Номер провадження: 22-ц/785/1131/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – судді – Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- ОСОБА_2

при секретарі - Желєзнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» про визнання недійсним пункту договору,-

встановила:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 2-4), в якому просив визнати недійсним п. 3.6. договору оренди цілісного майнового комплексу Одеського заводу шампанських вин від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), укладеним між Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що він є власником 10 000 простих акцій ПрАТ «Одеський завод шампанських вин». Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», корпоративні права – сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Згідно отриманої як акціонером інформації, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області направлялася до ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» претензія про зобов’язання ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» підписати зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу «Одеський завод шампанських вин» щодо підвищення ставки орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу. Позивач вважає, що договором оренди цілісного майнового комплексу «Одеський завод шампанських вин» передбачено, що його умови зберігають силу протягом всього строку дії договору, та у випадках, коли після його укладання законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а підвищення ставки орендної плати може негативно вплинути на господарську діяльність ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», зупинити його діяльність, що унеможливить реалізацію законного права позивача на отримання дивідендів, він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач, посилаючись на ст. 204, ч. 3 ст. 215 ЦК України, вказував на те, що п. 3.6 договору суперечать вимогам діючого законодавства України, а саме ст. ст. 10, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним Законом, та регулює відносини, пов’язані з укладенням, зміною, розірванням договору оренди державного майна; ст. ст. 188, 284, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість зміни умов договору оренди лише за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди – у судовому порядку. Також умова оскаржуваного пункту 3.6. договору суперечить умовам закріпленим в пунктах 10.2. та 10.3. діючого договору оренди та жодних вказівок відносно перегляду укладених до 14.09.2011 року  договорів оренди державного майна не містить також і постанова КМУ від 14 вересня 2011 року N 961, що набрала чинності з 20.09.2011 року, якою змінено Методику розрахунку орендної плати.

Як зазначено в рішенні суду, представник позивача вимоги свого довірителя підтримав, просив задовольнити. Представник РВ ФДМУ по Одеській області в судове засідання не з’явився, про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомлено. Представник ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» позовні вимоги в судовому засіданні визнав в повному обсязі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним п. 3.6 договору оренди від 30.12.1992 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Одеській області та Приватним акціонерним товариством «Одеський завод шампанських вин». Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області (65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15, код 20984091) на користь ОСОБА_3 (65059, Україна, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області подало апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2015 року, в якій просить скасувати рішення суду від 08.10.2015 року та закрити провадження у справі, як таке, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, стягнути з позивача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 535,92 грн., посилаючись на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було допущено грубе порушення норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання учасники процесу не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки свого представника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області суду не повідомило, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило. Від представника позивача та від ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю з’явитися в судове засідання за станом здоров’я та у зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні 11.01.2016 року. Проте, судова колегія не визнає поважними причини неявки в судове засідання вказаних осіб, оскільки на підтвердження зазначених ними причин неявки до клопотань не додано будь-яких доказів, а тому судова колегія продовжує розгляд справи в їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником 10 000 простих акцій ПрАТ «Одеський завод шампанських вин». Як акціонер ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», позивач отримав інформацію, що РВ ФДМУ по Одеській області направлялася на адресу ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» претензія про зобов’язання підписати зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу «Одеський завод шампанських вин» щодо підвищення ставки орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу.

30.12.1992 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів Одеського заводу шампанських вин укладено договір оренди державного майна Одеського заводу шампанських вин виробничого об’єднання «Одесрадгоспвинпром», згідно з яким орендодавець – РВ ФДМУ по Одеській області, передав, а орендар – організація орендарів Одеського заводу шампанських вин прийняла у строкове платне користування майно державного підприємства «Одеський завод шампанських вин», яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 36, терміном на п’ять років, згідно з актом приймання-передачі від 30.12.1992 року.

У подальшому до зазначеного Договору внесено зміни додатковими угодами, у тому числі: договором від 05.12.2008 року про внесення змін, яким договір від 30.12.1992 року (зі змінами) викладено в новій редакції, зокрема, внесені зміни до розрахунку орендної плати та продовжено термін дії його до 24.02.2035 року, договором від 20.07.2011 року про внесення змін в частині зміни назви із ЗАТ «Одеський завод шампанських вин» на ПрАТ «Одеський завод шампанських вин».

При укладанні договору від 29.12.2002 року про внесення змін до основного договору була застосована орендна ставка, яка передбачена Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, відповідно до мети використання орендованого майна та виду економічної діяльності підприємства, майно якого передано в оренду (класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) 15.91.0 виробництво дистильованих алкогольних напоїв) у розмірі – 8 %, орендна плата становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку 73 648,19 (сімдесят три тисячі шістсот сорок вісім грн. 19 коп.) гривень.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна» були затверджені нові орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів лікеро-горілчаної та виноробної промисловості становить 10 %. У зв’язку з цим, 05.12.2008 року було внесено зміни у договір оренди в частині зміни орендної плати, відповідно орендна плата становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2008 року) 178 539,15 гривень.

