Справа № 2а-381/09

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

про відмову в задоволенні клопотання

про поновлення строку звернення до суду

 із адміністративним позовом у частині

 

    “01” липня 2009 року                 м.Монастирище

 Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді     Ротаєнко Д.С.,

при секретарі:         Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище  адміністративну справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації  про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку звернення до суду із позовом,

 

        в с т а н о в и в :

 

    Позивач 18.05.2009 року звернувся в суд із адміністративним позовом до  відповідачів про стягнення недооплаченої одноразової допомоги за 2005-2008 роки, поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом.    

    Позивач  у судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить поновити строк звернення до суду із позовом, так як про порушення свого права дізналася в квітні 2009 року.

    Представник відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у судове засідання не з»явивя, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації вважає, що клопотання про поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки, не надано доказів поважності причин його пропуску.

    Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації вважає, що клопотання про поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки, не надано доказів поважності причин його пропуску.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із позовом про стягнення недоплаченої допомоги за 2005-2007 роки не підлягає задоволенню, оскільки, позивачем не надано суду доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,158, 160,165,185 КАС України, суд

 

у х в а л и в:

 

    В задоволенні клопотання  ОСОБА_1  про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом в частині поновлення його за 2005-2007 роки відмовити.

 

    Заява про апеляційне оскарження ухвали може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд.

 

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 10 днів  до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження ухвали.

 

Ухвала суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви, якщо заяву не було подано.

 

 

    Суддя                         Д.С. Ротаєнко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 2а-381/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

   

    “01” липня 2009 року                 м.Монастирище

 Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді     Ротаєнко Д.С.,

при секретарі:         Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище  адміністративну справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації  про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку звернення до суду із позовом,

 

 

 

п о с т а н о в и в:

 

 

    В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації  про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку звернення до суду із позовом, відмовити повністю.

 

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови через Монастирищенський районний суд до Київського  апеляційного адміністративного суду .

 

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського  апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд.

 

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

 

Суддя:                             Д.С.Ротаєнко

 

 

 

Справа № 2а-381/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    “01” липня 2009 року                 м.Монастирище

 Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді     Ротаєнко Д.С.,

при секретарі:         Пугач В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище  адміністративну справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації  про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку звернення до суду із позовом,

в с т а н о в и в :

