ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15 березня 2007 р. |
№ 14/430в |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого -судді |
Першикова Є.В. |
|
суддів : |
Савенко Г.В. Ходаківської І.П. |
|
перевіривши матеріали касаційної скарги |
Приватного підприємця ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2005 року |
|
у справі |
№ 14/430 в господарського суду Донецької області |
|
за позовом |
Прокурора м. Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради |
|
до третя особа про |
Приватного підприємця ОСОБА_1 ТОВ “Ринок” звільнення самостійно зайнятої ділянки, |
|
|
|
за участю представників сторін:
прокуратури:не з'явились
позивача:не з'явились
відповідача:ОСОБА_1
третьої особи: не з'явились
Ухвалою колегії суддів від 22.12.2006 року у складі: головуючого - Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Т.Б.Данилової касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 було прийнято до провадження Вищого господарського суду України, розгляд якої було призначено на 11.01.2007 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою колегії суддів від 11.01.2007 року у складі: головуючого - Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. розгляд судової справи № 14/430в було відкладено на 08.02.2007 року об 11 год. 20 хв. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін (склад колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.01.2007 року, призначено колегію суддів, що працює у постійному складі).
08.02.2007 року Приватним підприємцем ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 14/430 в, оскільки в провадженні Докучаєвського міського суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Докучаєвської міської ради, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок” про визнання права власності на нерухоме майно. Колегією суддів Вищого господарського суду вказане клопотання відхилено.
Ухвалою колегії суддів від 08.02.2007 року розгляд зазначеної справи було відкладено на 15.03.2007 року об 11 год. 40 хв. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача та третьої особи.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 15.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2005 року (суддя Арсірій Р.О.) уточнені позовні вимоги прокурора м.Докучаєвська в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради задоволено. Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку Докучаєвській міській раді, привівши земельну ділянку площею 24 м2 за адресою: АДРЕСА_1, б/н, в придатний для використання стан -тобто зобов'язано звільнити земельну ділянку від встановленої споруди. Вирішено питання щодо витрат по сплаті державного мита.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2005 року (головуючий -Запорощенко М.Д., судді: Волков Р.В., Москальова І.В.) вказане рішення господарського суду Донецької області залишено без змін.
Судові рішення попередніх інстанцій вмотивовані тим, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, всупереч наведеному набуття права щодо користування спірною земельною ділянкою відповідачем не відбулося на законних підставах.
Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить зазначені судові акти скасувати, справу направити на новий розгляд, оскільки, як вважає скаржник, судовими інстанціями не з'ясовані всі обставини справи та судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, п. 2 ст. 20, ст. 134 Господарського кодексу України.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, рішенням Докучаєвської міської ради б/н від 28.12.1994 року була надана товариству з обмеженою відповідальністю “Ринок” земельна ділянка площею 0,49 га в тимчасове користування строком на три роки без права зведення капітальних споруд на даній території.
Між Докучаєвською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок” був укладений договір від 01.01.1995 року на право тимчасового користування землею площею 0,49 га строком на три роки.
09.06.2003 року між виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради то товариством з обмеженою відповідальністю “Ринок” був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2766 га. Відповідно до зазначеного договору (п.1) строк його дії встановлено до 31.12.2004 року.
04.06.2004 року між Докучаєвською міською радою та товарством з обмеженою відповідальністю “Ринок” був укладений договір оренди землі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,24104 га. Пунктом 8 зазначеного договору передбачено строк дії договору -п'ять років. Отже, судова колегія приходить до висновку, що орендарем земельної ділянки протягом тривалого часу та на час розгляду спору, є товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок”.
Як зазначено в заяві прокурора, на території міського ринку розташовано споруду - ларьок приватного підприємця ОСОБА_2 площею 24 кв. м.
Дозвіл ОСОБА_2 на встановлення зазначеного ларька було надано рішенням виконавчого комітету Докучаєвської міської ради від 25.11.1992 року за НОМЕР_1 без зазначення строку його розташування на зазначеній земельній ділянці.
Волновахським бюро технічної інвентаризації, ларьок, який розташовано в АДРЕСА_1, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ( в матеріалах справи міститься довідка НОМЕР_2 та реєстраційне посвідчення).
Як зазначає скаржник, зазначений ларьок був переданий ОСОБА_1 за спадщиною, після смерті чоловіка ОСОБА_2, однак зазначене судами попередніх інстанцій не з'ясовувалось. Відповідач також зауважує, що неодноразово звертався до відповідних установ щодо користування земельною ділянкою. Отже, висновки попередніх судових інстанцій, що відповідач самовільно займає земельну ділянку є передчасними, оскільки відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” компетентним органом -виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради (на підставі рішення НОМЕР_1 від 25.11.1992 року) було надано дозвіл на розміщення ларька площею 24 кв. м. на території ринку для реалізації товарів народного споживання.
Прокурор м. Докучаєвська, звертаючись до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Докучаєвської міської ради визначив в якості відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю “Ринок” є третьою особою у справі, однак ознайомившись з матеріалами справи та враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що приватний підприємець ОСОБА_1 є неналежним відповідачем та поданий позов прокурора є необгрунтованим.
Прокурор, вимоги позову щодо звільнення приватним підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 24 кв. м. обгрунтовує тим, що прокуратурою м.Докучаєвська була проведена перевірка додержання вимог земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої встановлено факт порушення приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог ст. 125 Земельного кодексу України, яка полягає у використанні земельної ділянки площею 24 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, б/н, під торговим кіоском в районі ринку без правовстановлюючих документів, що є самовільним зайняттям земельної ділянки із земель Докучаєвської міської ради. Але в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження проведеної прокуратурою перевірки та відповідно встановлення фактів порушення земельного законодавства з боку відповідача у встановленому порядку.
Також з матеріалів справи не вбачається коли саме було проведено перевірку та які документи було виготовлено за результатами її проведення.
Позовом є вимога особи про захист свого або чужого права чи охоронюваного законом інтересу.
Підставою позову є факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного правовідношення.
Тобто вищезазначене свідчить, що правовідношення стосуються прав та законних інтересів приватного підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок”, яке є орендарем земельної ділянки і яке не позбавлене права самостійного захисту порушених прав.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та ухваленні судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2005 року у справі № 14/430 скасувати.
Справу № 14/430в направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий Є.Першиков
Судді Г.Савенко
І.Ходаківська