АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/3760/12 Справа № 0417/2-239/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кочкова Н.О.
Категорія 56
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Сведбанк»задоволені: стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором 0301/0508/88-069 від 07 травня 2008 року станом на 12 травня 2011 року в сумі 97 864 доларів США 17 центів ( в еквіваленті 780143 грн. 81 коп.) та пеню за порушення строку сплати кредиту в розмірі 122 548 грн. 68 коп. а всього 902 692 грн. 49 коп., та судові витрати у розмірі 1820грн.00коп. (а.с.51-52).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, яким в задоволені позовних вимог банка відмовити ( а.с.54-57).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 07 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0301/0508/88-069, відповідно до умов якого банк надав, а відповідачка отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 75 000 доларів США на строк до 06 травня 2018 року зі сплатою 11,9% річних в порядку і на умовах, визначених кредитним договором. Позивач свої зобов*язання виконав належним чином.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що відповідачка не виконувала належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, комісії та інших платежів, у зв'язку з чим станом на 12 травня 2011 року виникла заборгованість в розмірі 97864,17 доларів США та пені 122 548, 68 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту - 75 000 дол. США., що в еквіваленті складає 597 877, 50 грн.; заборгованість по процентам - 22 864,17 дол. США., що в еквіваленті складає –182 266,31 грн; пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків в сумі 122 548,68 грн.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530). Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Згідно кредитного договору № 0301/0508/88-069 від 07 травня 2008 року, зокрема з п.п. 3.1,3.3. кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язалась прийняти, належним чином використовувати та повернути кредитні кошти банку у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, з урахуванням процентів та комісії за користування кредитними коштами. Крім того, п. 3.9, 6.1.4 кредитного договору передбачена право банку вимагати дострокового повернення кредиту, у разі недотримання графіку погашення кредиту.
Посилання апелянта на те, що банк звернувся до суду із позовом передчасно, оскільки п.3.9, 3.10 кредитного договору передбачено направлення письмової вимоги про виконання порушеного зобов*язання позичальнику, і ця вимога підлягає виконанню протягом 30 календарних днів, - не свідчить про незаконність рішення суду, оскільки така вимога була направлена банком відповідачці 9 липня 2009 року (а.с.14-15), а згідно із вищезазначеними умовами кредитного договору перебіг 30-денного строку починається з дати відправлення банком такої вимоги.
Пеня нарахована банком у відповідності із п.8.1 кредитного договору, чого відповідачка в апеляційній скарзі не заперечує.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з’ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ВІДХИЛИТИ.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: