ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 р.                                                                               Справа №  2a-2901/09/0370 

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.

при секретарі Кузику Р.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Маневицькому районі про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Свої вимоги обґрунтував тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки протягом 2006-2008 років йому така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, тому просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Маневицькому районі провести нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по листопад 2008 року включно в сумі 4321, 80 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву, в якій вказує, що позов підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити і розглядати справу без його участі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений, та від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи.

В поданих до суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав. Оскільки позивач одержує підвищення до пенсії як учасник війни, тому не має права на одержання надбавки до пенсії як дитина війни, на підставі чого відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази та з'ясувавши обставини справи  суд приходить до висновку, що  в задоволенні  позову  слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Маневицькому районі, одночасно наділений правовим статусом дитини війни та учасника війни, протягом 2006-2008 років одержував пенсію за віком без доплати як дитині війни, проте йому виплачувалося підвищення до пенсії як учаснику війни, що підтверджується пенсійним посвідченням із проставленим у ньому штампом  «учасник війни», довідкою  відповідача про  виплату останньому зазначеної допомоги.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники війни.

Оскільки позивач є учасником війни, користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі протягом 2006-2008 років одержував підвищення до пенсії як учасник війни, не зверталася до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 КАС України, на підставі ст. 6, п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 26 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                     В.В.Дмитрук