28.03.07   УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                                                                    телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                                                               7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

27 березня 2007р.                                                                             Справа № 12/70

За позовом: Відкритого акціонерного товариства  "Укрнафта",   Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053 В інтересах структурної одиниці: Гнідинцівського ГПЗ,   смт. Варва, Чернігівська область, 17600           Відповідач:          Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  "Чернігівгаз",  вул. Любецька 68, м. Чернігів, 14000 Предмет спору: про стягнення заборгованості 68 644 грн. 44 коп.

                                                                                                     

                                                                                          Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Чернецький В.В. довіреність № юр-673/з від 27.12.2006р.,  представник.

відповідач: Томилко М.М. довіреність №  18/2578 від 25.12.2006р., представник.

          

Рішення  приймається після оголошеної в судовому засіданні  перерви з 20.03.2007 року по 27.03.2007 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

  Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 45 225 грн. 68 коп. боргу, 12 496 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 3040 грн. 57 коп. та 7881 грн. 60 коп. пені, за надані послуги з транспортування природного газу, згідно договору № 7/18/355/99г/177г про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2004 році.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 20.02.2007 року представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що станом на 01.01.2007 року борг перед позивачем відсутній та вказує на те, що відповідачем позивачу було направлено лист  № 15/394 від 20.02.2007 року щодо зарахування переплати в рахунок заборгованості по договору  № 7/18/355/99г/177г  від 01.05.2004 року, за протранспортований в 2004 році природний газ.

  В судовому засіданні 27.03.2007 року представник позивача надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої повідомив, що станом на 26.03.2006 року заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з транспортування природного газу у 2004 році згідно договору № 7/18/355/99г/177г від 29.12.2004 року, відсутня.

 Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

29.12.2003 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу в 2004 році  №  7/18/355/99г/177г.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Виконавець (позивач) взяв на себе зобов’язання в 2004 році здійснити транспортування природного газу Замовника (відповідача), для власних потреб та виробничо-технологічних витрат і втрат Варвинського УГГ і Прилуцького УГГ. Замовник зобов’язується оплатити послуги Виконавця.

Згідно ст..901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона  ( виконавець) зобов’язується  за завданням другої сторони  ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення  певної дії  або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше  не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг транспортування  газу Замовника в обсязі: 2004 рік –2 990 тис. м.куб., 1 квартал –880 тис. м.куб., 2 квартал –660 тис. м.куб., 3 квартал –580 тис.м. куб., 4 квартал –870 тис. м.куб. газу.

Додатковою угодою № 1 до договору на транспортування природного газу для потреб населення № 18/355 від 29.12.2003 року, сторони в розділі 4.1. Договору № 18/355 від 29.12.2003 року  „Тарифи на транспортування природного газу” п. 5.1. виклали в новій редакції, відповідно до якого тариф на послуги з транспортування 1000куб.м. природного газу трубопроводами Виконавця з 01.05.2004 року визначається постановою НКРЕ № 437 від 30.04.2004 року та становить 17,40 грн., крім того ПДВ –3,48 грн., всього в розмірі 20,88 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання - передача послуг по транспортуванню газу оформлюється актами приймання - передачі газу  в обсягах  фактично  протранспортованого  газу замовника. Акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 10 числа, наступного за звітнім місяця. Акти приймання-передачі послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення розрахунків.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів , договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог , що звичайно ставляться.

На виконання умов договору про надання послуг з транспортування природного газу в 2004 році  №  7/18/355/99г/177г. від 29.12.2003 року позивач прийняв від відповідача та протранспортував 3894,699 тис. м.куб. природного газу до даному договору. Загальна вартість наданих у 2004 році послуг по даному договору становить 79 463 грн. 07 коп.,  що підтверджується двохсторонніми актами виконання послуг з транспортування природного газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності з п. 5.2. договору оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів  на рахунок виконавця на підставі актів виконання  послуг не пізніше 5 банківських днів з моменту їх підписання.

Як вбачається з матеріалів справи  відповідач виконав взяті на себе зобов”язання і  сплатив позивачу всю суму боргу за надані послуги з транспортування природного газу, що підтверджується платіжними документами, доданими до матеріалів справи, а також підтверджується письмовими уточненнями позовних вимог позивача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 45 225 грн. 68 коп. боргу за надані послуги з транспортування природного газу є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача  пеню в сумі 7881 грн. 60 коп. за період з   01.01.2006р. по 01.01.2007р. за  порушення строків оплати  наданих послуг по транспортування природного газу .

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від  дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 6.2 договору  передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, встановлені п. 5.2. договору, Замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що в договорі  сторонами визначено порядок нарахування пені, а не період за який вона нараховується,  і          акти приймання передачі газу були підписані   01.02.2004р,01.03.2004р., 01.04.04р., 01.05.04р.,01.06.04р., 01.07.04р., 01.08.04р., 01.09.04р., 01.10.04р., 01.11.04р., 01.12.04р.., 01.01.05р., а тому згідно п.5.2 договору строк оплати настав 06.02.2004р, 09.03.2004р., 08.04.04р., 07.05.04р.,08.06.04р., 07.07.04р., 06.08.04р., 08.09.04р., 08.10.04р., 08.11.04р., 08.12.04р.., 10.01.05р.,  відповідно нарахування пені  згідно п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України припинилось 06.08.2004р, 09.09.2004р., 08.10.04р., 07.11.04р.,08.12.04р., 07.01.05р., 06.02.05р., 08.03.05р., 08.04.05р., 08.05.05р., 08.06.05р.., 10.07.05р., суд доходить висновку, що позивачем безпідставно нарахована пеня  за період з 01.01.06р. по 01.01.07р., і позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 7881 грн. 60 коп. за період прострочки  з 01.01.2006р. по 01.01.2007р. задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 12 496 грн. 22 коп. інфляційних втрат за період з травня 2004 року по грудень 2006 року  та   3% річних в сумі 3040 грн. 57 коп. за період з квітня2004р.  по грудень  2006року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три процентів річних з простроченої суми.

 Приймаючи до уваги, що позивачем без поважних причин не було виконано вимог суду та не надано обґрунтованого розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних з  урахуванням дат і сум здійснених відповідачем оплат , а тому  суд доходить висновку, що  спір в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за вказані періоди не може бути вирішений за наявними в справі документами.

За таких  обставин   позовні вимоги позивача щодо стягнення 12 496 грн. 22 коп. інфляційних втрат  та   3% річних в сумі 3040 грн. 57 коп.,  суд залишає без розгляду.

           Керуючись ст.ст. 525, 526,546,549,625,901   Цивільного кодексу України, ст. ст. 230,231,232 Господарського кодексу України ,   ст. 49,  п.5 ст.81,  ст.ст. 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних щодо стягнення 45 225 грн. 68 коп. боргу та 7881 грн. 60 коп. пені відмовити.

2.          Позовні вимоги позивача в частині  стягнення 12 496 грн. 22 коп. інфляційних   втрат  та    3% річних в сумі 3040 грн. 57 коп. залишити без розгляду.

      

             СУДДЯ                                                                      Л.М. Лавриненко