Справа № 2-466/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"02" червня 2011 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді –Петренко А.П.

при секретарі -Ровной Н.А.

позивача- Гончара Ю.В. відповідачів —ОСОБА_1, ОСОБА_2 представника відповідачів —ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове, в залі суду № 4 справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення авансу з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі нерухомості не укладеним , -

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду звернувся з позовом ОСОБА_4 про стягнення авансу з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 29.04.2008 року між ним та відповідачем було укладено попередній договір, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зобов'язувалися в майбутньому укласти та нотаріально посвідчити, в строк до 15 грудня 2008 року, договір купівлі-продажу будинку розташованого за адресою: м. Апостолове вул. Горького 1а Дніпропетровської області. Під час укладення попереднього договору позивачем було передано ОСОБА_1, в якості авансу, грошову суму в розмірі 6000 тисяч доларів США, що на той час було еквівалентно 30 000 гривень. 03.10.2008 року, в якості додаткового авансу, ОСОБА_2, на його вимогу, було передано 2000 доларів США, що на той час було еквівалентно 10 000 гривень, про що було написано відповідну розписку. В термін до 15.12.2008 року відповідачами не було виконано умов попереднього договору в результаті чого не було укладено основний договір купівлі-продажу будинку за вище вказаною адресою. Гроші, які були передані відповідачам в якості авансу до сьогоднішнього часу не повернуто. ОСОБА_4 вказує, що оскільки в результаті умови попереднього договору з вини відповідачів виконані не були, останні повинні повернути грошові кошти в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції.

ОСОБА_4 надав додаткову позовну заяву в якій вказує, що діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась в принижені його честі та гідності через введення в оману шляхом невиконання умов попереднього договору, відмові повернути грошові кошти в добровільному порядку, створенні обставин через які позивач та його родина перебували в тривалому нервовому напруженні.

Позивач просить: Стягнути з ОСОБА_1, проживаючої за адресою. м. Апостолове вул. Горького 1а, Дніпропетровської області, аванс з урахуванням індексу інфляції станом на травень 2011 року в сумі 38 889 гривень 79 копійок. Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, аванс з урахуванням індексу інфляції станом на травень 2011 року в сумі 12 962 гривень 24 копійки. Стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі нерухомості не укладеним. В обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що хотів домовитись з відповідачем продати належний будинок за адресою: м. Апостолове вул. Горького буд. 1 а, за 150 000 доларів США за умови нотаріального оформлення договору купівлі-продажу і розрахунку відразу готівкою. 03 жовтня 2008 року відповідач за зустрічним позовом запропонував укласти попередній договір та на підтвердження своїх намірів дав 10 000 гривень, про що було зроблено відповідний запис на другій сторінці договору. На початку 2009 року ОСОБА_4 повідомив, що може придбати будинок позивача за зустрічним позовом лише за 30 000 доларів США. ОСОБА_2 вважає попередній договір від 29 квітня 2008 року є не укладеним з підстав порушення правил нотаріального посвідчення даного договору та порушення інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. ОСОБА_2 просить: визнати попередній договір датований 29 квітня 2008 року і підписаний ОСОБА_2 03 жовтня 2008 року - не укладеним. ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, заявлені вимоги просив задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_2 позовні вимоги заявлені ОСОБА_4 не визнав, просив суд задовольнити вимоги заявлені в зустрічному позові.

ОСОБА_1 позов про стягнення авансу з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди не визнала, в його задоволенні просила суд відмовити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_2А, зазначивши, що попередній договір від 29 квітня 2008 року не відповідає чинному законодавству а тому повинен бути визнаний неукладеним. ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні як свідок пояснила, що 29 квітня 2008 року ОСОБА_4 був переданий аванс в сумі 6 000 доларів США —ОСОБА_1 за купівлю житлового будинку належного її чоловіку — ОСОБА_5, також вказала, що 03.10.2008 року ОСОБА_4 передав в її присутності 10 000 гривень, як додаткову суму авансу, ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 допитаний в судовому засіданні зазначив, що привіз на своєму автомобілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до відповідачів для укладення договору купівлі-продажу будинку за вищевказаною адресою.

ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні як свідок пояснив, що попередній договір з ОСОБА_4 було укладено, на підтвердження своїх намірів останній дав 10 000 гривень авансу, про що було зроблено відповідний напис на другій сторінці попереднього договору,

