Справа № 2а-538

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова  про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Львівської області  про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни  за 2007-2008 рр., мотивуючи позов тим, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 рр. йому виплачувалася не в повному обсязі і заборгованість становить 1646,07 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, дала пояснення, що  на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Враховуючи вищенаведене, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Суд приходить до висновку, що причина пропущення строку звернення до суду є поважною, оскільки позивачка дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів лише після висвітлення в пресі рішень Конституційного суду України, а тому такий слід поновити та розглядати справу по суті.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – всі вони приймаються виключно на основі  Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 ст.  22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Проте Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено: пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го січня 2007 року – на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року – на 20,30 грн.;  з 1-го жовтня 2007 року – на 20,55 грн.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 64 Конституції України.

Рішенням Конституційного суду України від  09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від  22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність та положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже, з цього часу відновлено дію  ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 р. та з травня по листопад 2008 р. виплачувалась не в повному обсязі, тому позов в частині виплати суми за вказаний період слід задоволити,  зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому  районі м.Львова здійснити нарахування і виплату позивачу   щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Керуючись ст.ст.7-12,86,100,161-162,167 КАС України , Законом України  „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі  №10-рп/2008, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий                                 А.Р.Курилець