Позивач 18.05.2009 року звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій. Підставою для позову вважає те, що вона є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії  НОМЕР_1, виданий 02.02.2004 року. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вона  відноситься до ветеранів війни. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до п'ятого травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Частиною 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12.16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Здійснюючи, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплати, відповідач виплатив їй у 2005 та 2006 роках по 250 грн., а у 2007 та 2008 роках - по 280 грн. У 2005 році мінімальна пенсія за віком становила 332 грн., тому відповідач у 2005 році не доплатив їй разову грошову допомогу у розмірі 1410 грн. ( 332,00 х 5 - 1660,00 - 250,00 - 1410,00). З 1 квітня 2006 року мінімальна пенсія за віком становила 359 грн., тому у 2006 році відповідач не доплатив їй разову грошову допомогу у розмірі 1545 грн. ( 359,00 х 5 - 1795,00 - 250,00 - 1545,00). На 2007 рік мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 380 грн., тому у 2007 році відповідач не доплатив їй разову грошову допомогу у розмірі 1620 грн. ( 380,00 х 5 - 1900,00 - 280,00 - 1620,00). На 2008 рік мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 481 грн., тому у 2008 році відповідач не доплатив їй разову грошову допомогу у розмірі 2125 грн. ( 481,00 х 5 - 2405,00 - 280,00 - 2125,00). Таким чином, загальна сума недоплачених їй відповідачами коштів складає 6700 грн. Дії відповідача в частині невиплати їй разової грошової допомоги в установленому Законом розмірі вважає протиправними, оскільки вони порушують її право на користування законодавчо встановленими пільгами, компенсаціями та гарантіями, а також суперечать нормам національного та міжнародного права: ст. 1 Конституції України, згідно з якою Україна проголошена соціальною та правовою державою; ст. 3 Конституції України, відповідно до якої найвищою соціальною цінністю в Україні визнається людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави; ч. 1 ст. 19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; ст. 21 Конституції України, згідно з якою конституційні права і свободи людини є невідчужуваними і не можуть бути скасованими; ст. 46 та ст. 48 Конституції України, якими встановлено право кожного на соціальний захист та на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї; ч. 2 та ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачено, що права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними; ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, згідно з якою кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права; ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, згідно з якою держава зобов»язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо. Відповідач відмовляється добровільно виплатити недоплачену їй суму коштів, посилаючись на обмежене фінансування з державного бюджету, передбачене законами України про Державний бюджет України на 2007 рік. Вважає, такі посилання відповідача є безпідставними, оскільки, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ряд положень ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", зокрема, ст. 29, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачена у розмірі лише 280 грн. Як зазначено в абзаці 2 п. 3.1. мотивувальної частини рішення КСУ, аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного. Неправомірні дії відповідачів, невиконання покладених на них Законом обов'язків призводить до серйозного погіршення її матеріального становища, як громадянина, якому встановлена діючим законодавством виплата пільг. Вважає, що відповідач своїми діями проігнорував вимоги ст. ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Вважає, що невиконання вимог діючого законодавства порушує її права як громадянина та учасника бойових дій. Невиплата в добровільному порядку встановлених законодавством грошових коштів змусило її звернутися до суду за захистом порушених прав та наданих пільг. Спір з виплати їй призначеної грошової допомоги у добровільному порядку не вирішується. Про порушення свого права на отримання разової грошової допомоги вона дізналася лише в квітні 2009 року. Раніше про недоплачену допомогу вона не знала, так як у неї малий розмір пенсії, пресу вона не отримує, радіо в їх селі не працює. На підставі вищенаведеного вважає бездіяльність відповідача незаконною, неправомірною та такою, що суперечить нормам права. Просить вирішити публічно-правовий спір між нею та відповідачами, визнати дії відповідачів по виплаті одноразової щорічної грошової допомоги учасника бойових дій незаконними, поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з приводу недоплати грошової допомоги протягом 2005-2008 років та стягнути з відповідачів на її користь суму недоплаченої грошової допомоги у 2005, 2006, 2007 та 2008 роках в загальному розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) грн.

У судове засідання позивач не з»явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації вважає, що позов не підлягає задоволенню, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність та надав заперечення, згідно якого Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (надалі - Центр) не має (і ніколи не мав) розпорядчих повноважень щодо призначення будь-яких сум грошових допомог, встановлених законодавством для тієї чи іншої категорії громадян. Відповідно Центр не призначав, і тим більше не визначав розміру щорічних допомог до Дня Перемоги позивачу. Виплата допомоги проводиться ними на підставі щорічних наказів Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА (надалі - Головне управління). Жоден інший документ, у тому числі нормативно - правового   характеру, не уповноважує їх здійснювати виплату щорічної допомоги до 5 травня. Щороку Головне управління своїм наказом доручає Центру здійснити виплату зазначеної допомоги, перераховуючи для цього на спеціально відкриті рахунки Центру в казначействі відповідну суму коштів із розрахунку на одну особу, а також передаючи Центру списки отримувачів допомоги, у яких проти кожного отримувача зазначена сума до виплати. На виконання доручення Головного управління Центр нараховує відповідні суми отримувачам, оформлює виплатні документи і перераховує кошти уповноваженим банківським установам. Тобто діяльність Центру полягає лише в автоматизованій обробці документів на виплату. Вони направляють кожному отримувачу таку суму коштів, яка зазначена у списку на виплату і профінансована Головним управлінням. Вони не можуть здійснювати виплати понад цю суму, оскільки відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Ст. 17 - 1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Керуючись зазначеною нормою Закону 30 вересня кожного року залишки коштів, які Центр отримує для виплати допомоги до 9 Травня, вони повертають Головному управлінню. Оскільки до кола повноважень Центру не належить призначення допомог і визначення їх розмірів, то Центр не може бути належним відповідачем у справі. Крім того, позивач не навів доказів, які підтверджують незаконність дій (бездіяльності) Центру при виплаті допомоги до 9 травня. Згідно ж із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів громадян від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій. Звертають увагу суду й на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зворотної сили рішення Конституційного Суду не має. Тому якщо допомога виплачена до прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними норм закону про державний бюджет, якими обмежені розміри допомог, то правові підстави для перерахунку допомоги відсутні. Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України (ухвала від 16.04.2008 року у справі №К-30477/06). Позивачеві у 2007 та 2008 роках допомога була виплачена раніше прийняття Конституційним судом України рішень відповідно від 09.07.2007 №6-рп/2007 та від 22.05.2008 №10-рп/2008, тому підстав для її перерахунку немає. Допомоги за 2005-2006 роки тим більше призначалися й виплачувалися у розмірах відповідно до законів про державний бюджет (які не були визнані неконституційними), оскільки відповідно до ст.17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, просять суд застосувати при розгляді справи річний строк давності, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, із наслідками, передбаченими ст. 100 зазначеного нормативно-правового акта. Строк звернення до адміністративного суду вважають пропущеним з огляду на таке. Згідно зі ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про те, що виплата допомоги до 5 травня здійснюються не в розмірах згідно із Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", позивач повинен був знати (і фактично знав) при щорічному отриманні на руки конкретних сум виплат. Відсутність преси і радіо все ж не завадило позивачеві звідкись „дізнатися" про порушення своїх прав у квітні 2009р., тому це не може бути підставою для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, законодавство ставить в обов'язок громадянам знати свої права та обов'язки. Згідно із ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно  - правові акти, що визначають права і обв'язки громадян, доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. На виконання цієї норми Конституції Указом Президента України від 10.06.1997 року № 503/97  встановлено порядок оприлюднення нормативно - правових актів і набрання ними чинності. Згідно із п.3 зазначеного Указу громадяни,державні органи, підприємства, установи організації під час здійснення своїх прав повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і кабінету міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях просять відмовити у задоволені позову у повному обсязі.    

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації вважає, що позов не підлягає задоволенню, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність та надав заперечення, згідно якогоОСОБА_1звернулась до Монастирищенського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про поновлення строку та стягнення невиплаченої щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2005 - 2008 років, як учаснику бойових дій в сумі 6700,00 гривень. Позивач не є учасником бойових дій, а перебуває на обліку в ЄДАРП, як учасник війни (посвідчення учасника війни НОМЕР_1від 02.02.2004). Копія даного посвідчення додається до позовної заяви ОСОБА_1при цьому позивач вказує, що отримала допомоги до 9 травня у 2005 - 2006 роках по 250 гривень щорічно, а в 2007 - 2008 роках по 280,00 гривень щорічно. Фактично ОСОБА_1отримала: 2005рік: 50,00 гривень, 2006 рік - 50,00 гривень, 2007 рік - 50,00 гривень, 2008 рік - 65,00 гривень. У своїй позовній заяві позивач вимагає доплату із розрахунку п'яти мінімальних пенсій, як учасник бойових дій, а не трьох, як передбачено для учасників війни ст. 14 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Просять у задоволені позову відмовити повністю.  

Дослідивши письмові заперечення і докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як згідно посвідчення серії НОМЕР_1позивач є не учасником бойових дій, а ветераном війни - учасником війни, а тому не  має права на отримання допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Тому позов є безпідставним в повному обсязі. Крім цього, позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом за 2005-2007 роки, ухвалою Монастирищенського районного суду від 01.07.2009 року в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом в цій частині відмовлено, тому позов у часовому періоді отримання допомоги за 2005-2007 роки не підлягає задоволенню також і як такий, як поданий з пропуском строку звернення до суду із позовом.

Керуючись ст.ст.1, 3, 19, 21, 22, 46, 48,  55, 64  Конституції України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ із змінами і доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6 - рп/2007,  ст.ст. 7, 8, 9,10,  11,  п.1) ч.1  ст.17,   72,  ст.99,  ст.100, 104-106, ч.4 ст. 128,  158-163, 185-186 КАС України,   Постановою Кабінету Міністрів України від  29.09.2000 року № 1498 “Про затвердження типових положень про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації”,   Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 30.05.2007 року   “Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації”, суд

 

п о с т а н о в и в:

 

    В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації  про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги, поновлення строку звернення до суду із позовом, відмовити повністю.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови через Монастирищенський районний суд до Київського  апеляційного адміністративного суду .

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського  апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

 

Суддя:                             Д.С.Ротаєнко