ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/191

23.06.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»

До	Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

Про	визнання частково недійсним договору

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Підлісний В.О.

Від відповідача

Філіпенко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання недійсними 1) п.5.3. договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.05.07р. у редакції, яка діяла до 15.10.08р.; 2) п.5.3. договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.05.07р. у редакції, викладеній додатковою угодою №1 від 15.10.08р.; 3) п.10.14 договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.05.07р. у редакції, яка діяла до 15.10.08р.; 4) п.10.14 договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.05.07р. у редакції, викладеній додатковою угодою №1 від 15.10.08р.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оперативного лізингу п. 5.3. та 10.14. якого суперечать ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та ст..509, 546, 549, 623 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що спірні пункти договору лізингу повністю відповідають нормам чинного законодавства України.

Ухвалою від 14.05.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 11.06.09р.

Ухвалою від 11.06.09р. розгляд справи був відкладений на 23.06.09р. у зв’язку з неподанням представником Позивача витребуваних судом доказів у справі.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          01.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оперативного лізингу (оренди) №486, за яким Відповідач передав Позивачу в платне користування на умовах оперативного лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням.

          Згідно з п.5.3. вказаного договору в разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів не передбачених графіком платежів Позивач сплачує штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, на строк від 10 до 20 днів –50% від суми заборгованості, на строк від 20 до 30 днів –100% від суми заборгованості. Сума, що підлягає до сплати Позивачем в таких випадках складається з суми штрафу та суми несплаченого у строк платежу. Якщо Позивач прострочить сплату лізингового платежу більше ніж на 30 днів Відповідач має право на дострокове розірвання договору, відшкодування збитків і повернення транспортного засобу. Всі платежі, які не передбачені графіком платежів сплачуються протягом 10 банківських днів з дати надання рахунку-фактури Відповідачем.

          Відповідно до п.10.14 зазначеного договору Відповідач має право на одержання компенсації від Позивача в сумі 5 місячних внесків в таких випадках: 10.14.1. Відповідач припинив дію цього договору на підставі п.8.5.; 10.14.2. Позивач має намір розірвати договір достроково; 10.14.3. Якщо на протязі 2 днів після повідомлення Відповідачем про отримання транспортного засобу від постачальника Позивач не захоче чи не зможе прийняти транспортний засіб.

          Згідно з розділом 1 даного договору компенсація –санкція, яка стягується в такій формі і в такій сумі, які передбачені даним договором.

          15.10.08р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №1 до вказаного договору.

          Згідно з п.3 даної додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п.5.3. договору у наступній редакції: «В разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів передбачених цим договором повністю або частково Позивач сплачує пеню в сумі, що дорівнює 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума, що підлягає до сплати Позивачем в таких випадках складається з суми несплаченого у строк платежу та пені. Якщо Позивач прострочить сплату лізингового платежу більше ніж на 30 днів Відповідач має право на дострокове розірвання договору, відшкодування збитків і повернення транспортного засобу. Всі платежі, які не передбачені графіком платежів сплачуються протягом 10 банківських днів з дати надання рахунку-фактури Відповідачем.

          Відповідно до п.5 даної додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п.10.14. договору у наступній редакції: «Позивач сплачує штраф в сумі 5 місячних платежів в таких випадках.»

          Спір виник з причини того, що Позивач вважає спірні пункти договору, такими, що суперечать законодавству, а Відповідач проти цього заперечує.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З комплексного розуміння наведених норм вбачається, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Проте, зміна розміру штрафних санкцій, встановлених законом, не допускається за погодженням сторін, якщо про це зазначено в самому законі, який встановлює розмір штрафних санкції. При цьому норми ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не містять застережень, що розмір пені, встановлений цим законом не може бути збільшеним за погодженням сторін.

          Як встановлено судом 01.10.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оперативного лізингу (оренди) за яким Відповідач передав Позивачу в платне користування на умовах оперативного лізингу транспортний засіб у відповідності з замовленням.

          Як встановлено судом згідно з п.5.3. вказаного договору в разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів не передбачених графіком платежів Позивач сплачує штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, на строк від 10 до 20 днів –50% від суми заборгованості, на строк від 20 до 30 днів –100% від суми заборгованості.

          Як встановлено судом згідно з п.3 даної додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п.5.3. договору у наступній редакції: «В разі затримки сплати лізингового платежу та/або платежів  передбачених цим договором повністю або частково Позивач сплачує пеню в сумі, що дорівнює 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          За вказаних обставин суд вважає, що наведені редакції пункту 5.3. даного договору не суперечать вказаним вище нормам Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому Позивачу слід відмовити у задоволенні позову в цій частині.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Згідно з ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          З наведених норм вбачається, що штрафні санкції сплачуються боржником лише у випадках порушення ним свого зобов’язання.

          Як встановлено судом відповідно до п.10.14 зазначеного договору Відповідач має право на одержання компенсації від Позивача в сумі 5 місячних внесків в таких випадках: 10.14.1. Відповідач припинив дію цього договору на підставі п.8.5.; 10.14.2. Позивач має намір розірвати договір достроково; 10.14.3. Якщо на протязі 2 днів після повідомлення Відповідачем про отримання транспортного засобу від постачальника Позивач не захоче чи не зможе прийняти транспортний засіб. Згідно з розділом 1 даного договору компенсація –санкція, яка стягується в такій формі і в такій сумі, які передбачені даним договором.

          Як встановлено судом відповідно до п.5 даної додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п.10.14. договору у наступній редакції: «Позивач сплачує штраф в сумі 5 місячних платежів в таких випадках.»

          З наведеного вбачається, що сторони у спірному пункті договору передбачили сплату Позивачем штрафних санкцій не за порушення Позивачем якогось свого договірного зобов’язання, а за припинення Відповідачем дії цього договору, за намір Позивача розірвати договір достроково, за не отримання Позивачем транспортного засобу, що суперечить вказаним нормам Цивільного і Господарського кодексів України, тому позов Позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.10.14. договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.10.07р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг».

3. Визнати недійсним п.5 додаткової угоди №1 від 15.10.08р. до договору оперативного лізингу (оренди) №486 від 01.10.07р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг».

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03142, м. Київ, бул. Ак. Вернадського, 34/1, код 32774741) на користь Відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій»(11021, Житомирська обл., Олевський р-н, смт. Новоозерянка, вул. Заводська, 1, код 01033444) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 25 коп.

Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

Рішення підписане 01.07.2009р.