Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2011 року                                                                                  Справа № 2-О-6/11

                              Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                              головуючого судді Шаповала Г.І.

                              при секретарі                      Кудіній Н.І.

                     з участю: заявника                     ОСОБА_1

                              представників заінтересованих осіб ОСОБА_2,

                                                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності особі на праві приватної власності нерухомого майна, заінтересовані особи у справі: Комунальне підприємство «БТІ м. Вільногірська», Виконавчий комітет Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

Згідно заяви, яка надійшла до суду 10.11.2010 року, заявник прохає встановити факт належності йому на праві приватної власності будівлі гаража Б-1, розміром 40.9 кв. м., розташованої по вул. Ленінського Комсомолу, 48-г, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області.

          В обґрунтування заяви заявник зазначив, що згідно посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу гаража від 19.02.2001 року, укладеного між ним та ОСОБА_4, йому належить на праві приватної власності будівля гаража Б-1, розміром 40.9 кв. м., що знаходиться в м. Вільногірську. В 2008 році заявник втратив оригінал вищевказаного договору купівлі-продажу, після чого вчинив всі передбачені чинним законодавством заходи та 21.12.2008 року отримав від нотаріуса державного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 дублікат договору купівлі-продажу гаража, який має силу оригінала, замість втраченого. В 2010 році заявник отримав в КП «БТІ м. Вільногірська»технічний паспорт на гараж. Стосовно реєстрації права власності та надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, то йому було повідомлено, що в правовстановлюючому документі, тобто в договорі купівлі-продажу гаража ввід 19.02.2001 року, не зазначено адреси, за якою розташований відчужуваний гараж, і тому заявник не може отримати витяг з реєстру прав власності на вищевказане нерухоме майно.

          Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, від 13.10.2010 року № 420, будівлі гаража Б-1 було присвоєно поштову адресу - вул. Лен. Комсомолу, 48-г.

          В жовтні 2010 року заявник повторно звернувся до КП «БТІ м. Вільногірська»з проханням видати витяг з реєстру прав власності на гараж. Йому було роз’яснено, що для отримання зазначеного витягу, слід звернутися в суд для встановлення юридичного факту належності йому зазначеного гаража Б-1, розміром 40.9 кв. м., що знаходиться в м. Вільногірську, по вул. Лен. Комсомолу, 48-г. Таким чином, на цей час право приватної власності заявника на гараж третьою особою не визнається в зв’язку з тим, що в договорі купівлі-продажу гаража не зазначено адреси, де розташоване це нерухоме майно.

          Враховуючи, що вищезазначені документи є дійсними, заявник вважає, що гараж належить йому на праві приватної власності.

          В судовому засіданні заявник свої вимоги та їх обґрунтування, викладене в заяві, підтримав в повному обсязі.

          Представник третьої особи –КП «БТІ м. Вільногірська»в судовому засіданні заявила, що не має заперечень проти задоволення заяви. Раніше право власності заявника на гараж було зареєстроване, але не було внесене в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно, оскільки не було зазначено точної адреси, де знаходиться гараж. В даний момент адреса є і потрібно рішення суду, що, саме, цей гараж за даною адресою належить заявнику.

          Представник третьої особи –виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, заявила, що заперечень проти задоволення заяви не має.

Згідно копії дублікату договору купівлі-продажу гаража від 19.02.2001 року, посвідченого нотаріально, ОСОБА_4 - продав, а ОСОБА_1 - купив будівлю гаража Б-1, розміром 40.9 кв. м., що знаходиться в м. Вільногірську.

Згідно копії технічного паспорту на гараж Б-1, складеного 26.10.2010 року начальником БТІ ПО ЖКГ, власником гаража є ОСОБА_1.

Згідно копії рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 13.10.2010 року № 420, виконком міської ради вирішив: присвоїти поштову адресу нежитловій будівлі, гаражу, що розташований з південної сторони від житлового будинку 48-а по вул. Ленінського Комсомолу –вул. Ленінського Комсомолу, 48-г.

Згідно викопіровки з схематичного плану м. Вільногірська, на схемі є виділена жовтим кольором схематична зазначена будівля гаража.

          Суд вважає, що вимоги заявника виникли із правовідносин невизнання третіми особами права власності на нерухоме майно, стосовно якого (права власності), відповідно до діючого раніше законодавства, приймалося рішення про його державну реєстрацію, але яке не може бути зареєстроване відповідно до вимог закону про реєстрацію прав власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за відсутності точної адреси розташування цього нерухомого майна.

На підставі пояснень заявника та представників третіх осіб, дослідження та оцінки в сукупності представлених в судове засідання письмових доказів, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява не суперечить закону, обґрунтована, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.ст. 657, 716 ЦК України (2003 р.), який набрав законної сили з 01.01.2004 року, договори купівлі-продажу жилих будинків і квартир підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

                    Суд дійшов висновку, що спору про право власності на придбаний заявником гараж немає, договір купівлі-продажу гаража є дійсний, нотаріально посвідчений, раніше право власності заявника було зареєстроване, що підтверджує представник третьої особи –КП «БТІ м. Вільногірська», на цей момент причина, за якої заявнику не надавався витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, усунена, тобто в установленому законом порядку адреса розташування гаража встановлена, є всі підстави для задоволення заяви.

          На підставі викладеного, а також ст.ст.3,4,6,11,14 –16, 182,202-205,210,316-319, 321,325, 334, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 209 ч.3, 212-215, 222, 223, 234,235,256-259, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Установити юридичний факт належності на праві приватної власності ОСОБА_6, 15.01.1973 р. н., уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_1, і/к № НОМЕР_1, який зареєстрований за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, гаража № Б-1, розміром 40.9 кв. м., що розташований за адресою: вул. Ленінського Комсомолу, 48-г, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, що потрібно заявнику для отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Судові витрати у справі покласти на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                  Г.І. Шаповал