ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 р. | № 8/241 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Першикова Є.В. |
суддів : | Савенко Г.В. Ходаківської І.П. |
перевіривши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року |
у справі | № 8/241 господарського суду м.Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” |
до про | Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” стягнення 125 142, 94 грн. |
за участю представників сторін:
позивача: Мороз О.В. дов. № 9 від 13.03.2007 р.
відповідача: Квітка Н.М. дов. від 09.01.2007 р. № 3
Залевська А.А. дов. від 09.01.2007 р. № 2
Манько Р.М. дов. від 09.01.2007 р. № 4
Ухвалою колегії суддів від 24.11.2006 року у складі: головуючого –Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилової Т.Б. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.01.2007 року.
У зв’язку з клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” про відкладення слухання справи, ухвалою колегії суддів від 18.01.2007 року у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. розгляд судової справи № 8/241 було відкладено на 08.02.2007 року (склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.01.2007 року, та призначено колегію суддів, що працює у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді:Савенко Г.В., Ходаківська І.П.).
Колегією суддів Вищого господарського суду України, ухвалою від 08.02.2007 року розгляд справи було відкладено на 15.03.2007 року у зв’язку з клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД”.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 15.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду м.Києва від 04.08.2006 року позов товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” задоволено повністю. А саме: з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” присуджено до стягнення 95 850,00 грн. збитків, 32 800,00 грн. пені, 3000 грн. витрат по сплаті за послуги адвоката, 1 286,90 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду вмотивовано, зокрема, наступним: відповідачем не виконано зобов’язань за договором № 498 від 30.11.2005 року та додатковою угодою № 1 від 30.11.2005 року, що призвело до понесення збитків позивачем; судом першої інстанції не прийнято до уваги висновок відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка, м.Львів, б/н, б/д, оскільки цей науковий заклад не має права на проведення подібних досліджень та не має відповідного свідоцтва про атестацію.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року зазначене рішення господарського суду від 04.08.2006 року змінено. Резолютивну частину викладено в наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Новий друк” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” 1 080 грн. збитків, 6 720,46 грн. пені, 78 грн. державного мита, 7,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 181,90 грн. витрат на послуги адвоката. В решті позову відмовити.” Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” 604,44 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду вмотивована, зокрема, тим, що позовні вимоги щодо стягнення упущеної вигоди є передчасними, підставами для нарахування пені у сумі 6 720,46 грн. стали невиконання умов договору № 498 укладеного між зазначеними сторонами.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД”
звернулось з касаційною скаргою № 38 від 06.11.2006 року до Вищого господарського суду України в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2006 року залишити без змін.
В касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ту обставину, що договір № 498 містить лише загальні умови щодо виготовлення друкованої продукції, а конкретні умови виготовлення, оплати, передачі книги “Бережи себе, малюк” містяться в додатковій угоді № 1 до договору № 498.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, відповідно до договору № 498 (п. 1.1.) на виготовлення друкованої продукції від 30.11.2005 року позивач, за договором замовник, доручає, а відповідач, за договором виконавець, зобов’язався виготовити друковану продукцію відповідно до її опису і на умовах, які викладаються у додаткових угодах до цього договору, що є його невід’ємними додатками та передати її позивачу у власність.
Згідно із п.5.1. додаткової угоди № 1 до зазначеного договору, термін виготовлення продукції становить 10 робочих днів з моменту здійснення позивачем відповідачу часткової попередньої оплати її вартості (50%) і затвердження позивачем оригінал-макета продукції.
Платіжним дорученням від 12.12.2005 року за № 196 позивачем було перераховано відповідачеві 40 000 грн. попередньої оплати за виготовлення продукції.
Пунктом 6.1. додаткової угоди № 1 передбачено, що передання-прийняття продукції здійснюється повноважним представником позивача на складі відповідача.
Відповідно до п. 4.3. договору, передача-прийняття продукції за якістю і кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами товарної накладної чи акту прийому-передачі виконаних робіт. В Акті чи товарній накладній вказуються всі претензії до Продукції.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду (яким є договір № 498), одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначено в рішеннях господарських судів та підтверджено матеріалами справи, за накладними: № 3472 від 28.12.2005 року, б/н від 19.01.2006 року, № 340 від 07.02.2006 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” одержав від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” 4 974 примірників продукції. 19.01.2006 року позивачем повернено 384 примірники продукції для виправлення браку, тобто у позивача знаходиться 4 590 примірників продукції. Однак господарськими судами при винесенні рішень не звернуто увагу на порушення передачі-прийняття спірної продукції. Як підтверджено матеріалами справи, продукція була передана позивачу на підставі накладних, в яких міститься лише інформація щодо кількості поставленої продукції –книги “Бережи себе, малюк”. В порушення умов договору, стосовно передачі-прийняття продукції відсутні будь-які зауваження та претензії щодо якості продукції під час її отримання позивачем. Тобто, зазначене дає підстави вважати, що зазначена продукція була прийнята позивачем без зауважень.
