ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/109 | 19.05.09 |
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
До Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»
Про стягнення 5 412,98 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Коваленко Ю.І. –представник за довіреністю № 80 від 13.10.08.
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Державного підприємства «Центр Інформатизації та соціальних платежів на транспорті»про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету 5 412,98 грн. (4 433,98 грн. –основний борг, 696,24 грн. –пеня, 282,76 грн. –збитки від інфляції) заборгованості по Договору оренди № 3972 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.12.07.
Позові вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди № 3972 нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.12.07. не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за орендоване приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.09. порушено провадження у справі № 30/109, розгляд справи призначено на 19.03.09. о 12-00.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.09. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у справі № 30/109 було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Державного підприємства «Центр Інформатизації та соціальних платежів на транспорті» замінивши його правонаступником - Державним підприємством «Національний центр моніторингу та інформатизації»; в судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.09. о 12-00.
В судовому засіданні 23.04.09. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву просить суд стягнути з Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»на користь позивача 4 433,98 грн.
Представник відповідача - Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»в судове засідання 23.04.09. не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.03.09. у справі № 30/109 не виконав, про поважні причин неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.09. розгляд справи № 30/109 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 19.05.09. о 16-30.
13.05.09. представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 770,08 грн. (4 433,98 грн. –основний борг, 745,36 грн. –пеня, 590,74 грн. –збитки від інфляції)
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
В судовому засіданні 19.05.09. представник позивача підтримав свою заяву про уточнення позовних вимог від 08.05.09. та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 19.05.09. не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.03.09. у справі № 30/109 не виконав, про поважні причин неявки суд не повідомив, про час місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 19.05.09. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.12.07. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Державним підприємством «Центр інформатизації та соціальних платежів на транспорті»правонаступником якого є Державне підприємство «Національний центр моніторингу та інформатизації»(Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3972 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), площею 62,90 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 57 на 2 поверсі у будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства –Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут».
Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –вересень 2007р. –4 361,85 грн.
Оренда плата за перший місяць оренди –грудень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень 2007р.
У п. 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Відповідно до п. 3.6. Договору, перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.
Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов’язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 10.1. Договору, сторони погодили, що даний Договір укладено на 1 рік, а саме, з 25.12.07. по 25.12.08. включно.
31.12.08. зазначений Договір припинив свою дію в зв'язку з підписанням Договору № 3972/01 про розірвання Договору оренди № 3972, майно повернено Орендарю (акт приймання-передачі від 01.12.08.)
Після проведеного, згідно п. 5.2 Договору, перерахування орендної плати, встановлено: станом на 01.12.08. заборгованість по Договору складає 4433,98 грн.
Позивач своїм листом від 09.01.09. № 30-05/50 повідомляло Орендаря про існуючу заборгованість.
Але відповідачем було залишено даний лист без відповіді та заборгованості не погашено.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по Договору виконав у повному обсязі.
За твердженням позивача, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати систематично не виконував, в зв’язку з чим у Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»виникла заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 4433,98 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 30-05/50, відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просило відповідача сплатити заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання умов Договору щодо сплати орендної плати.
Але матеріали даної справи не містять доказів надсилання відповідачем відповіді на зазначений лист позивача.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку зобов’язання по сплаті орендної плати в сумі 4433,98 грн. не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4433,98 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі вимог п. 3.7. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 745,36 грн.
Згідно п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлена сума пені завищена, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 701,37 грн. (за уточненим розрахунком суду).
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 590,74 грн. –збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі –590,74 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»(01113, м. Київ, проспект Перемоги, 57, код ЄДРПОУ 34963949) в доход Державного бюджету України (одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 банк одержувача - ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача –ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД: 22080300, назва: плата за оренду майна бюджетних установ) 4433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) грн. 98 коп. –основного боргу, 701 (сімсот одна) грн. 37 коп. –пені, 590 (п’ятсот дев’яносто) грн. 74 коп. –збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 21.05.09.