністю самогону) від 42,74 % об. до 43,94 % об.
На вирок суду подана апеляція засудженим ОСОБА_1 якій він просить скасувати вирок суду, а справу закрити за недоведеністю його вини в інкримінованому злочині. При цьому стверджує, що ніколи і нікому не продавав самогону, а був обмовлений свідками та працівниками міліції. Вилучений у нього вдома самогон, він виготовляв для власних потреб. Крім того вважає, що вилучені у нього бідони є речами домашнього вжитку, а не є знаряддям злочину і повинні бути йому повернуті.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду; думку прокурора Калька О.С., який не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Посилання апелянта на те, що він не займався забороненими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом - є безпідставними. Згідно роз'яснень, які містіться в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 р. під видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона і за зайняття якими передбачено кримінальну відповідальність за ст. 203 КК, необхідно розуміти, зокрема, такі, які можуть здійснюватися лише державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч.1 ст.2 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності в них ліцензій. Згідно ч.3 ст.2 цього ж Закону, виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.
Відповідальність осіб, які займаються видами діяльності, щодо яких є спеціальна встановлена законом заборона настає за ст.203 КК України (за наявності в їх діях ознак цього злочину).
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2008 р., 07.08.2008 р. та 08.08.2008 р. ДІМ Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_4 в присутності понятих , в порядку визначеному ст.ст. 260,264,265 КУпАП вилучив відповідно: у ОСОБА_2. скляну півлітрову пляшку з прозорою рідиною об'ємом близько 0,5 л з характерним запахом самогону; у ОСОБА_3. пластикову пляшку з прозорою рідиною об'ємом близько 0,5 л з характерним запахом самогону; у ОСОБА_4. скляну пляшку об'ємом 0,25 л з прозорою рідиною об'ємом близько 0,25 л з характерним запахом самогону. Під час вилучення, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 пояснили, що придбавали самогон з метою особистого вживання у жителя с. Попівка Карлівського району ОСОБА_1 (а.с.10,15,20). Та обставина, що вилучена рідина у пляшках являється водно-спиртовою сумішшю домашнього виготовлення - самогоном об'єктивно підтверджується висновками хімічних експертиз № 2125 від 16.09.2008 р., № 2126 від 16.09.2009 р., № 2127 від 16.09.2009 р. (а.с.56-57, 59-60, 62-63). Посилання апелянта на те, що зазначені вище особи не придбавали у нього алкогольні напої, а він став жертвою обмовляння, як з їх боку так і з боку інших свідків по справі, спростовуються, як їх показаннями на досудовому слідстві, так і в суді. Так, зокрема, свідок ОСОБА_2 пояснив у суді, що влітку 2008 р. він біля купи цегли на подвір'ї ОСОБА_1, придбав у останнього за 5 грн. пляшку самогону та пішов додому. По дорозі був зупинений дільничним інспектором та головою сільради на питання яких повідомив, що купив самогон у ОСОБА_1(а.с.168). Свідок ОСОБА_3. пояснював в суді, що через калитку зі сторони городу він зайшов до господарства ОСОБА_1 і останній виніс і продав йому неповну пляшку самогону за 5 грн.. В подальшому цю пляшку вилучили працівники міліції. Також цей свідок пояснив, що і раніше, а саме 3 роки назад купував у ОСОБА_1 самогон (а.с.170). Свідок ОСОБА_4пояснив в суді, що він знаючи, що ОСОБА_1виготовляє та продає самогон прийшов зі своєю пустою пляшкою до господарства останнього. Дав ОСОБА_1 пляшку та 4 грн.. ОСОБА_1з цією пляшкою пішов до будинку, в через деякий час виніс свідку чвертку самогону та здачу 1 грн. По дорозі додому, свідка зустрів ДІМ ОСОБА_4та вилучив самогон, про що у присутності понятих був складений відповідний документ (а.с.171). Ці показання також узгоджуються з показаннями допитаних в суді ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які були присутніми під час вилучення , відповідно, у ОСОБА_2. та ОСОБА_3. пляшок з самогоном. Під час вилучення останні дійсно пояснювали, що придбали самогон у ОСОБА_1 (а.с.171). Їх показання також узгоджуються з дослідженими у суді першої інстанції показаннями свідків ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. (а.с.75-77,79-80,81).
Твердження апелянта про те, що він виготовляв самогон тільки для власних потреб та на день народження сину, а в матеріалах кримінальної справи відсутні докази того, що він з 2005 р. виготовляв та продавав самогон, спростовуються, як його ж власними показаннями від 15.09.2008 р. та від 22.10.2008 р. коли під час допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого він пояснював, що з 2005 р. виготовляє самогон для власних потреб (а.с.43), так і речовими доказами по справі. А саме: вилученими під час санкціонованого обшуку в господарстві ОСОБА_1 самогонним апаратом, пляшками з самогоном в кількості 6 шт. місткістю по 0,5 л., 2 шт. місткістю по 1 л та 1 шт. місткістю 0,370 л., 4 бідонами місткістю по 38 л. з самогоном, бідоном місткістю 38 л. з самогонною закваскою, а також вилученими пляшками з самогоном: у ОСОБА_4. місткістю 0,25 л , у ОСОБА_2. та ОСОБА_3. місткістю по 0,5 л (а.с.82).
З медичного висновку вбачається, що даних за хронічний алкоголізм ОСОБА_1 - немає, а з його слів записано, що він вживає спиртне лише 1 раз в місяць (а.с.98). А з характеристики наданої на ОСОБА_1 Попівською сільською радою вбачається, що до виконавчого комітету ради неодноразово надходили усні заяви від односельчан про те, що ОСОБА_1займається продажем самогону (а.с.96)
Вище зазначене та вся сукупність зібраних по справі доказів спростовують доводи апелянта, щодо фальсифікації кримінальної справи та доводять, що ОСОБА_1займається виготовленням самогону саме з метою збуту.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 203 КК України ґрунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об'єктивно досліджених в суді доказах, які детально приведені у вироку.
Суд першої інстанції погодився з висновками досудового слідства про те, що чотири алюмінієвих бідони місткістю по 38 л. з рідиною з характерним запахом самогону та один алюмінієвий бідон місткістю 38 л. з рідиною з характерним запахом самогонної закваски та з отвором у кришці являються речовими доказами (а.с.82) та у відповідності до вимог ст. 81 КПК України правильно вирішив питання щодо їх конфіскації, як знаряддя злочину.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляція є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 65 КК України, урахував ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин і призначив йому покарання в межах в санкції ч.1 ст. 203 КК України, наближене до мінімального. При цьому суд також врахував, що ОСОБА_1являється пенсіонером та обґрунтовано не призначив йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Призначене судом покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений стосовно нього вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 12.02.2009 р. - без змін.
С У Д Д І :
ГАВРИШ В.М. ГОНТАР А.А. ЛІСІЧЕНКО Л.М.