Судами попередніх інстанцій при вирішення даного спору також не взято до уваги, що відповідно до п. 4.4. договору, якщо при передачі Продукції було виявлено істотні недоліки, дефекти, брак, які виключають можливість використання продукції і/ та самої Продукції і які виникли з вини Виконавця, Замовник не повинен приймати таку Продукцію до моменту усунення Виконавцем недоліків, дефектів та браку та має право затримати оплату за неякісно виконану Продукцію. У такому випадку Сторони повинні підписати Протокол, вказавши в ньому недоліки, дефекти, брак, причини їх виникнення (кожна сторона може вказати свою позицію окремо) та строки їх усунення. Отже, вищезазначене підтверджує, що факт передачі-прийняття продукції здійснений з порушенням умов, передбачених договором № 498, однак судами попередніх інстанцій зазначене не досліджувалось і відповідних висновків в прийнятих судових рішеннях не має.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач, після виявлення недоліків та дефектів поставленої продукції, письмово повідомив про їх виявлення відповідача (претензія від 05.01.2006 року за № 01, лист від 16.01.2006 року за № 3), однак господарськими судами не встановлено, які дії відповідача були спрямовані на усунення виявлених недоліків виготовленої продукції, чи встановлювався позивачем строк, протягом якого пропонувалось перевірити та усунути зазначений брак по всьому тиражу. Господарськими судами також не з’ясовано які дії здійснювались з боку позивача щодо зменшення суми збитків.
Також, господарськими судами на час розгляду спору, не з’ясовано питання щодо наявності поставлених позивачу книжок на теперішній час та розпорядження забракованою продукцією.
Пунктом 4.5. договору № 498 передбачено, якщо сторони не дійшли згоди відносно якості виконаних робіт повинна бути проведена незалежна експертиза.
Як встановлено господарськими судами, експертизи якості виконаних робіт були проведені, висновки яких містяться у матеріалах справи.
За висновками експертизи якості видання “Бережи себе, малюк”, здійсненої Відкритим акціонерним товариством “Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку” від 13.02.2006 року (далі- ВАТ “УкрНДІСВД”) партія від тиражу видання загальною кількістю 4 590 примірників, що знаходились у позивача, від якої відбиралась контрольна проба для експертних досліджень, не відповідає вимогам ГСТУ 29.6-2002 через перевищення кількості примірників від вибірки з критичними дефектами, не може бути прийнята і підлягає зміні на якісну; партія від тиражу видання загальною кількістю 4 320 примірника, наданої відповідачем, від якої відбиралася контрольна проба для експертних досліджень, не відповідає вимогам ГСТУ 29.6-2002, а тому не може бути прийнята і підлягає заміні на якісну. Як зазначено у висновку, є підстави вважати, що вибірку відібрано лише від 40% решти тиражу, тому у висновку вказано, що за умов невизначеності кількості досліджуваних книжок екстраполяцію висновків експертизи на все замовлення, що становить 10 тис. примірників, згідно із чинними нормативами не можна вважати коректною. Було запропоновано повторити вибірку від усього тиражу, що залишився до здавання замовнику у кількості 5 410 примірників. ВАТ “УкрНДІСВД” 05.04.2006 року було проведено ще одну перевірку якості 5369 примірників книги “Бережи себе, малюк”, які знаходяться у відповідача. За її результатами було виявлено ті ж дефекти та порушення технологічних режимів. Господарськими судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновок Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка б/н, б/д, оскільки цей науковий заклад не має права на проведення подібних досліджень та не має відповідного свідоцтва про атестацію.
Ознайомившись з вказаними висновками, слід зазначити, що господарськими судами залишилось нез’ясованим питанням чи перевірялись ті примірники книжкового видання, при проведенні експертиз, “Бережи себе, малюк”, які позивачем було повернуто відповідачу при виявленні недоліків та дефектів та на підставі чого суди прийшли до висновку, що партія поставлених книг та частина книг, які залишились у відповідача є книгами одного тиражу.
У постанові апеляційного суду, зокрема, зазначено, що відповідачем не доведено, що продукція зберігалась у позивача у неналежних умовах, які спричинили зазначені в актах експертиз недоліки. У матеріалах справи міститься звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” до господарського суду м.Києва від 19.06.2006 року за № 46 (аркуш справи 88, том ІІ), у якому, зокрема, відповідач просив поставити перед експертом питання щодо умов зберігання книг у позивача, а саме: опалення приміщення, вологість та умови складування, однак у наданих експертних висновках зазначене питання не висвітлене оскільки експертиза стосувалась книжкового видання, позивачем, як підтверджено, матеріалами справи, не надано відповідних документів, які підтверджують належний стан приміщення у якому зберігались поставлені відповідачем книги. Судами також не з’ясовано, чому зазначені перевірки проводились без представника відповідача
В силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти такі докази.
Отже, на підставі наведеного судова колегія дійшла висновку, що в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суди не врахували вимог закону, всебічно та повно не розглянули в судовому процесі всі обставини справи, що є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно і об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Росава ЛТД” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м.Києва від 04.08.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року у справі № 8/241 скасувати.
Справу № 8/241 передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий Є.Першиков
Судді Г.Савенко
І.Ходаківська