Справа № 341/554/21

Провадження № 11-кп/4808/529/23

Категорія ч. 1 ст. 185 КК України 

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря                         ОСОБА_6 ,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020090140000256 за апеляційними скаргами заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2023 року, згідно з яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою - с. Юнашків, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, працює у ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на проведення експертизи у розмірі 2615,04 грн.

Вирішено питання речових доказів,

за участю прокурора                                                         ОСОБА_9 ,

обвинуваченого                                                 ОСОБА_8 ,

захисника                                                         ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати як незаконний з підстав невідповідності висновків, викладених у вироку. Фактичним обставинам кримінального провадження, неправильністю застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за наступних установлених судом обставин.

02 листопада 2020 року у першій половині дня ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання у с. Юнашків, Бурштинської міської об`єднаної територіальної громади та достовірно знаючи, що у кварталі 7, виділ 13, обхід № 2 Бурштинського лісництва Галицького національного природного парку знаходяться декілька колод самовільно зрізаних невстановленою слідством особою пошкоджених вітром сироростучих дерев (зламів), вирішив вчинити їх крадіжку з метою їх подальшого використання у якості дров для опалення свого помешкання.

Реалізовуючи свій злочинний намір, цього ж дня 02 листопада 2020 року близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_8 на невстановленому слідством тракторі з саморобним причепом без реєстраційного номера прибув у вказаний вище лісовий масив, де за допомогою привезеної із собою бензопили, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, здійснив порізку на колоди семи повалених дерев породи «граб» та одного дерева породи «клен» у загальній кількості 2,64 м. куб. та вартістю 1108 грн. 80 коп. і завантажив їх на причіп.

Після цього він, намагаючись викрасти вказану деревину, направився з лісового масиву у напрямку с. Куропатники, однак свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки через перезавантаженість причепу не зміг виїхати з лісового масиву і надалі його виявили працівники охорони природно-заповідного фонду Бурштинського лісництва Галицького національного природного парку. ОСОБА_8 відчепив причіп із навантаженою лісодеревиною, який залишив у лісовому масиві, та на тракторі залишив місце події.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_10 просили скасувати вирок звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження;

- прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За приписами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За змістом ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з даних, які є в матеріалах кримінального провадження, встановив наявність всіх передбачених ст. 49 КК України підстав для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, 02 листопада 2020 року.

Таке кримінальне правопорушення у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку.

Станом на час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції минуло три роки з дня вчинення кримінального проступку, відповідно закінчився строк давності, передбачений ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Суд апеляційної інстанції переконався у тому, що обвинувачений ОСОБА_8 , якому роз`яснено суть обвинувачення, розуміючи особливості та наслідки закриття кримінального провадження за такою підставою, з огляду на заперечення своєї вини та те, що ця підстава для закриття є нереабілітуючою, підтримав клопотання.

Враховуючи, що всі умови для застосування положень ст. 49 КК України, яка має імперативний (обов`язковий) характер, дотримані, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Суд апеляційної інстанції враховує викладене у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 462/7282/14-к про те, що «Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення, з визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.»

При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 05 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19) та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 552/5595/18).

Так, відповідно до змісту викладених правових позицій Верховного Суду, з аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Крім того, у своїй постанові від 22 травня 2018 року по справі № 665/2387/14-к Верховний Суд вказав, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 49 КК є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Якщо строк давності закінчується після ухвалення обвинувального вироку, то особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності (покарання) тільки до набрання вироком законної сили. Так, наприклад, закінчення строку припадає на час апеляційного провадження. У такому разі апеляційний суд, встановивши і перевіривши всі необхідні обставини для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, повинен скасувати обвинувальний вирок і закрити кримінальне провадження (справу).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Отже, з урахуванням наведеного, вирок суду першої інстанції необхідно скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а відповідно вирок суду першої інстанції необхідно скасувати.

Керуючись ст.ст. 284, 376, 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Апеляційні скарги заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2023 року щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України скасувати.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді                                                                                 ОСОБА_3

        ОСОБА_4

        ОСОБА_5