ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"25" березня 2008 р. | Справа № 20-27-26/13-07-20 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавська Ю.С.
за участю представників сторін
від позивача: Галахова Г.В. за довіреністю від 02.01.2008р. №23-юр;
Довбуш В.М. за довіреністю від 05.03.2008р. №23-юр/2
від відповідача: Слюсар М.М. за довіреністю від 20.02.2008р. №349;
Сливка М.І. за довіреністю від 20.02.2008р. №373
від третьої особи: Акішева Н.В. за довіреністю від 06.03.2008р. №1035
Середа В.П. за довіреністю від 17.04.2007р. №1212
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2007 року
у справі №20-27-26/13-07-20
за позовом Закритого акціонерного товариства „Северодонецьке об’єднання Азот”
до відповідача Одеська залізниця
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Одеський припортовий завод”
про стягнення 53679,48 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ „СО „Азот” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі карбаміду в сумі 53679,48 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24 грудня 2007 року у справі №20-27-26/13-07-20 (суддя Щавинська Ю.М.) позов ЗАТ „СО „Азот” задоволено частково. З Одеської залізниці на користь ЗАТ „СО „Азот” стягнуто 47659 грн. вартості недостачі карбаміду, 476,59 грн. державного мита, 104,76 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які встановлені в актах загальної форми та акті експертизи ОР ТПП свідчать про доступ до вантажу під час перевезення та вину залізниці у виявленій недостачі; що нескладення залізницею комерційного акту не можу бути підставою для звільнення її від відповідальності за недостачу вантажу. Водночас судом першої інстанції зроблений розрахунок вартості недостачі вантажу з урахуванням норми недостачі, яка відповідно до п.27 Правил видачі вантажів становить для даного типу вантажів (мінеральні добрива) 1,5%.
Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким звільнити Одеську залізницю від відповідальності, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно зроблено оцінку доказів, а також неправильно застосовані норми матеріального права.
За доводами відповідача, навантаження вантажу провадилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же була визначена маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. При прибутті вагонів на станцію призначення комерційний огляд проводила прийомоздавач вантажу. При огляді було виявлено: ЗПП відправника справні, номери відповідають документам, верхні люка відправником не закріплені, мається доступ до вантажу, вагоні власні залізниці не належать. На виявлені обставини складний акт загальної форми №4070 від 23.10.2006р. На заявку вантажоодержувача проведено переваження вагонів на 100 тонних вагонних вагах ВВЄМ 100 №009 (перевірених 21.10.2006р.). Загальна недостача у 4-х вагонах склала 41500 кг. По результатам переваження складено акт загальної форми №4071 від 23.10.2006р., в якому зазначається –верхні люка не закріплені мається доступ до вантажу. Відповідач вважає, що не закріпленість верхніх люків не може свідчити про розкрадання вантажу на шляху слідування. 25.10.2006р. вагони вивантажені одержувачем (ВАТ „ОПЗ”) без участі залізниці та перевірки тари на вагах, повідомлення щодо участі залізниці у вивантаженні не надходило. Вимог зі сторони одержувача про складення та видачу комерційного акту на адресу начальника станції не поступало. Вивантаження вантажу проводилося одержувачем в присутності представника ОР ТПП. За результатами перевірки був складений акт експертизи про недостачу вантажу у кількості 43430 кг., на підставі якого судом і було прийняте рішення про повну матеріальну відповідальність Одеської залізниці за недостачу вантажу.
У відзиві на апеляційну скаргу від 18.02.2008р. за вх.№123-Д1 позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, з посиланням при цьому на те, що висновки суду першої інстанції відповідають закону і матеріалам справи, та підстави для їх перегляду відсутні.
Представники від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ВАТ „ОПЗ”, яка залучена апеляційним господарським судом до участі у справі, про що 19.02.2008р. винесено відповідну ухвалу, у судовому засіданні просили залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, з посиланням при цьому на те, що залізниця зобов’язана була скласти комерційний акт на підставі вже складених нею актів загальної форми.