ОСОБА_8М допитана в судовому засіданні як свідок пояснила, що отримала від ОСОБА_4 аванс за будинок в розмірі 6 000 тисяч доларів, що на той час було еквівалентно 30 000 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін представника, свідків, вважає що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення авансу з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди необхідно задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі нерухомості неукладеним —задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 29 квітня 2008 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, відповідно до попереднього договору, домовились про купівлю -продаж будинку за адресою: м. Апостолове, вул. Горького, б. 1 А, за 150 000 гривень, що складає 30 000 доларів США. Відповідно до п. 3.3 вказаного договору при підписанні договору покупець видає продавцю аванс в сумі 30 000 гривень, що еквівалентно 6 000 доларів США. Договір підписаний ОСОБА_8 та покупцем —ОСОБА_4, відповідно до розписки, що міститься після вищевказаного договору ОСОБА_4 передав а ОСОБА_2 отримав 03.10.2008 року 10 000 гривень, що на той час еквівалентно 2 000 доларів США (а.с.35) Сторони в судовому засіданні не заперечували, що підписували даний договір. З довідки від 21.03.2011 року № 32/08-53 суд вбачає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) в Україні в 2008 році склав 122,3 відсотки, в 2009 році —112,3 відсотки, в 2010 році -109,1 відсотків та в 2011 році за січень -101,0, за лютий 100,9 відсотків відповідно (а.с. 10). В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував той факт, що будинок який він мав на меті продати позивачу під час укладення попереднього договору знаходилася в кредитному залозі.

Відповідно до п. 4.2. зазначеного вище договору міститься положення про те, якщо договір не укладений з вини продавця останній зобов'язується до 15 грудня 2008 року повернути покупцю суму авансу та сплатити передбачений п. 4.1 цього договору штраф. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач при укладенні попереднього договору купівлі –продажу будинку за адресою: м. Апостолове вул. Горького 1 а, Дніпропетровської області, не виконав зобов'язання за попереднім договором та не зняв заборону з будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані прострочення, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Суд аналізуючи вищевикладене та умови попереднього договору, приходить до висновку, що основний договір купівлі –продажу будинку за вищевказаною адресою не був укладений між сторонами лише з вини відповідача, оскільки останньому було відомо, що належний йому будинок знаходиться в кредитному залозі, тому останній зобов’язаний повернути ОСОБА_4 сплачену ним суму авансу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Отже зобов'язання за вище вказаним попереднім договором між сторонами припинились, оскільки до 15 грудня 2008 року основний договір не було укладено. Відповідно до діючого цивільного законодавства України, на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання. Таким чином аванс підлягає поверненню незалежно від того, з чиєї вини порушено виконання зобов’язання та обставин, що цьому перешкоджали. Суд не знаходить доказів на підтвердження твердження ОСОБА_2 по те, що сума сплачена ОСОБА_4 є завдатком, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів в обґрунтування визнання внесеного платежу сплатою завдатку, як засобу забезпечення виконання зобов’язання, всупереч положенню статті 570 Цивільного кодексу України та умовам укладеного попереднього договору, що є домовленістю двох сторін, якою прямо визначено предметність внесеного боржником платежу, а саме сплату авансу в рахунок належної суми вартості об’єктів за попереднім договором. Оскільки після невиконання ОСОБА_2 умов попереднього договору він зобов'язаний повернути ОСОБА_4 сплачену останнім суму авансу, суд вважає, що між ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникли грошові зобов'язання, а тому є обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідачів суми авансу з урахуванням індексу інфляції. Суд зазначає, що діями відповідачів - позивачу дійсно було завдано моральну шкоду, яка виразилась в моральному дискомфорті, постійному нервовому напруженні, приниженні гідності ОСОБА_4 перед членами його родини, через відмову ОСОБА_9, ОСОБА_1М від виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором. Суд, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути з відповідача, повинен бути зменшений до 5000 гривень та стягнутий солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_4

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи —120 гривень, Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (державне мито) в розмірі 518 (п'ятсот вісімнадцять) гривень 52 копійки.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_10 про визнання договору купівлі нерухомості неукладеним, суд приходить до наступного висновку. Твердження позивача за зустрічним позовом про те що попередній договір має бути визнаний неукладеним з мотивів не посвідчення його нотаріально та порушенням в результаті цього ст.ст. 635,657, п. 4 ст. 203 ЦК України та Закону України “Про нотаріат” не є підставою для визнання вказаного договору неукладеним, оскільки ст. 635 ЦК України містить лише вимоги про форму попереднього договору, яка повинна відповідати формі основного договору, твердження про необхідність нотаріального посвідчення попереднього договору чинне цивільне законодавство України не містить а поняття нотаріального посвідчення, передбаченого для основного договору не є тотожним поняттю письмової форми договору. Таким чином попередній договір від 29 квітня 2008 року відповідає вимогам законодавства України а підстави зазначені позивачем для визнання його недійсності є надуманими та направленими на ухилення від виконання своїх зобов'язань перед ОСОБА_4 На підставі викладеного відсутні правові підстави для задоволення вимоги про визнання попереднього договору датованого 29 квітня 2008 року і підписаного ОСОБА_2 03 жовтня 2008 року - не укладеним.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення авансу з урахуванням індексу інфляції та моральної шкоди —задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аванс з урахуванням індексу інфляції в сумі 38 889 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень ) 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аванс з урахуванням індексу інфляції в сумі 12 962 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні) 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи —120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на солідарно на користь держави судовий збір (державне мито) в розмірі 518 (п'ятсот вісімнадцять) гривень 52 копійки.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі нерухомості неукладеним —відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.П. Петренко