Договір діє до 24.02.2035 року включно.

Відповідно до п. 3.6 договору розмір орендної плати переглядається в обов’язковому порядку на вимогу однієї із сторін в разі зміни Методики розрахунку орендної плати та (або) Методики оцінки вартості об’єктів оренди, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що умова договору викладена у п. 3.6. є умовою про право РВ ФДМУ по Одеській області на зміну в обов’язковому односторонньому порядку однієї із істотних умов договору – умови про розмір орендної плати (у т.ч. збільшення розміру орендної плати), у зв’язку з чим погіршують становище позивача як орендаря порівняно із станом на час укладання договору, що є неможливим з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та порушує ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 188, 284, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість зміни умов договору оренди лише за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди – у судовому порядку. Крім того, умова оскаржуваного пункту 3.6. договору суперечить умовам закріпленим в пунктах 10.2. та 10.3. діючого договору.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважав, що п. 3.6 договору має бути визнаний недійсним.

За таких обставин, суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_3 та відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнув з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на його користь судовий збір.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції дійшов таких висновків з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.12.1992 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів Одеського заводу шампанських вин укладено договір оренди державного майна Одеського заводу шампанських вин виробничого об’єднання «Одесрадгоспвинпром», згідно з яким орендодавець – РВ ФДМУ по Одеській області, передав, а орендар – організація орендарів Одеського заводу шампанських вин прийняла у строкове платне користування майно державного підприємства «Одеський завод шампанських вин», яке розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 36, терміном на п’ять років, згідно з актом приймання-передачі від 30.12.1992 року (а. с. 5-11).

У подальшому до зазначеного договору внесено зміни додатковими угодами, зокрема, внесені зміни до розрахунку орендної плати, продовжено термін дії його до 24.02.2035 року, внесено зміни в частині зміни назви із ЗАТ «Одеський завод шампанських вин» на ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» (а. с. 12-19), що не заперечується сторонами.

Тобто, спірний договір укладено між юридичними особами.

Позивач є власником 10 000 простих акцій ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» (а. с. 20).

Як акціонер ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», позивач отримав інформацію, що РВ ФДМУ по Одеській області направлялася на адресу ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» претензія про зобов’язання підписати зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу «Одеський завод шампанських вин» щодо підвищення ставки орендної плати за оренду цілісного майнового комплексу відповідно до спірного п. 3.6. вказаного договору. Позивач вважає, що підвищення ставки орендної плати може негативно вплинути на господарську діяльність ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», зупинити його діяльність, що унеможливить реалізацію законного права позивача на отримання дивідендів, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 91, 92, 113, 115, 116 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 66 ГК України, ст. ст. 10, 11, 12 Закону України «Про господарські товариства» визначено цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи, правовий статус майна, що є власністю господарського товариства, межі відповідальності товариства і його учасників та засновників або власників майна, права та обов’язки учасника та засновника господарського товариства.

Виходячи із зазначеного, господарське товариство (ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», яке є стороною спірного договору) є самостійним суб’єктом права, самостійно захищає свої права і несе обов’язки та може самостійно виступати суб’єктом цивільно-правових відносин. Учасники та засновники господарського товариства мають права, визначені законом та установчими документами, які не передбачають повноважень учасника та засновника господарського товариства на звернення з позовом до суду про визнання недійсним пункту договору, за яким однією із сторін є господарське товариство, як юридична особа, і відсутня стороною фізична особа – учасник товариства, яка подає позов в своїх інтересах, як учасник та засновник товариства (власник акцій).

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач як власник акцій ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» на підставі установчих документів та закону має право на подання, поданого ним позову, в своїх інтересах щодо визнання недійсним пункту договору, за яким однією із сторін є господарське товариство ПрАТ «Одеський завод шампанських вин».

За таких обставин, на підставі наведеного, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3, оскільки його права, як власника акцій ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» не порушуються спірним договором оренди, укладеним ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», яке є самостійним суб’єктом права, самостійно захищає свої права і несе обов’язки та може самостійно виступати суб’єктом цивільно-правових відносин.

Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія частково погоджується з апеляційною скаргою, враховуючи її резолютивну частину та вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2015 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» з позивача – ОСОБА_3 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 267 грн. 96 коп.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2015 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, р/р 35219003000044 ГУДКСУ в Одеській області, код банку 828011, код ЄДРПОУ 20984091 судові витрати в розмірі 267 грн. 96 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_4

ОСОБА_2