Апеляційна скарга відповідача прийнята до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів головуючого судді Журавльова О.О., суддів Поліщук Л.В., Михайлова М.В. згідно з розпорядженням першого заступника голови суду від 26.12.2007р. №193 „Про заміну судді”. На підставі розпорядження голови суду від 14.03.2008р. №46 „Про заміну судді”, здійснено заміну судді Поліщук Л.В. на суддю Тофана В.М. у зв’язку із виходом останнього з лікарняного.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне:
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов укладеного між позивачем та вантажоодержувачем (ВАТ „ОПЗ”) договору про надання послуг по прийому, зберіганню і відвантаженню карбаміду на експорт №1006/ЗК-2006 від 28.11.2005р., позивач (вантажовідправник) 21.10.2006р. зі станції Рубіжне Донецької залізниці відправив ВАТ „ОПЗ” (вантажоодержувач) карбамід у кількості 1657520 кг, що підтверджується накладною на групу вагонів (30 вагонів) №48833896 (т.1, а.с.16-17). Отже, в силу вимог ч.2 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст.909 ЦК України, вказана накладна свідчить про укладення між позивачем та залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Згідно з відмітками у цій накладній, карбамід завантажений засобами відправника у власні вагони. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3-5 розділу 1 гл.1 ТУ правильно. Вагони запломбовані ЗПП відправника.
Також матеріалами справи встановлено, що при прибутті вантажу на станцію призначення Чорноморська –експорт Одеської залізниці 23.10.2006р. 4 вагони були оглянуті у комерційному відношенні. За результатами огляду встановлено, що ЗПУ відповідають документам і не пошкоджені. Верхні люки незакріплені, мається доступ до вантажу. Вагони в очікуванні комісійного вивантаження. Про встановлені обставини залізницею складений акт загальної форми №4070 від 23.10.2006р. (т.1, а.с.153). Тією ж датою залізницею складений акт загальної форми №4071, який свідчить про те, що по заявці вантажоодержувача здійснено перевантаження вагонів. За результатами перевантаження встановлено, що у вагоні №58784471 маса по документу 48400 кг, фактично 37850 кг, недостача становить 10550 кг; у вагоні №59054692 маса по документу 48880 кг, фактично 38900 кг, недостача становить 9980 кг; у вагоні №59845958 по документу 49800 кг, фактично 41400 кг, недостача становить 8400 кг; у вагоні №59574798 по документу 48980 кг, фактично 36410 кг, недостача становить 12570 кг (т.1, а.с.153).
Таким чином вищевстановлені обставини справи свідчать, що при цілісних ЗПП у 4-х вагонах верхні люки незакріплені, мається доступ до вантажу, а також маса вантажу натурою не відповідає даним, зазначеним у накладній.
Такі обставини є підставою для складання комерційного акту, оскільки в силу вимог п. „а” ст.129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, як невідповідність маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Між тим, в порушення вимог п. „а” ст.129 Статуту залізниць України, комерційного акту залізницею складено не було, а вантажоодержувачем не було подано скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень на відмову начальника станції від складання комерційного акту, як це передбачено вимогами п.16 Правил складання актів.
Проте виходячи з того, що вищевстановлені обставини справи свідчать про наявність підстав для складання залізницею комерційного акту, а також з того, що правосуддя в Україні здійснюється виключено судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції України), апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що нескладення залізницею комерційного акту, а також недодержання вантажоодержувачем порядку оскарження дій щодо нескладення комерційного акту не може бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності. Тим більш, що у матеріалах справи наявні акти загальної форми, які в силу вимог ст.129 Статуту залізниць України також засвідчують обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача. Тому, виходячи з вимог вищевказаної ст.129 Статуту залізниць України, а також з того, що вантажоодержувач переуступив відправнику право своє право на звернення до залізниці з претензією та позовом, що підтверджується відповідним переуступним написом на накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, апеляційний господарський суд залучив до участі у справі одержувача вантажу - ВАТ „ОПЗ” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, про що 19.02.2008р. виніс відповідну ухвалу.
Таким чином наявні у матеріалах справи акти загальної форми свідчать, що при цілісних ЗПП у 4-х вагонах верхні люки незакріплені, мається доступ до вантажу та маса вантажу натурою не відповідає даним, зазначеним у накладній. Також у матеріалах справи наявний акт експертизи Одеської регіональної торгово-промислової палати №ПД-637 від 25.10.2006р., згідно з яким, у 4-х пред’явлених на огляд вагонах штанга, що фіксує закриття завантажувальних люків закрита і опломбована непорушеними ЗПУ з відповідними відбитками, фіксатори завантажувальних люків відігнути та деформовані, наявні подряпини метала, у кожному вагоні мається доступ до вантажу, у завантажувальних люків є сліди просипання карбаміду. За результатами перевантаження вказаних 4-х вагонів виявлено недостачу карбаміду –10910 кг у вагоні №58784471, 10320 кг у вагоні №59054692, 8550 кг у вагоні №59845958, 13650 кг у вагоні №59574798 (т.1, а.с.13-15).
Відповідно до абз.5 ст.11 закону України „Про торгово-промислові палати в Україні”, торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Відповідно до ч.1 ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Водночас вимогами ст.113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст.924 ЦК України та ч.1 ст.314 ГК України.
При цьому в силу вимог п. „а” ст.111 Статуту залізниць України однією із підстав звільнення залізниці від відповідальності є прибуття вантажу у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника.
Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що у 4-х із 30-ти вагонів з карбамідом, які надійшли на адресу вантажоодержувача при цілісних ЗПП відправника встановлені такі технічні несправності вагонів, при яких був можливим доступ до вантажу (фіксатори завантажувальних люків відігнуті та деформовані). Окрім того, встановлені обставини справи свідчать про ознаки втрати вантажу (воронкообразні поглиблення в карбаміді) у 4-х вагонах.
Щодо встановлених несправностей у 4-х вагонах, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що власником вагонів з карбамідом є позивач у справі (вантажовідправник). До того ж, матеріалами справи встановлено, що вказані вагони завантажувалися засобами відправника та пломбувалися ЗПП останнього.
На вимогу апеляційного господарського суду позивачем наданий Порядок підготовки, прийомки мінераловозів і завантаження у них мінеральних здобрив (стандарт підприємства 3-158-2001). У п.5.1. вказаного Порядку встановлено, що до завантаження мінеральних здобрив в мінераловози приступають у цехах тільки після їх перевірки контролером ВТК під точками завантаження на спеціально обладнаних площадках і видачі письмового дозволу на завантаження продукції (т.2, а.с.33-39).
Дозвіл на завантаження продукції у вагони №59845958, №59054692, №58784471, №59574798 позивач до суду не надав, з посиланням при цьому на те, що строк зберігання таких дозволів становить 6 місяців. Такі посилання позивача підтверджуються розпорядженням по ВТК від 12.08.2005р. №44, номенклатурою справ відділу технічного контролю, службовою запискою начальника відділу технічного контролю від 19.03.2008р. за вих.№10/ВТК-54, а тому приймаються до уваги апеляційним господарським судом (т.2, А.С.92-94). Тим більш, що відповідно до п. 5.1. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів (затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України 28.09.2004р. №856 та зареєстровані в Мінюсті України 15.10.2004р. №1316/9915) випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається тільки після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства. Результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в Книзі пред’явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).
Копія витягу з Книги пред’явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування зі станції Рубіжна Донецької залізниці, яка також надана позивачем на вимогу апеляційного господарського суду свідчить, що на станції відправлення залізницею здійснений огляд технічного стану вагонів за №59845958, №59054692, №58784471, №59574798 і зауважень щодо технічного стану цих вагонів не висловлено (т.2, а.с.42-43).
Таким чином обставини справи свідчать про те, що вагони з карбамідом за №59845958, №59054692, №58784471, №59574798 прийняті залізницею до перевезення у технічно справному стані. На станцію призначення вказані вагони надішли з цілісними ЗПП відправника, але з такими технічними несправностями, при яких був можливим доступ до вантажу. Окрім того, у вказаних вагонах наявні ознаки втрати вантажу (воронкообразні поглиблення в карбаміді), а також його недостача.
З огляду на викладене апеляційний господарський суд вважає, що обставини справи доводять вину перевізника у недостачі вантажу, а тому суд першої інстанції обґрунтовано і правомірно, з дотриманням вимог відповідного предмету спору законодавства вирішив покласти відповідальність за цю недостачу на перевізника вантажу. Водночас суд першої інстанції обґрунтовано і правомірно здійснив розрахунок вартості недостачі вантажу з урахуванням норми недостачі, яка відповідно до п.27 Правил видачі вантажів становить для даного типу вантажів (мінеральні добрива) 1,5% і виходячи саме з цієї вартості недостачі вантажу частково задовольнив позовні вимоги ЗАТ „СО „Азот”.
Посилання відповідача на те, що одержувач вантажу не заявляв вимог про складення комерційного акту не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, відповідно до вимог ст.129 Статуту залізниць України, обставини, які встановлені у складених залізницею актах загальної форми, є підставою для складення комерційного акту, а по-друге, Статут залізниць України не ставить складання залізницею комерційного акту в залежність від наявності або відсутності будь-яких заяв або вимог одержувача вантажу. Відсутність запрошення залізниці до участі у проведення експертизи ОР ТПП не спростовує обставин справи, які свідчать про вину залізниці у недостачі вантажу, а тому посилання відповідача на відсутність цього запрошення є недоцільним.
Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 24 грудня 2007 року у справі №20-27-26/13-07-20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |